Екологічні проблеми ландшафтів Південного берега Криму

Збільшення рекреаційного навантаження на ландшафти – одна з головних проблем Південного берега Криму. Крім безпосереднього впливу на природу (витоптування рослинності, ущільнення ґрунту, рубки лісу для багать, лісові пожежі, засмічення і т. д.), наплив відпочиваючих зажадав будівництва нових санаторіїв і будинків відпочинку, доріг, водосховищ, загострив проблему водозабезпечення. Все це призвело до зростання обсягів забруднених стічних вод, деградації деяких прибережних морських і лісових екосистем.

Річки, водоймища і прибережні води Чорного моря забруднені промисловими і побутовими стоками. Каналізаційні очисні споруди мають недостатню потужність. Загалом забруднення півострова і прилеглих вод досить високе.

Ліси Південного берега Криму активно вирубуються, також часто страждають від пожеж, здебільшого повʼязаних із туристичною діяльністю. За багато років господарської діяльності людини ліси помітно змінилися і тепер займають значно меншу територію. Також в деяких районах деревостан із цінних лісових порід замінили дубово-грабові зарості. Близько четвертої частини лісів перетворилися на чагарники.

Рис. 64. Відновлення лісу після пожежі. Молоді посадки

Ксерофільний дубово-яливцевий низькостовбурний ліс поширений на висотах майже 300 м. Його підлісок становлять вічнозелені чагарники. Типовими представниками таких лісів є деревоподібний ялівець, пухнастий дуб, скипідарне дерево. Ці ліси чергуються з чагарниковими заростями шиблякового типу.

Природну рослинність на значних площах замінили виноградники, сади і парки. Тут добре пристосувалися середземноморські, американські та східно-азіатські представники рослинного світу: кипарис, лавр, лавровишня, магнолія тощо. Багата колекція рослин з різних районів півострова та світу зібрана в Кримському ботанічному саду (рис. 65).

Рис. 65. У Кримському ботанічному саду

Внаслідок збільшення сухості клімату на захід від Алушти вічнозелені рослини зникають, а ліс поступово заміщується чагарниковими заростями шиблякового типу. На схилах гір поширені розріджені зарості сухолюбивих трав і напівчагарників. Далі на схід рослинність набуває степового характеру. В районі Судака, а також у західній частині Південного берега поширена реліктова сосна.

Рис. 66. Ландшафти Карадагу

Сьогодні мис Айя є ландшафтним заказником з лісом із сосен Станкевича, фісташкових дерев та ялівців, тут гніздиться сапсан. Урочище Новий Світ – ботанічний заказник, де росте сосна Станкевича та ялівець високий.

Сьогодні Південний берег Криму атакують колонії непарного шовкопряда. Вони вже пошкодили 80 гектарів лісу в районі Алупки і Сімеїза, і якщо не будуть вжиті заходи, ненажерливі комахи можуть нашкодити заповідним лісам Ай–Петрі. На півострові різке зростання розмноження метелика непарного шовкопряда спостерігається з періодичністю у пʼять-шість років. У цей час гусениці комахи, за кілька днів повністю знищують листя на уподобаному дереві.

Значні екологічні проблеми, що проявляються при надзвичайних ситуаціях (паводки, селі, зсуви), повʼязують з лісовим господарством, а саме з нераціональними підходами до заготівлі деревини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів гірського Криму	\|	Екологічні проблеми ландшафтів Українських Карпат

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.