Змістовий модуль 1. Мистецтво Давнього світу

Тема 1. Розвиток образотворчого мистецтва в умовах первісного ладу

Мистецтво як вид духовної діяльності людини. Наскальні малюнки, статуетки, візерунки на кістках тварин. Класифікація прадавнього мистецтва за матеріалом з якого виробляли предмети праці й зброю: палеоліт (давньокам’яний вік, приблизно до X тис. до н.е.), мезоліт (середньо кам’яний вік, X – VI тис. до н.е.), неоліт (новокам’яний вік, VI – II тис. до н.е.), доба бронзи (III – II тис. до н.е.), і доба заліза (I тис. до н.е.).

Синкретичний характер первісного мистецтва. Первісне суспільство – перша в історії людства соціально-економічна формація: від появи людей до виникнення класового суспільства. Особливості первісного суспільства. Мистецтво – закономірний продукт людської діяльності. Утвердження буття людини у первісній культурі. Анімалістичні зображення як знак “оволодіння” людиною тварини: розписи печер Альтаміра, Ляско, Капова печера та ін.). “Звіриний стиль” у первісному мистецтві. Жіночі статуетки (так званні “палеолітичні Венери”), втілення в них своєрідного ідеалу жінки – продовжувачки роду. Розвиток орнаменту у прикладному мистецтві. Зростання інтересу до взаємозв’язку предметів та явищ у неолітичному мистецтві; поява схематичних зображень. Основні типи архітектурних споруд доби (менгіри, дольмени, кромлехи) та їх відмітні риси. Складання першооснов мови архітектури та її символіки: вертикаль, горизонталь, арка.

Мистецтво епохи палеоліту (давній палеоліт, середній палеоліт – епоха Мустьє, пізній палеоліт – епохи Оріньяк, Солютре, Мадлен). Мистецтво епохи мезоліту. Мистецтво епохи неоліту. Мистецтво епохи бронзи та заліза.

Тема 2. Мистецтво Стародавнього Єгипту

Перехід від первісного ладу до рабовласницького. Розвиток давньосхіднго мистецтва в умовах перших рабовласницьких держав-деспотій.

Мистецтво Стародавнього Єгипту. Особливості художнього мислення Стародавнього Світу: цілісність сприймання світу, канонічність мистецтва.

Художня культура Стародавнього Єгипту. Джерела давнього єгипетського мистецтва. Релігійно-міфологічні уявлення давніх єгиптян та їх вплив на мистецтво. Храм та гробниця – основні типи монументальних споруд в архітектурі Стародавнього Єгипту. Архітектурний образ храму як втілення ідеї мізерності людини у ворожому їй світі, як своєрідне забезпечення торжества часу та смерті. Складові художньої мови архітектури: велетенські розміри, гнітючи камінні форми, монотонність ритмів, тяжіння до жорских геометричних форм. Піраміди в Гізі (Хеопса, Хефрена, Мікеріна). Храми в Карнаку, Луксорі, Дейль-ель Бахарі. Характерні риси давньоєгипетського канону в круглій скульптурі (статуї Хефрена, Каапера, Рахотепа, Нефрет, “Луврський переписувач”), рельєфах, розписах. Зміст його як протест проти скінченності людського існування, як пошуки вічного буття. Значення реформи Аменхотепа IV для розвитку мистецтва. Своєрідність мистецтва Амарни: портрети Ехнатона та Нефертіті. Гробниця Тутанхамона. Створення писемності.

Мистецтво додинастичного періоду, Давнього, Середнього, Нового царств, їх особливі риси. Мистецтво часів правлення Ехнатона і його спадкоємців (т.зв. Амарнський період).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.