Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Господар.

Господиня.

 

Любіть Україну у сні й наяву

 

Вишневу свою Україну,

 

Красу її вічно живу і нову,

 

І мову її солов'їну.

 

В.Сосюра.

 

Звучить у записі пісня "Чом, чом, земле моя?" Ще краще, як пісню виконає хтось із батьків.

 

Господар. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, наближча до серця - українська. Вона нічим не гірша італійської - така ж співуча, від російської - така ж багата.

 

До переднього столу підходять учень і учениця, стають обабіч.

 

Учень.

 

Ой яка чудова українська мова!

 

Де береться все це, звідкіля і як!

 

Є в ній ліс-лісочок, кущ, гай, діброва, бір,

 

Перелісок. Є ще й байрак! І така ж розкішна

 

І гнучка, як мрія...

 

 

Учениця.

 

Є в ній хурделиця, віхола, завія,

 

Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

 

Та не в тому справа, що така багата.

 

не в тому справа, що така багата.

 

Помагало слово нам у боротьбі,

 

Кликало на битву проти супостата,

 

То звучало сміхом на полях плаката.

 

І за все це, мово, дякуєм тобі.

 

О.Підсуха

 

 

Господиня. Мова! А що таке мова?

 

Народ говорить, що "слово до слова - зложиться мова", а Тарас Григорович Шевченко ось як про неї скаже:

 

Ну що б, здавалося, слова...

 

Слова та голос - більш нічого.

 

А серце б'ється, - ожива,

 

Як їх почує!

 

Учень. "Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» (Панас Мирний0

 

Господар.

 

Як гул століть, як шум віків,

 

Як бурі подих, - рідна мова.

 

Вишневих ніжність пелюстків,

 

Сурма походу світанкова,

 

Неволі стогін, волі спів,

 

Життя духовного основа.

 

М.Рильський

 

Учениця. Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе. Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує, надзвичайною ніжністю і простотою. У них - материнська ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.

 

Щоб виросло, не змарніло,

 

Щоб тяженько не хворіло,

 

Сили й розуму набралось,

 

Своїх батьків не цуралось.

 

Господар. Великий російський педагог К.Д.Ушинський у своїй праці "Рідне слово" писав: "Найповніше квітне та щедротно дарує плоди думок, найглибше пускає здорове коріння в дух і тіло дитини її рідна мова". Від материнської колискової, від щедрівочки, від рушникової веселки, від таїнства традицій та звичаїв бере свій витік любов до рідної мови. Сім'я - саме тут плескаються перші паростки любові і поваги до рідного слова.

 

Мова рідна, слово рідне,

 

Хто вас забуває,

 

Той у грудях не серденько,

 

Тільки камінь має:

 

Як ту мову мож забути,

 

Котрою учила

 

Нас усіх ненька говорити,

 

Ненька наша мила?

 

С.Воробкевич

 

Господиня. "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь",- закликає нас великий Кобзар.

 

Батьки, діти, гості виконують "Пісню про рушник" П.Майбороди.

 

Господар. Немає у світі людини, яка б не любила казок або не чула їх. Особливо діти. Всі ми із задоволенням дивимося телепередачу "В гостях у казки". А сьогодні я вас усіх - і дорослих, і малих - запрошую в гості до казки тут. Її (оголошується назва) розкаже батько (мати) нашого учня.

 

Господиня. Чи сподобалося Вам, діти? Ви знаєте багато казок різних народів. А чи зможете відгадати назви тих, які склав український народ? Отже, починаємо вікторину "З якої це казки?". (Можна скористатися допомогою лялькового театру). Я розповідатиму. Згода? Хто найбільше

відгадає, той матиме нагороду - книжку. Отже:

 

Я по засіку метений,

 

Я на яйцях спечений,

 

Я від бабки втік, я від діда втік,

 

Та й від тебе, зайчику, утечу!

 

("Колобок")

 

Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка.

 

Та й загубив дід... Що він, дітки, загубив?

 

("Рукавичка")

 

(Можна використовувати й інші казки).

 

Господар. Багатий український народ і на ігри зі співанками. Ось одна з них - "Подоляночка". Ви, діти, розучували її, тож давайте всі пограємось. Запрошуйте батьків і ставаймо в коло. (Школярі запрошують дорослих).

 

А тепер давайте оберемо Подоляночку лічилкою:

 

Котилася торба

 

З високого горба,

 

А в тій торбі

 

Хліб-паляниця,

 

З ким хочеш,

 

З тим поділися.

 

(Можна використовувати й інші лічилки).

 

Господиня. Ось так, обрали ми Подоляночку. Вона стає в коло, а ми усі беремось за руки.

 

(Батьки і діти беруться за руки і співають, ходячи по колу).

 

Десь тут була Подоляночка,

 

Десь тут була молодесенька,

 

Тут вона стояла,

 

До землі припала,

 

Личка не вмивала,

 

Бо води не мала.

 

Ой, встань, устань, Подоляночко,

 

Умий личко, як ту скляночку,

 

Візьмися у боки,

 

Покажи нам скоки,

 

Біжи до Дунаю,

 

Бери ту, що скраю.

 

(Подоляночка вибирає іншу дівчинку, яка стає на її місце, і гра продовжується. Можна використовувати й інші хоровидні ігри "Галя по садочку ходила", "Женчичок-бренчичок вилітає" і ін.)

 

Господар. Всі ви знаєте, що наші учні були учасниками конкурсу на кращого читця, який напередодні проводився в школі. Попросимо їх, щоб вони нам ще раз прочитали вірші.

 

(Діти по черзі читають вірші).

 

Господиня. Діти, а тепер я прочитаю кілька уривків із віршів, а ви відгадаєте, хто їх написав:

 

Садок вишневий коло хати,

 

Хрущі над вишнями гудуть,

 

Плугатарі з плугами йдуть...

 

("Садок вишневий коло хати")

 

Тече вода з-під явора,

 

Яром на долину,

 

Пишається над водою

 

Червона калина.

 

("Тече вода з-під явора")

 

Там батько, плачучи з дітьми,

 

(А ми малі були і голі)

 

Не витерпів лихої долі,

 

Умер на панщині.

 

("Якби ви знали, паничі...")

 

Хто написав ці проникливі, хвилюючі рядки? Так, їх написав український поет - Тарас Григорович Шевченко. А хто з вас знає вірш Т.Г.Шевченка напам'ять?

 

(Діти і дорослі читають напам'ять вірші Кобзаря: уривок із поеми "Сон" - "Летим. Дивлюся, аж світає", "Сонце заходить, гори чорніють" та інші).

 

Господар. Друзі, давайте пригадаємо та й заспіваємо пісні на слова Тараса Григоровича.

 

(Всі присутні співають "Заповіт", "Реве та стогне Дніпр широкий", "По діброві вітер віє").

 

Господиня. А тепер настав час для загадок. Знаю, що ви їх любите. Це

один із найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості.

 

Господар. З давніх-давен через них передавався життєвий досвід народу, знання. Отож я загадаю.

 

Біле поле, чорне насіння, хто не вміє, той не посіє.

 

(Письмо)

 

Мовчить, а багато людей навчить.

 

(Книга)

 

Господиня. А я хочу нагадати про інші найдавніші перлини народної творчості - прислів'я та приказки.

 

Прислів'я - це короткий образний вислів із повчальним змістом. Наприклад: Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. А приказки не містять у собі повчального, а вживаються у мові, щоб влучніше підкреслити сказане. Нумо, діти і ви, шановні батьки, пригадайте, які Ви знаєте прислів'я та приказки.

 

Гостре словечко коле сердечко.

 

Коня керують уздами, а чоловіка - словами.

 

Не кидай слова на вітер.

 

Як овечка: не мовить ні словечка.

 

Один скаже, другий прикаже.

 

Краще чесно вмерти, як нечесно жити.

вмерти, як нечесно жити.

Господар. Наш народ дуже любить жарти. Тож давайте і ми пожартуємо. Я почну перший - слухайте!

 

Упіймав дядько на яблуні хлопчика. "Ти там, шибенику, що робиш?" - запитує сердито. "Та упало ваше яблуко, то я його вішав", - не розгубився хлопчик.

 

Вчитель питає учня: "Васю, слово "мати" якого роду? Вася подумав і відповідає:"Як у платті - то жіночого, як у джинсах - чоловічого".

 

(Батьки та учні ще багато цікавого розказують).

Господиня. Розвеселили нас гуморески, байки, анекдоти, а під гарний настрій завжди хочеться співати.

 

(Пісні "Перелаз", "Їхав-їхав козак містом", "Ясени", "Два кольори").

 

Господар. Шановні дорослі і батьки, вчителі, гості, швидко промайнуло наше дитинство, побігло кудись і - не вернеться. Так само швидко пролине воно і у наших діток. Ось як сказав про це дагестанський поет Расул Гамзатов:

 

Дні дитинства - наче плин води.

 

Проліта дитинство, та у спадок

 

Зостанеться пісня, повна згадок.

 

Пам'ять зостанеться назавжди.

 

Вивчайте, любіть свою мову,

 

Як світлу Вітчизну любіть.

 

Земле Шевченкова,

 

Земле Франкова,

 

Ниво, засіяна щастям-добром,

 

Вічна твоя соловейкова мова,

 

Вічна розмова

 

Дністра із Дніпром.

 

Я глухоти не можу перенести,

 

Бо не вкладе ніхто в печальні жести

 

Шум Черемоша, співи солов'я.

 

Дивитися на радощі обнови,

 

Та материнської не чути мови -

 

Ото була б загибель - смерть моя.

 

Ти постаєш в ясній обнові,

 

Як пісня, линеш, рідне слово,

 

Ти наше диво калинове,

 

Кохана материнська мово!

 

Ми з нею відомі усюди,

 

Усе, що треба, в ній є,

 

А хто свою мову забуде,

 

Той серце забуде своє.

 

Як парость виноградної лози,

 

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

 

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

 

Вона хай буде. Вірно і слухняно

 

Нехай вона щоразу служить вам...

 

Рідна мово материнська,

 

Ти - душа мого народу,

 

Будь від роду і до роду,

 

Гідна мово материнська.

 

 

(Усі виконують пісню "Чом, чом, земле моя?").

 

 

Господиня. До побачення, дорогі батьки, наші діти, гості.

 

Господар. До нових зустрічей на родинних святах.

 




Переглядів: 179

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.