Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методи розрахунку прибутку.

Національна академія статистики, обліку та аудиту

Кафедра фінансів

Контрольна робота

з курсу “Фінанси підприємств”

Варіант № 7

студентки 4 курсу,

ФТ 1232 групи,

Чайки Ю.А.

Перевірив:_____________

відмітка _____________

Київ 2014

Методи розрахунку прибутку.

Економічно обгрунтоване визначення величини прибутку має велике значення для підприємства, так як дозволяє правильно оцінити його фінансові ресурси, розмір податкових платежів, можливості розширеного відтворення виробництва та матеріального стимулювання працівників.

У сучасних умовах господарювання не є регламентованими методи прогнозування та планування фінансових результатів, але все ж вони є економічно необхідними для передбачуваного розвитку підприємства, тому їх і досить повно розглядають у літературі. Так, найбільш відомими є два традиційних методи планування прибутку – метод прямого розрахунку та аналітичний або економічний метод.

Метод прямого розрахунку базується на тому, що кількість продукції, що реалізується (обсяг продажу) по кожній номенклатурній позиції множать послідовно на ціни реалізації та на загальні витрати кожної одиниці . Різниця між сумами обох добутків по всім позиціям номенклатури складає плановий обсяг прибутку. По продукції яка є непорівняною загальні витрати кожної одиниці повинні визначатися за плановими індивідуальними калькуляціями.

При цьому використовують формулу:

П = В – З або П = П1 + Пт – П2, (1)

Де П – прибуток,

В – виручка від реалізації продукції ;

З – загальні витрати реалізованої продукції, які включають в себе собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати та витрати збуту;

П1, П2 – відповідно прибуток в залишках готової продукції на початок та кінець планового року;

Пт – прибуток в товарній продукції планового року, яка визначається виходячи з плану виробництва по розгорнутій номенклатурі, планових калькуляцій по кожному виробу, кошторисів управлінських та комерційних витрат.

Прибуток у перехідних залишках готової продукції розраховують по всій їх сукупності. Оскільки ці залишки обліковуються по виробничій собівартості, то і прибуток по них вираховують як різницю між сумою вхідних та вихідних залишків в цінах реалізації та по виробничій собівартості. Обсяг та склад залишків нереалізованої готової продукції на початок та кінець року залежить від облікової політики підприємства. Так, якщо облікова політика підприємства визначає моментом реалізації продукції її відвантаження, то залишки нереалізованої продукції представляють собою готову продукцію на складі.

Метод прямого розрахунку дуже простий, але при великій кількості найменувань продукції трудомісткість цього методу дуже зростає. Розрахунок потребує:

1) визначення асортименту по усім позиціям номенклатури;

2) складання калькуляцій по усім виробам порівняної продукції;

3) визначення планової собівартості та ціни по непорівняній продукції, що в свою чергу передбачає розробку кошторису виробництва по всім її елементам;

4) встановлення цін реалізації продукції, що випускається.

Але метод прямого розрахунку не дозволяє виявити окремих факторів впливу на плановий прибуток, і при широкій номенклатурі продукції, що виготовляється, дуже трудомісткий. Його можна використати в сучасних умовах господарювання, коли підлягають частим змінам ціни, зарплата та інші обставини, тільки на короткий період часу. Це практично виключає його застосування при річному та перспективному планування прибутку.

При плануванні прибутку в галузях з широким асортиментом продукції, а також як доповнення для методу прямого розрахунку (як перевірка) застосовується аналітичний (економічний) метод. При цьому методі прибуток розраховується не по кожному виду продукції, що випускається в запланованому році, а по всій порівняній і непорівняній товарній продукції.

Базою розрахунку при цьому методі служать витрати на 1 000 грн. Товарної продукції, базова рентабельність, а також сукупність звітних показників діяльності підприємства (факторний метод).

З врахуванням витрат на 1000 грн. Товарної продукції прибуток планують по всьому випуску товарної продукції (порівняної та непорівняної), його розраховують за формулою:

П = Т (100 – В) / 100, (2)

Де П – валовий прибуток від випуску товарної продукції;

Т – товарна продукція в цінах реалізації підприємства;

В – витрати в грн. На 1000 грн. Товарної продукції, що вирахувані в цінах реалізації.

Для визначення загальної суми валового прибутку від продаж отриманий результат корегують на зміну прибутку в перехідних залишках готової продукції.

До аналітичного методу відносять також планування прибутку на основі базової рентабельності. Базова рентабельність – це відношення валового прибутку по товарній продукції до загальних витрат по ній за звітний період. При плануванні аналітичним методом необхідно вирішувати послідовно такі задачі:

1) розрахунок базової рентабельності як відокремленої частки очікуваної суми прибутку за звітний рік на собівартість порівняної товарної продукції за той же період. Він здійснюється за формулою:

Рб = (По : Стп) х 100%, (3)

Де Рб – базова (очікувана) рентабельність;

По – очікуваний прибуток за звітний базисний рік;

Стп – собівартість товарної продукції базисного року.

2) обчислення обсягу товарної продукції в запланованому періоді за собівартістю звітного року і розрахунку прибутку на товарну продукцію виходячи з базової рентабельності. При цьому розрахунок прибутку по товарній продукції на основі базової рентабельності здійснюється за формулою:

Птп = Туб х Пб, (4)

Де Птп – прибуток по товарній продукції запланованого року;

Туб – обсяг товарної продукції в оцінці за собівартістю базового періоду.

3) облік впливу на плановий прибуток різних факторів: зміни (зниження чи збільшення) собівартості продукції в запланованому році; підвищення якості та сортності реалізованої продукції; зміни рівня цін на продукцію, що продається.

При розрахунку прибутку по порівняній товарній продукції аналізують вплив на неї змін в порівнянні зі звітним роком окремих факторів: загальних витрат по продукції, її асортименту та якості, цін реалізації. Розрахунок включає 9 стадій:

1) розрахунок по порівняній товарній продукції на основі базової рентабельності. При цьому з метою співставлення здійснюється перерахунок усієї порівнянної товарної продукції планового року на витрати звітного року виходячи з передбаченої її зміни у %.

2) визначення впливу змін витрат порівнянної товарної продукції на прибуток. Для цього співставляють порівняну товарну продукцію планового року по витратах звітного року та планового року. Різниця – сума прибутку (збитку) від змін витрат.

3) визначення впливу на прибуток по порівняній продукції змін в асортименті. Розраховують середній рівень рентабельності при структурі випуску продукції звітного та планового року. Різниця показує відхилення рентабельності через зміну асортименту.

4) розрахунок впливу якості на прибуток по порівняній продукції. Він здійснюється на основі коефіцієнту сортності. Для цього визначають питому вагу кожного сорту виробів, що випускаються в загальному обсязі виробництва та співвідношення між ними на окремі сорти. Ціну 1 сорту приймають за 100%, ціну 2 сорту визначають за коефіцієнтом у % відношенні до ціни 1 сорту і т.д.

5) розрахунок впливу на прибуток змін цін реалізації товарної продукції. Визначають товарну продукцію, на яку введені нові ціни, в цінах реалізації, шляхом множення на зміну цін (в %).

6) визначення прибутку в перехідних залишках готової продукції. Витрати перехідних залишків множать на рентабельність в 4 кварталі звітного та планового періоду.

7) розрахунок прибутку продажу. Визначають валовий прибуток з врахуванням впливу розглянутих факторів та прибутку в перехідних залишках готової продукції та вираховують комерційні та управлінські витрати, які плануються окремо на основі кошторисів;

8) визначення прибутку по непорівняній товарній продукції. Цей прибуток знаходять прямим методом як різницю між ціною реалізації підприємства та витратами на продукцію. Якщо ціни не встановлені, прибуток розраховують по середньому рівню рентабельності;

9) розрахунок загального прибутку від продаж. Сумують прибуток від продажу порівняної та непорівняної продукції.

2. За даними таблиці розрахувати:

а) суму податку на додану вартість ( або суму відшкодування з бюджету), яку повинно буде сплатити (або отримати) підприємство до ( або з) бюджету за квартал;

б) суму податку на прибуток;

в) суму акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Показники	Варіант

1. Потужність підприємства, од.: 1.1. Вироби „А” 1.2 . Вироби „Б”
2. Рівень використання потужності, %: 2.1. Вироби „А” 2.2. Вироби „Б”
3. Потреба в матеріальних ресурсах на виробництво одиниці продукції: 3.1. По виробах „А”: 3.1.1. Сировина, кг 3.2. По виробах „Б”: 3.2.1. Комплектуючі типу „К”, шт. 3.2.2. Комплектуючі типу „М”, шт.
4. Ціна одиниці придбаних матеріальних ресурсів(ПДВ включено в ціну), грн.: 4.1. Сировина 4.2. Комплектуючі типу „К” 4.3. Комплектуючі типу „М”	18,00 96,00 15,00
5. Собівартість одиниці продукції, грн.: 5.1. Вироби „А” 5.2. Вироби ”Б”	50,00 200,00
6. Ставка акцизного податкуу, %: 6.1. Вироби „А” 6.2. Вироби „Б”	-
7. Обсяг реалізації (у % до обсягу виробництва): 7.1. Вироби „А” 7.2. Вироби „Б”
8. Рентабельність виробництва, %

а) Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету):

ПДВ = ПЗ - ПК

Податкове зобов'язання (ПЗ) -- зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені податковим законодавством України.

Податковий кредит (ПК) - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом.

1) Обсяг реалізації Виробу „А” = 4000*80%*80% = 2560 (од.)

2) Обсяг реалізації Виробу „В” = 5000*90%*20% = 900 (од.)

ПДВ = (2560*50*20%+900*200*20%) - (2560+900)*(1*18+2*96+3*15)/6 =

= 25600 + 36000 - 3460*255/6 = 61600-1470500 = -85450 (грн.)

При від'ємному значенні суми податку на додану вартість вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету

б) Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПКУ.

Стаття 151.1 Податкового кодексу України визначає, що основна ставка податку становить 15 відсотків.

ПнП Виробу „А” = (Обсяг*Собівартість з ПДВ та АЗ - Обсяг*Собівартість)*15% = (2560*(50+50*25%+50*20%) - 2560*50)*15% = 8640 (грн.)

ПнП Виробу „А” = (Обсяг*Собівартість з ПДВ та АЗ - Обсяг*Собівартість)*15% = (900*(200+200*20%) - 900*200)*15% = 5400 (грн.)

в) Сума акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету =

= 2560*(50+50*25%) = 160000 (грн.)

3. За даними таблиці визначити норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обертання оборотних коштів.

Показники	Варіант

1. Норматив оборотних коштів на початок планового року, тис.грн.: в т.ч. виробничий норматив оборотних коштів
2. Заплановане зростання виробництва продукції порівняно з минулим роком, %
3. Заплановане прискорення обертання оборотних коштів, %

Виходячи з наведених даних виконаємо такі розрахунки.

1. Визначаємо виробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

(1600*120%) /100% = 1920 тис. грн.

2. Визначаємо невиробничий норматив оборотних коштів на плановий рік:

2000 - 1600 = 400 тис. грн.

Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується на 50 % від зростання виробничої програми.

(400*110%) /100% =440 тис. грн.

3. Загальний норматив на плановий рік становитиме: 1920 – 440 = 2360 тис.грн.

4. У зв'язку з прискоренням обертання оборотних коштів у плановому році на 4 % визначаємо очікувану суму вивільнення з обігу оборотних коштів:

(2360*4%)/100%= 94,4 тис.грн.

5. Отже, норматив оборотних коштів на плановий рік з урахуванням прискорення обороту коштів становитиме: 2360 – 94,4 = 2265,6 тис. грн.

Приріст нормативу становитиме: 2265,6 – 2000 = 265,6 тис. грн.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.