• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Зонування території Херсонської області за небезпекою підтоплення

Серед сучасних негативних геоекологічних загроз в Херсонській області найбільший розвиток має підтоплення..

Сучасній пріоритетній геоекологічній проблемі щодо аналізу причин підтоплення територій присвячені праці відомих вчених: В.О. Ушкаренка, П.І. Коваленка, М.І.Ромащенка, Д.П. Савчука, О.І. Жовтоног, М.І. Клименка, В.О.Малєєва, В.В. Морозова, П.Г.Шищенка та інших. Для вирішення багатьох завдань проблеми підтоплення необхідно знати оцінку середнього часу функціонування геосистеми до виникнення відмови. З цією оцінкою пов’язане визначення безпечної тривалості певного природного чи антропогенного впливу(наприклад зрошення) та періодичності проведення профілактичних заходів.

В умовах Херсонської області на землях з високим рівнем залягання підґрунтових вод спостерігаються процеси підтоплення, вторинного гідроморфізму, засолення, осолонцювання ґрунтів та інше. Комплекс факторів, які впливають на формування водного режиму ґрунтів можна класифікувати за такими ознаками: гідрогеологічні; організаційно-господарські; іригаційні; метеорологічні тощо [Ромащенко М.І.,1998; Ушкаренко В.О., 2001; Морозов В.В., 2003; Малєєв В.О., 2007].

До комплексу гідрогеологічних факторів підтоплення належить рівнинний, майже безстічний рельєф агроландшафту, недостатня природна (інженерна) дренованість території, наявність значних за площею (до десятків тисяч гектарів) замкнених западин рельєфу, так званих подів, у яких акумулюється поверхневий стік [Бойко М.Ф.,1998;Ушкаренко В.О., 2001; Козловський Б.Г., 2002; Морозов В.В., 2003].

Причинами виникнення підтоплення є : наявність у каштанових солонцюватих ґрунтах на глибині 25-35 см практично водонепроникного колоїдно-ілювіального прошарку, будівництво великих магістральних зрошувальних каналів (Північно - Кримський, Краснознам’янський) та розподільчої зрошувальної мережі, зменшення природної дренованості території, відсутність зливової каналізації в населених пунктах і систем відведення поверхневих вод, не регламентовані поливи присадибних ділянок і так званих "супутників", порушення проектного режиму роботи дренажних систем [Шищенко П.Г.,1999; Ушкаренко В.О., 2001; Морозов В.В., 2003; Колесніков В.В.,2005].

До іригаційних факторів слід віднести фільтраційні втрати частини поливної води з каналів, дощувальної техніки, на зрошуваних полях, яка інфільтрується і поповнює підґрунтові води. Такі втрати становлять 15-30 % поданої на територію води .

Станом на 2006 рік найбільш потерпають від екзогенного геологічного процесу Каланчацький, Генічеський, Голопристанський райони, на території яких площі підтоплення перевищують 50 %. Найменшого шкідливого впливу зазнають Нижньосірогозький, Іванівський, Великолепетиський та Горностаївський райони. В цілому по Херсонській області підтоплені території складають 8453 км² або 30 % від загальної площі. Суцільне (площадне) підтоплення спостерігається в південній, південно-західній та північно-західній (правобережжя р. Інгулець) частинах області.

Зона постійного широкомасштабного підтоплення техногенного характеру - північно-західна частина Херсонської області (18% у Високопільському та 13% у Великоолександрівському районах) - безстічна вододільна частина плато, що прилягає до правого берегового схилу р. Інгулець. З природних чинників слід відзначити: низьку дренованість території, високе залягання важких суглинків і глин, наявність подових утворень.

На вододільній частині плато між р. Інгулець і Каховським водосховищем південно-східніше р. Інгулець в межах Високопільського, Великоолександрівського та в західній половині Нововоронцовського районів виділяється зона суцільного потенційного підтоплення (з глибиною залягання рівня ґрунтових вод 3-5 м). З розширенням площ зрошення тут можливий приріст площ постійного, а південно-східніше і потенційного підтоплення.

Таблиця 7.1– Площі підтоплення по Херсонській області (2006 р.)

Південно-західна частина Херсонської області (дельта Дніпра) з середнім ступенем дренованості, заболочена, перерізана численними рукавами і старицями, єзоною суцільного підтоплення (підтоплені 42% території Білозерського, 63,5% - Голопристанського і 30% - Цюрупинського районів). Для цієї території характерне посилення існуючої природної схильності до підтоплення за рахунок потужного водогосподарського навантаження.

Ліва приплотинна частина Каховського водосховища, для якої характерні сприятливі для розвитку підтоплення природно-техногенні умови, отримує постійно зростаюче техногенне навантаження. На цій території, а також південно-західніше - уздовж Північно-Кримського каналу - спостерігається площинне підтоплення, внаслідок значного техногенного навантаження. На прилеглих територіях (Цюрупинський район) виділяються площі потенційного підтоплення, де в майбутньому можливий приріст площ постійного підтоплення.

Для Скадовського і Каланчацького районів характерне посилення існуючих раніше природно-техногенних факторів розвитку процесу підтоплення, внаслідок потужного водогосподарського навантаження - значної кількості каналів зрошення (Північно-Кримський, Краснознам'янський та ін.).

На решті території спостерігається лінійне підтоплення уздовж іригаційних каналів, з утворенням підземних куполів з розтіканням в сторони. Слід відзначити, що у зрошуваній зоні Херсонської області майже всі траси каналів проходять в широтному напрямку, перетинаючи основний потік підземних вод, що спричиняє інтенсивний підйом їх рівня.

Східна частина Херсонської області характеризується сприятливими природно-техногенними умовами для розвитку процесу підтоплення та постійно зростаючим техногенним навантаженням в місцях розташування населених пунктів, в даний час вже підтоплених. Введення нових масивів зрошення в північно-східній частині території Херсонської області (Верхньорогачицький та Нижньосірогозький райони) може спричинити зростання площ постійного і потенційного підтоплення.

Динаміку підтоплення територій Херсонської області розглядали, співставляючи дані 1982, 2001, 2004, 2005 та 2006 років.

У Херсонській області станом на 2006 рік у порівнянні з 1982 роком відзначений приріст площ підтоплення по всіх регіонах. Максимальний приріст площ зафіксований у районах: Генічеському - + 1038 км² (з 23 до 65 %) Новотроїцькому - + 407 км² (з 21 до 38%), Голопристанському- + 528 км² (з 50 до 69%), , Бериславському - + 234 км² (з 3 до 18%). Максимальний ріст площ підтоплення спостерігається за рахунок земель, де відбувається інтенсивна водогосподарська діяльність.

Отже, з роками території, уражені підтопленням, поступово зростають. Слід очікувати зростання площ підтоплення за рахунок потенційно підтоплених в західній і південній частинах області. В той же час, аналіз даних спостережень показав: в Херсонській області у 2007 році порівняно з 2006 роком рівень підґрунтових вод знизився на 0,03-0,94 м, що пов’язано з кліматичними факторами, насамперед, кількістю опадів. Першочергові заходи щодо вирішення розглядаємої проблеми підтоплення включають три блоки: наукове обґрунтування шляхів розв’язання проблеми, техніко-технологічні засоби і впровадження геоінформаційних технологій.Виникає нагальна потреба щодо удосконалення методології нормування водокористування з позиції ландшафтного землеробства та сталого розвитку території

Першим кроком до визначення стійкості ландшафтів повинна бути регіональна класифікація за показником прояву сучасних негативних інженерно-геологічних процесів. Наступна методична проблема полягає у необхідності визначення: протягом якого часу повинна зберігати стійкість геосистема ландшафту та межу своєї стійкості. На жаль, методика одержання таких даних розроблена недостатньо.

Рисунок 7.1 – Динаміка підтоплення території Херсонської області

З позиції сучасної екології важливим напрямом оптимізації геосистем є створення мозаїчного ландшафту, котрий включає чергування природних ділянок і антропогенно перетворених. Перший етап вирішення проблеми включає , на нашу думку, зниження розораності земель в Херсонській області до 40-45%. Другий етап - досягнення оптимальної розораності в області на рівні 28-32%.

Техніко-технологічні засоби вирішення проблеми включать:

- забезпечення стабільної роботи існуючих дренажних систем;

- будівництво нового дренажу на підтоплених с.-г. угіддях;

- будівництво дренажу для захисту від підтоплення населених пунктів;

- відновлення поблизу населених пунктів природних поверхневих водотоків, ліквідація ставків, дамб та інших підпорних споруд;

- ревізія технічного стану водопровідно-каналізаційної мережі з метою ліквідації витоків побутових та промислових вод;

- заборона розміщення "супутників" зрошення поблизу населених пунктів, які зазнають підтоплення;

- впровадження заходів з посилення охорони від пограбувань дренажних систем і насосних станцій.

Заходи по зменшенню іригаційного живлення включають:

- зменшення втрат води із зрошувальних систем і мереж;

- запровадження водозберігаючих режимів зрошення;

- припинення зрошення у місцях розташування подів, блюдець, балок, на прибережних територіях .

Впровадження геоінформаційних технологій є пріоритетним напрямком щодо вирішення проблеми підтоплення, бо надає можливість оперативного отримання поточної інформації про гідрогеологічний стан території і своєчасного регулювання водного балансу певної території. Першочергові заходи щодо ГІС-технологій включають визначення ключових точок (моніторингових точок). Такими повинні бути : біосферні заповідники, стаціонари тривалих наукових спостережень , критично підтоплені населені пункти , існуюча мережа спостережних свердловин . На першому етапі повинно бути обладнано близько 1000 моніторингових точок на область. В подальшому бажано вийти на цифру 1 точка на 1 км².

Завдання:За даними таблиці 7.1 виконати зонування території Херсонської області (по районах) за небезпекою підтоплення. Діапазони можна обрати наступні:

1. 0-10%

2. 11-20%

3. 21-30%

4. 31-40%

5. ≥ 41%.

Рисунок схеми можна виконувати в кольорі або штрихуванням.

Вимоги до оформлення практичної роботи:

Завдання оформлюються на стандартних аркушах А-4 та містять:

- конспект додаткового матеріалу,

- матеріали нормативних документів, що регламентують організаційну структуру органів управління безпекою та захистом у НС, процеси її функціонування і розвитку, регламентацію режимів запобігання і ліквідації НС,

- схему зонування території Херсонської області за небезпекою підтоплення.

- Порядок зарахування практичної роботи:

Результати індивідуальної роботи студентів з теми обговорюються та виставляються в балах.

Список літератури:

1. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти України I-IV рівнів акредитації/ за ред. /Є. П. Желібо- К.: "Каравела", 2004. – 328 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. - Підручник .-Львів:Афіша,2001.-256 с.

3. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини Навч. посіб. – Львів: Видавництво "Бескид Біт", 2005.– 304 с.

4. Ярошевська В.М., Ярошевський М.М., Москальов І.В. Безпека життєдіяльності. – К.: НМЦ, 1997. – 292 с

5. Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 р. – К., 1993. http:Верховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада УкраїниВерховна Рада України//www.rada.kiev.ua .

6. .Ігнатенко М.Г., Малєєв В.О. Проблемні питання використання земельних ресурсів - базової складової природно-ресурсного потенціалу України //Збірник наукових праць ЛНАУ.- Луганськ, 2004. -№ 34.-С. 166-170.

7. Малєєв В.О.Особливості опустелювання агроландшафтів Херсонщини //Матеріали семінару стосовно затвердження Національної доповіді щодо впровадження в Україні Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням. - Київ:Фітосоціоцентр, 2007.-С.62-69.

8. Ромащенко М. І., Савчук Д.П. Надзвичайне підтоплення території на півдні України взимку 1998 року (причини та ліквідаційні заходи) // Матеріали Інституту гідротехніки і меліорації УААН. – К.,1998.– 78 с.

9. Ушкаренко В.О., Морозов В.В., Сніговий В.С., Сафонова О.П. Підтоплення зрошуваних земель – проблема і перспективи // Таврійський науковий вісник. Херсон: Айлант. – 2001. – Вип. 20. – С. 127-131.

Переглядів: 758