Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Основні закономірності виникнення держави і прав

Розділ 1. Основи теорії держави і права

Самостійна робота

Загальні положення про державу і право

Основні закономірності виникнення держави і прав

Однією з теорій виникнення держави і права, є історико-матеріалістична, прихильниками якої були Л.-Г. Морган, К. Маркс, Ф. Енгельс та ін. Сутність цієї теорії полягає в тому, що держава виникає внаслідок розвитку й занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві. Ця теорія криє в собі два аспекти: а) підхід радянської науки, пов'язаний з виникненням класів і класових антагонізмів;б) підхід дослідників західної філософської та юридичної науки, пов'язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникненням "загальних справ".Обидва підходи рівною мірою мали місце під час виникнення держави і права.

Згідно з цією теорією, впродовж тривалого часу люди жили, не знаючи держави і права. Це була епоха первісного суспільства. Та вже тоді люди прагнули до колективних форм життя. Вони разом виробляли примітивну зброю, разом полювали, разом добували їжу, виготовляли одяг із шкур тварин. Жили люди в цей період розвитку суспільства, об'єднуючись у невеликі групи - первісне стадо чи орду. Поступово люди навчилися виробляти досконаліші знаряддя праці, будувати житло, добувати й готувати різноманітну їжу, одомашнювати диких тварин, обробляти землю та вирощувати необхідні для харчування рослини. Первісне стадо заступало досконаліше об'єднання людей - первісна родова община (рід), тобто колектив людей, що походили від одного пращура і вели спільне господарство.

Колективна власність на засоби виробництва, соціальна єдність членів роду (племені) визначили й відповідні форми організації суспільної влади. В родовій общині управління здійснювали всі дорослі члени роду (чоловіки й жінки). Всі важливі справи вони вирішували спільно на зборах членів роду (племені). На таких зборах обирались старшини, вожді, керівники й ловчі. Ці обрані особи були першими серед рівних, їхня влада базувалася виключно на авторитеті.

Загальними причинами виникнення держави і права стали:

- три великі поділи праці (вирізнення скотарських племен, відокремлення ремесла від рільництва, виникнення й розвиток торгівлі);

- поява надлишкового продукту, патріархальної сім'ї, приватної власності й майнової нерівності;

- утворення класів як великих груп людей з протилежними інтересами і поява міжкласових конфліктів.

Первісне суспільство розшарувалось у період розпаду родового ладу. Поява класів із протилежними інтересами спричинила міжкласові конфлікти між родовою знаттю та іншими членами родів, а також із прийшлим населенням. Право, як і держава, виникли завдяки необхідності управляти соціальними процесами. Між правом і державою встановлюється досить складний зв'язок. Через право держава прагне впроваджувати в життя свою волю, яка за авторитарних режимів має класовий характер. А це означає, що первісні звичаї чи традиції пристосовуються до інтересів панівного класу, забезпечуються відповідними санкціями, реалізація їх підтримується апаратом державного примусу і є засобом підпорядкування населення волі економічно і політичне панівного класу.

2. Поняття «держава» та її ознаки

Держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління.

До основних ознак держави відносять:

- суверенітет;

- територіальне розселення населення країни;

- наявність апарату управління і примусу;

- здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки;

- здатність збирати податки, робити позики і давати кредити;

- спроможність виражати і захищати інтереси певної частини населення.

Суверенітет держави - це верховенство, самостійність, повнота, єдиність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах.
Населення в державі розселене по всій її території, яка поділяється на адміністративно-територіальні чи політично-територіальні одиниці.

Держава має спеціальний апарат - систему законодавчих, виконавчих, судових і контрольно-наглядових органів, а також відповідні матеріальні засоби для виконання своїх завдань. До них належать: армія, поліція (міліція), виправні установи, служби національної безпеки, підприємства, установи та інші організації. Держава встановлює загальнообов'язкові для всього населення правила поведінки і закріплює їх у нормах права.

3.Функції і форми держави

Функції держави — це основні напрями і сторони діяльності держави, що виражають її сутність та соціальне призначення.

Функції держави класифікують за різними підставами.

1) залежно від принципу розподілу влади розрізняють законодавчу, виконавчо-розпорядчу, судову, контрольно-наглядову функції;

2) залежно від тривалості дії розрізняють постійні та тимчасові функції держави;

3) залежно від значення розрізняють головні та другорядні функції держави;

4) залежно від сфери прикладання розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави.

До внутрішніх функцій держави належать:

1) економічна функція (формування та виконання бюджету, складання та виконання програм економічного розвитку, фінансування ряду галузей);

2) правозахисна функція, або функція захисту прав і свобод людини та громадянина (конституційне закріплення особистих, політичних і соціальних прав людини);

3) соціальна функція (забезпечення гідного рівня життя людини, допомога громадянам держави, які з об'єктивних причин не можуть брати участь у створенні матеріальних благ — діти, інваліди, люди похилого віку);

4)природоохоронна — екологічна функція (регулювання процесу використання природних ресурсів, збереження та відновлення природного середовища існування людини).

До зовнішніх функцій держави належать:

1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни);

2) функція міжнародної співпраці таінтеграції до світової спільноти (спільна діяльність держав у політичній, економічній, культурній, спортивній та інших сферах,членство та співпраця в межах міжнародних і регіональних організацій).

Форма держави є безпосереднім виразником і носієм її сутності і змісту (функцій) держави. Це складне суспільне явище, котре включає в себе три взаємопов'язані елементи: форму правління, форму державного устрою і форму державного режиму.

Форма правління - це спосіб організації державної влади, що включає в себе порядок утворення державних органів і розподіл компетенції між ними. Основними формами правління є монархія і республіка.

Монархія - це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється одноособово і переходить, як правило, за спадком.

Основними ознаками класичної монархічної форми правління є :

- існування одноособового глави держави (монарха);

- глава держави здійснює правління безстроково;

- монарх здійснює керівництво державою на свій розсуд.

Республіка-це така форма правління, за якої вища державна влада здійснюється виборними органами, котрі обираються народом на певний строк. Основними ознаками республіки є:

- виборність на певний строк глави держави та інших вищих органів державної влади;

- здійснення державної влади не за власним правом, а за дорученням народу;

- юридична відповідальність глави держави у випадках, які передбачені законом.

У парламентській республіці можливе існування поста президента, який обирається парламентом, йому підзвітний і має виключно представницькі функції. Іноді президент не обирається і главою держави стає прем'єр-міністр.Президентська республіка - це форма правління, за якої вищу державну владу здійснює президент, котрий поєднує повноваження глави держави і глави уряду (США, Аргентина, Мексика).

Змішана республіка (президентсько-парламентська або парламентсько-президентська) поєднує в собі ознаки парламентської і президентської республіки.

4.Державний апарат

Державний апарат — центральна частина механізму держави, юридично оформлена система всіх державних органів, які здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави.

Державний апарат покликаний виконувати основні функції держави щодо практичного здійснення державної влади і управління і є невід’ємним атрибутом як виникнення, так і існування та функціонування держави.

Державний апарат характеризується такими ознаками

· ґрунтується на загальних принципах, єдності кінцевої мети, взаємодії, орієнтований на забезпечення реалізації функцій держави;

· наділені відповідною компетенцією та здійснюють управління суспільством на професійній основі;

· кожний з органів має матеріальні засоби для здійснення управлінських функцій.

Основними принципами державного апарату України є: демократизм; національна рівноправність; законність; суверенність; поділ влади; соціальна справедливість; гуманізм і милосердя; поєднання переконання і примусу; гласність тощо.

Структуру державного органу становлять:

• апарат, що безпосередньо виконує завдання та функції держави, маючи для цього державно-владні повноваження (особи, які здійснюють керівництво, відповідно до покладених на них обов'язків і наданих їм повноважень);

• допоміжний апарат, що не має державно-владних повноважень (спеціалісти та інші особи, що забезпечують технічні умови у здійсненні керівних управлінських функцій). Особливе місце у структурі державного апарату належить системі судових органів. Основним їх призначенням є здійснення правосуддя. Діяльність елементів судової системи більшості країн засновується на принципах незалежності суддів, самостійності у вирішенні передбачених законодавчих питань, гласності судочинства. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного судочинства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.