Режим Хорті в Угорщині

Хорті на шляху до влади.14 листопада 1919 р. у Будапешт вступили частини угорської армії, сформованої ще в період УРР на території, окупованій французами. На чолі її став адмірал М.Хорті.

Міклош Хорті

Незважаючи на наявність уряду з профспілкових і соціал-демократичних лідерів, Хорті все більше зосереджував владу у своїх руках. Він учинив криваву розправу над учасниками соціалістичної революції. Вкотре в історії один терор породив інший.

У сіні 1920 р. у раїні були проведені вибори до Національних зборів, на яких більшість місць одержали легітимісти - прихильники реставрації монархії Габсбургів. Однак проти цього виступали Антанта і держави, що утворилися після розпаду Австро-Угорщини - Чехословаччина, Румунія і Королівство сербів, хорватів і словенців. За цих обставин Хорті, який видав себе за прихильників Габсбургів, спираючись на армію і таємні союзи, проголосив себе регентом держави з дуже широкими повноваженнями.

1 березня 1920 р. Національні збори Угорщини ухвалили відповідну постанову і рішення про відновлення монархії в країні.

Тріанонський мирний договір і його наслідки для Угорщини. Тріанонський мирний договір, підписаний в червні 1920 р., зафіксував розпад Австро-Угорщини й установив нові кордони країни. На Угорщину було покладено обов'язок виплати репарацій державам-переможницям у Першій світовій війні. Чисельність її збройних сил обмежувалася 35 тис. чоловік без права мати авіацію, танки і важку артилерію.

За межами Угорщини в сусідніх країнах використовували Тріанонський договір для розпалення шовіністичних настроїв. Це викликало зрозуміле побоювання сусідніх держав - Чехословаччини, Румунії, Королівства сербів, хорватів і словенців, які створили воєнно-політичний союз - Малу Антанту.

Ліквідація монархії. Карл Габсбург і легітимісти прагнули реставрувати монархію і двічі в 1921 р. вдавались до путчу з метою повернення Карла на королівський трон. Проте Хорті відмовився віддати владу монарху, посилаючись на позицію Великої Британії, Франції і Малої Антанти. 3 листопада 1921 р. Національні збори під тисом Хорті прийняли новий закон, який скасував права Карла Габсбурга на престол.

Утвердження режиму Хорті. Встановлений в Угорщині в 1920-1921 рр. режим М.Хорті мав авторитарний і диктаторський характер. Водночас майже нічим не обмежена влада фактичного глави держави поєднувалася зі збереженням парламенту і наявністю деяких елементів парламентської демократії. Ставши главою держави, Хорті зберіг за собою посаду головнокомандувача армії, але його основними функціями стали представництво країни на міжнародній арені, призначення і прийом послів. З 1937 р. він, крім того, здобув право на оголошення війни і укладання миру без згоди уряду або парламенту.

У 1921 р. Хорті призначив на посаду прем'єр-міністра відомого представника угорської земельної аристократії графа І.Бетлена, який обіймав цю посаду до 1931 р. У 1922 р. Бетлен заснував нову політичну партію - Партію єдності, що об'єднала більшість правих партій. Партія єдності ( яка надалі змінювала свою назву ) закріпила за собою становище урядової партії майже на чверть століття.

Стабілізація економічного становища. Економічне становище Угорщини вдалося стабілізувати лише в 1924-1926 рр. На початку 1924 р. Угорщині за посередництвом Ліги Націй було надано міжнародну «позику оздоровлення» у 250 млн. золотих крон. Для забезпечення позики були взяті прибутки від тютюнової, соляної і сірникової монополій, а також від податку на цукор. За допомогою цієї позики вдалося стабілізувати валюту і дещо пожвавити промисловість. Розрив з Австрією звільнив промисловість від сильного конкурента, що призвело до значного зростання текстильної промисловості. Почала швидко розвиватися важка промисловість, у тому числі машинобудування. У 1927 р. промислове виробництво Угорщини наблизилося до довоєнного рівня.

Уряд Бетлена провів аграрну реформу. У великих поміщиків було вилучено за викуп і продано близько 10% землі. Землю придбали 230 тис. селян, причому перевага надавалася особам, які активно підтримували хортістський режим. Реформа зміцнила прошарок заможних селян, котрі виробляли значну кількість сільськогосподарських продуктів на ринок. Однак в країні зберігалося поміщицьке землеволодіння, яке становило близько 30% земельного фонду, у той час як половина селян малоземельними або взагалі безземельними.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політичний та економічний розвиток Чехословаччини в 1920-х рр.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.