Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Форми систематизації нормативно-правових актів.

Систематизація нормативно-правових актів-офіційна діяльність, спрямована на впорядкування та вдосконалення законодавчих і підзакон­них актів, приведення їх до єдиної внутрішньої погодженої системи.

Систематизація нормативно-правових актів необхідна для: 1) усунення суперечностей між нормативними актами; 2) підвищення якості й ефективності законодавства; 3) забезпечення доступності його використання громадянами, державними органами, громадськи­ми організаціями, комерційними структурами.

Форми систематизації нормативно-правових актів.

1.Облік нормативно-правового матеріалу - письмове чи автоматизоване фіксування виданих нормативно-правових актів (у спеціальних журналах, на картках, автоматизоване - ЕОМ. Автоматизованою системою збирання, накопичення, обліку та зберігання нормативно-правових актів в Україні є Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів).

Форми обліку:

1) журнальний (хронологічний, алфавітний, тематично-предметний) - полягає у фіксації реквізитів нормативних актів в журналах (проста форма);

2) картковий - складання картко­вої системи, коли на картках картотеки фіксуються або основні рекві­зити акта (вид акта, його заголовок, дата видання, місце офіційного опублікування) або його повний текст з усіма реквізитами; розміщу­ються картки в картотеці за хронологічним, алфавітно-предметним, предметно-галузевим принципом;

3) автоматизований (електро­нний) - передбачає створення автоматизованих інформаційно-пощукових систем за нормативно-правовою базою держави, міжна­родних об'єднань та ін. Це найповніша і найзручніша (швидкий пошук) форма обліку нормативно-правового матеріалу. В Україні існують інформаційно-пошукові системи: "Законодавство України" на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, неофіційні пошу­кові системи "Юрист+ ", "Ліга-Закон" та ін. Кожна з цих форм обліку нормативно-правового матеріалу передбачає контрольно-текстовий облік -врахування динаміки "життя" чинних нормативних актів: своє­часне внесення відміток про зміни, доповнення в акти в цілому чи в їх окремі частини із зазначенням тих актів, на підставі яких зробле­ні відмітки;

2.Інкорпорація - поєднання та розміщення нормативно-правових актів повністю чи частково в тому чи іншому порядку (хронологічному, алфавітному, предметному) у збірники чи зібрання після певної технічної обробки без зміни їх змісту. Технічна обробка нормативно-правового акта полягає у такому: з нього вилучаються положення, що втратили силу; включаються внесені до них зміни і доповнення; вилучаються положення, що не містять норм права; вилучають­ся відомості про осіб, що підписали нормативний акт. Така обробка робить нормативний матеріал зручним для практичного використан­ня. В Україні поширеними результатами інкорпорації є збірники та зібрання законодавства.

Інкорпорації можна класифікувати

I.за видами суб 'єктів здійснен­ня:

1. офіційна - здійснюється від імені нормотворчого органу держа­ви, що сам підготував або офіційно схвалив збірник, підготовле­ний іншим органом (наприклад, "Відомості Верховної Ради Украї­ни", "Офіційний вісник України"49);

2. неофіційна - здійснюється без офіційного схвалення нормотворчого органу держави: з ініціати­ви видавництв, наукових і навчальних установ, практичних органів, окремих фахівців або за дорученням нормотворчого органу (остан­ній вид збірника називають офіціозним);

II.за характером відбору нормативно-правового матеріалу:

1. хронологічна – впорядкування нормативно-правових актів за часом вступу їх у дію;

2. предметна -впорядкування нормативно-правових актів за галузями або інститу­тами права; сферами державної діяльності (праця і кадри, фінанси і кредит, промисловість, сільське господарство, культура та ін.);

III.за обсягом поданого нормативного матеріалу:

1. повна — у збірники вклю­чаються всі акти суб'єкта нормотворчості;

2. часткова - збірники скла­даються з нормативно-правових актів, що присвячені певній сфері правового регулювання (адвокатура, нотаріат, банківська діяльність тощо).

3. Консолідація - подолання розрізненості нормативно-правових актів, виданих у різний час стосовно самого предмета правового регу­лювання, шляхом їх поєднання в єдиний укрупнений нормативно-правовий акт з усуненням повторень і суперечностей без зміни зміс­ту. Змінюється форма правових актів, але не їх зміст.

У ХХ-ХХІ ст. в країнах Європи і Америки поширилася практика створення консолідованих актів (Сільськогосподарський і Податко­вий кодекси в США, Кодекс про працю Франції, Соціальний кодекс ФРН та ін.). Хоч ці акти називаються кодексами, але по суті вони є результатом консолідації. Таку консолідацію ще можна назвати кодифікацією-компіляцією, але її варто відокремити від справжньої кодифікації (кодифікації-реформії).

4. Кодифікація - створення нового, вдосконаленого, об'єднаного загальним предметом правового регулювання, нормативно-правового акта на основі старих нормативних актів шляхом часткової або значної зміни їхнього змісту (усуненням дублювання, розбіжностей і суперечностей, їх узгодженням, заповненням прогалин, звільнен­ням від застарілих і неефективних норм, виробленням нових). Інши­ми словами, кодифікація виражається в підготовці і прийнятті нових актів, до яких входять погоджені між собою норми колишніх актів, що виправдали себе, а також нові норми.

Кодифікація виступає особливою формою систематизації нормативно-правових актів: вона поєднує упорядкування законодав­ства з його відновленням, удосконаленням; по її завершенні прийма­ють один нормативно-правовий акт, який упорядковує правові норми і процедури у визначеній сфері відносин. У результаті змінюється сама основа правового регулювання - тому кодифікація справедливо вважається формою нормотворчості.

Види кодифікацій за обсягом: загальна — утворення зведених кодифікованих актів з основних галузей законодавства ("кодекс кодексів", наприклад, конституція); галузева - утворення кодек­сів у межах певної галузі законодавства (Цивільний кодекс, Кримі­нальний кодекс та ін.); спеціальна (внутрішньогалузева) — утворення кодексів у межах підгалузі законодавства (Водний кодекс, Лісовий кодекс та ін.); міжгалузева (комплексна) - утворення кодексів поєд­нанням норм різних інститутів, галузей і підгалузей законодавства (Повітряний кодекс, Кодекс торговельного мореплавання та ін.).

Види основних кодифікаційних актів:

1. конституція,

2. кодекс,

3. основи законодавства.

 

Серед них найбільш уживаним видом кодифікованого акта є кодекс - кодифікований закон, що являє собою систему нормативних приписів, які виражають у цільно­му і внутрішньо погодженому вигляді найбільш важливі норми конкретної галузі права або основних інститутів (підгалузей) права. Менш уживаним в Україні видом кодифікованого акта є основи законодавства - кодифікований закон, що містить систему концептуальних понять, цілей, завдань і принципів, які визнача­ють основні напрями регулювання певної сфери суспільних відно­син і забезпечують їх погодженість з положеннями конституції держави (в Україні їх діє три: Основи законодавства про культу­ру від 14.02.1992, Основи законодавства про охорону здоров'я від

19.11.1992, Основи законодавства про загальнообов'язкове соці­альне страхування від 14.01.1998).

5. Звід законів. Результатом поєднання консолідації, кодифіка­ції та інкорпорації є видання зводу законів - систематизованого акта, який надає нової форми чинному законодавству поєднанням його за хронологічним чи тематичним принципом.

Звід законів відрізняється від збірників нормативних актів таки­ми ознаками:

1) може бути лише офіційним виданням, оскільки здій­снюється від імені і за дорученням нормотворчих органів з подаль­шим схваленням видання у цілому або кожного тому окремо;

2) є зведенням в єдине ціле чинного законодавства, що регулює одна­кові питання;

3) ліквідує множинність актів, прийнятих з того само­го питання, які втратили силу, застаріли або фактично не діють;

4) є результатом великої юридично-технічної роботи з усунення наявних прогалин у законодавстві та узгодження норм права, що закріплені в приписах законів;

5) має пріоритет перед попередніми офіційними виданнями законів, становить їх чинну редакцію.

 

Прикладами таких актів в історії і сучасності є Звід законів Юсти-ніана; Звід законів Російської імперії у 16томах(1833 p.); Звід законів СРСР; "Закони України" в 11 томах (1996-1997 pp.). Останнє видан­ня включає розміщені в хронологічному порядку всі закони Украї­ни (816), прийняті з моменту проголошення Декларації про держав­ний суверенітет, з 01.07.1990 р. по 31.12.1996 р. Консолідовані збір­ники законів популярні в країнах СНД (у РФ виданий Звід законів) та інших зарубіжних державах (Звід законів США, Збори федерального права ФРН та ін.).

Головними формами сучасної систематизації законодавства в Україні є облік нормативно-правового матеріалу, інкорпорація, коди­фікація. Перспективною формою є підготовка і видання Зводу зако­нів України, що потребує не лише високого рівня юридичної науки і законотворчої майстерності, а й завершення кодифікаційної роботи, якості і сталості законодавства.

 




Переглядів: 1947

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.