Тема 24. Архітектура т образотворче мистецтво України XVII – XVIII ст.

Релігійно-національні традиції в Україні, їх вплив на культурне життя народу.

Еміграція українських наукових сил до Росії, їх внесок у розвиток московської культури, освіти.

Піднесення української національної культури у другої половини XVII – XVIII ст. Діяльність Петра Могили. Відновлення пам’яток архітектури Київської Русі в нових стилістичних формах. Виникнення українського бароко та його специфічні ознаки. Відмінність від західноєвропейського бароко.

Архітектура. ІІ пол. XVII ст. – «золотий вік» козацького бароко. Роль Петра Могили у відбудові кафедри св. Софії та ряду церков у Києві, Переяславлі, Чернігові. Розбудова «Палладіуму української столиці» – Великої Печерської церкві (Єлисей Плетенецький та Йова Борецький). Інтерпретація ранньобарокових будівель Західної Європи в конструкції церкви Богдана Хмельницького та гетьманської палати В Суботові, резиденції старшини-полковника Семена Миклашевського в Нижньому на Стародубенщині, будовах гетьмана Івана Самойловича. Найяскравіший зразок поєднання форм і конструкцій українського дерев’яного будівництва і мурованої барокової базилики на Слобожанщині (Покровський собор у Харкові).

Остаточне оформлення стилю в добу гетьманства Івана Мазепи. Два напрямки формування барокової архітектури: українізація західноєвропейської барокової базиліки (Покровський собор у Харкові); «барокізування» української дерев’яної архітектури (церква Всіх Святих в Печорській лаврі). Творець архітектурного барокового обличчя Києва у XVIII ст. – І. Барський (Кирилівська церква, дзвіниця Петро-Павлівського монастиря). Перлини барокової архітектури – споруди С. Ковніра, О. Шеделя (Києво-Печерська лавра, Духовна Академія). Розвиток дерев’яної барокової архітектури на Буковині. Гуцульщині, Закарпатті.

Скульптура. Зв’язок з архітектурою. Творчість видатного скульптора Іоанна Пінзеля.

Живопис. Малярство Мазепиної доби – пошук національної самобутності. Художня еволюція образів іконопісу (Христа, Богородиці, святих, теми «страшного суду»). Національні риси в іконах Богородиці миргородської, романівської, лемешівської, «Мучениць Іулянії, Анастасії, Варвари, Катерини», фресках Андріївської церкви в Києві. Еволюція іконопису в творчості народних майстрів, досягнення художньої школи Києво-Печерської лаври.

Розвиток портретного жанру «козацької доби». Популярність старшинського портретного малярства, побутового портрету (портрети Ф. Палія, І. Забіли, подружжя Галаганів).

Західноєвропейське малярство XVII ст. (ікони Федора Сеньковича, Миколи Петраховича, фрески Олександра Ляницького, ікони, портрети, батальни картини Василя зі Львова, пейзаж Євстафія зі Львова; іконостаси Павла Габрійовича, Олекси Гощовського з Перемишля, Матвія Устияновського). Подих бароко в п’ятницькому (Львів), рогатинському, богородчанському іконостасах (Йов Кондзелевич). Започаткування нової тематики в іконографії Івана Рутковича. Портретне.

Народна картина («козак Мамай» та ін)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.