Зміст курсової роботи

Кафедра інформаційно-вимірювальної техніки

«ТЕОРІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ СИГНАЛІВ ТА КІЛ»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До виконання курсової роботи

Кредитного модуля НП 06/3 «Теорія електричних сигналів та кіл -3». Курсова робота.

Для студентів напряму підготовки

Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології»

Рекомендовано кафедрою

інформаційно-вимірювальної техніки

Протокол № 24 від 1 квітня 2015 р.

Завідувач кафедри

____________________ Н.А. Яремчук

Київ – 2015

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Теорія електричних сигналів так кіл» для студентів студентів напряму підготовки

6.051001 «Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології» /Уклад.:М.М.Мотін– К.: НТУУ «КПІ», 2015. – 30 с.

Затверджено на засіданні кафедри

інформаційно-вимірювальної техніки

(Протокол № _24_ від _1_квітня_ 2015 р.)

«Теорія електричних сигналів та кіл»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

кредитного модуля НП 06/3 «Теорія електричних сигналів та кіл -3». Курсова работа.

для студентів напряму підготовки

6.051001 «Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології»

Укладач:

Мотін Максим Миколойович, асистент

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………..
1. Зміст курсової роботи ………...……………………………………
2. Рівняння перетворення системи…………………………................
3. Рівняння похибок системи……………………………………….. ..
4. Розподіл похибок системи……..……………………………………
5. Розрахунок групового каналу ……………………………….……..
6. Розрахунок потужності сигналу…………………………….……..
7. Розрахунок загальних похибок ……………………………….…..
8. Список рекомендованої літератури………………………….……..

Додаток А. Типовий бланк завдання ……………………………………..
Додаток Б. Приклад розрахунків...………….……………………………..

Вступ

Курсова робота входить до дисципліни "Теорія сигналів і кіл" в якості останнього модуля, що вивчається на четвертому семестрі. Оскільки основні положення теорії передачі сигналів мають бути засвоєні у 3-му семестрі, а розділ "Електричні фільтри" розглядається на початку 4-го семестру, можна запропонувати для тематики курсових робіт проектування різноманітних систем передачі вимірювальної інформації. Таке проектування може обмежуватися аналізом функційної схеми, впливу завад обумовленого характеру, розрахунку ймовірності помилки для одного чи двох розрядів — у разі застосування завадостійких алгоритмів пересилання. В той же час, розрахунок аналогового активного фільтра не має ставити надвеликих труднощів.

Таким чином, типове завдання на курсову роботу може являти собою ланцюгове з'єдання модулятора (АМ, ФМ, ЧМ), що може розглядатися як модель первинного вимірювального перетворювача, каналу передачі (з незначним рівнем шуму), демодулятора, що має відтворити первісний сигнал, АЦП, що в рамках роботи не проектується, за виключенням вибору його розрядності, і системи багатоканальної передачі інформації. Остання може, в залежності від завдання, використовувати часовий або частотний розподіл каналів, що їхня кількість також має бути встановлена у ТЗ. В обох випадках кінцевим результатом розрахунку має бути ймовірність помилки для одного або двох (у випадку застосування системи підвищеної завадостійкості) розрядів вихідного коду. Якщо передача кодового сигналу передбачається за допомогою багатопозиційної ФТ або ЧТ, має виконуватися відповідний перерахунок помилок для двійкового коду на виході. Система буде дещо відрізнятися від практичної, оскільки фільтри в демодуляторах як аналогового, так і кодового сигналів будуть аналоговими, і таким чином, значно обмежені у порядку. Рекомендується, зважаючи на стаж і обізнаність проектувальників, обмежуватися 4-м порядком фільтра. Для системи з часовим розподілом каналів мають виконуватися розрахунки фільтрів як мультіплексора, так і демультіплексора (згадані пристрої, як такі, не підлягають розрахунку), оцінюється потужність як лінійних, так і нелінійних спотворень, враховуються шуми каналу передачі кодового сигналу і оцінюється ймовірність похибки, що не повинна перевищувати ту, що обумовлена в ТЗ. В іншому випадку необхідно застосовувати завадостійке кодування.

Для системи з частотним розподілом каналів підлягає вибору частотний діапазон каналу, з врахуванням якості попередньої фільтрації, вимоги до якості смугових фільтрів модуляторів та групового сигналу. Сумарна адитивна завада в каналі має включати як власні шуми канала, що вказакі в ТЗ, так і шуми інтерференції. Далі йде розрахунок ймовірності помилки з такими ж застереженнями, як і в попередньому випадку.

Робота, окрім ТЗ та розрахунків, що підтверджують працездатність системи, має містити функціональну схему системи, а також часові та спектральні діаграми сигналів в системі.

У деяких випадках завдання може бути дещо менш ускладненим. Так, предметом розрахунку може бути лише аналогова частина системи передачі з часовим розподілом каналів. В такому випадку можуть бути обумовлені як дані для ТЗ гранична робоча частота системи f_b_, максимальна полоса каналу f_m , припустима похибка лінійних спотворень γ_l , припустима похибка нелінійних спотворень γ_nl , інтенсивність адитивної завади в груповому каналі N , а визначенню підлягатиме потужність базового сигналу кожного каналу, тактова частота роботи системи та полоса частот групового каналу. Мають також бути визначені елементи схем принципових фільтрів на вході та виході системи, але ці схеми можна наводити у вигляді ілюстрацій, а не робочих креслень. Характерною рисою даної роботи є ітеративний алгоритм розрахунку, що до деякої міри відповідає типовим інженерно-проектувальним роботам.

Зміст курсової роботи

Навчальним планом даної дисципліни передбачено виконання курсової роботи на 4-му семестрі денної форми навчання. Оскільки основні положення теорії передачі сигналів мають бути засвоєні у 3-му семестрі, а розділ "Електричні фільтри" розглядається на початку 4-го семестру, можна запропонувати для тематики курсових робіт проектування різноманітних систем передачі вимірювальної інформації. Таке проектування може обмежуватися аналізом функціональної схеми, впливу завад обумовленого характеру, розрахунку ймовірності помилки для одного чи двох розрядів — у разі застосування завадостійких алгоритмів пересилання. В той же час, розрахунок аналогового активного фільтра не має ставити надвеликих труднощів.

Таким чином, типове завдання на курсову роботу може являти собою ланцюгове з'єднання модулятора (АМ, ФМ, ЧМ), що може розглядатися як модель первинного вимірювального перетворювача, каналу передачі (з незначним рівнем шуму), демодулятора, що має відтворити первісний сигнал, АЦП, що в рамках роботи не проектується, за виключенням вибору його розрядності, і системи багатоканальної передачі інформації. Остання може, в залежності від завдання, використовувати часовий або частотний розподіл каналів, що їхня кількість також має бути встановлена у ТЗ. В обох випадках кінцевим результатом розрахунку має бути ймовірність помилки для одного або двох (у випадку застосування системи підвищеної завадостійкості) розрядів вихідного коду. Якщо передача кодового сигналу передбачається за допомогою багатопозиційної ФТ або ЧТ, має виконуватися відповідний перерахунок помилок для двійкового коду на виході. Система буде дещо відрізнятися від практичної, оскільки фільтри в демодуляторах як аналогового, так і кодового сигналів будуть аналоговими, і таким чином, значно обмежені у порядку. Рекомендується, зважаючи на стаж і обізнаність проектувальників, обмежуватися 4-м порядком фільтра. Для системи з часовим розподілом каналів мають виконуватися розрахунки фільтрів як мультіплексора, так і демультіплексора (згадані пристрої, як такі, не підлягають розрахунку), оцінюється потужність як лінійних, так і нелінійних спотворень, враховуються шуми каналу передачі кодового сигналу і оцінюється ймовірність похибки, що не повинна перевищувати ту, що обумовлена в ТЗ. В іншому випадку необхідно застосовувати завадостійке кодування.

Для системи з частотним розподілом каналів підлягає вибору частотний діапазон каналу, з врахуванням якості попередньої фільтрації, вимоги до якості смугових фільтрів модуляторів та групового сигналу. Сумарна адитивна завада в каналі має включати як власні шуми каналу, що вказані в ТЗ, так і шуми інтерференції. Далі йде розрахунок ймовірності помилки з такими ж застереженнями, як і в попередньому випадку.

Характерною рисою даної роботи є ітеративний алгоритм розрахунку, що до деякої міри відповідає типовим інженерно-проектувальним роботам. Орієнтовний порядок розрахунків наведено нижче.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	РІВНЯННЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ СИСТЕМИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.