Маркетингова діяльність директора школи. Технології маркетингового аналізу.

Ще двадцять років тому більшість керівників навчальних закладів жодним чином не асоціювали свою діяльність зі словами «маркетинг», «ринок», «маркетингові стратегії» та і власне «менеджмент». А сьогодні ми ведемо розмову про те, чим є маркетингова діяльність керівника загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) – засобами вижити, способами розвиватися чи може взагалі окремою функцією управління? Але в будь-якому разі сучасний керівник ЗНЗ вимушений здійснювати маркетингові дослідження зовнішнього середовища навчального закладу, проводити маркетинговий аналіз діяльності, створювати маркетингові плани та програми їхньої реалізації, розвивати маркетингові комунікації, розробляти маркетингові стратегії. Із урахуванням того, що більшість керівників не мають спеціальної освіти в галузі маркетингу, маркетингова діяльність керівника ЗНЗ – вельми складна ділянка діяльності навчального закладу. сучасними навчальними закладами на засадах маркетингового підходу. Використання маркетингового підходу в управлінні діяльністю сучасного навчального закладу є необхідним чинником, який забезпечує його повноцінну життєдіяльність. Організація функціонування навчального закладу на засадах освітнього маркетингу, на наш погляд, передбачає: формування сприятливої суспільної думки й іміджу навчального закладу, побудову системи маркетингових комунікацій, дослідження маркетингового середовища навчального закладу, вивчення й прогнозування ринкової кон'юнктури, формування попиту на освітні послуги певного роду, диференціацію освітніх послуг відповідно до потреб сучасного стану озвитку суспільства та держави, здійснення діяльності з просування освітніх послуг на ринку. Аналізуючи все вищезазначене, необхідно підкреслити, що маркетинговий підхід в управлінні сучасними навчальними закладами – це двоєдиний взаємодоповнюючий підхід. З одного боку, він являє собою ретельне й усебічне вивчення ринку, попиту, смаків і потреб, орієнтацію виробництва освітніх послуг на ці вимоги; з іншого боку – активний вплив на ринок та існуючий попит, на формування потреб і переваг. Таким чином, до найбільш важливих функцій маркетингового підходу в управлінні належать: комплексне вивчення ринку, планування комплексу освітніх послуг, виявлення невдоволеного попиту та потенційних освітніх потреб, розробка заходів для більш повного їх задоволення, планування та здійснення збуту освітньої продукції.

Здорові ринкові відносини мають природний характер. Їм притаманні такі риси, як жорстка конкуренція, прагнення бути першим, уміти усунути слабшого тощо. Міжнародна практика та економісти з цього приводу одностайні — якість освіти, особливо базової шкільної, багато в чому залежить від тих ресурсів, які є в школах:

- висококваліфіковані педагоги; якісна матеріальна база (достатня кількість класних кімнат, приміщень, обладнання, комп’ютерних і мультимедійних програм тощо); спеціальні фонди для позакласного навчання і гурткової роботи; використання інноваційних методів у навчальному процесі;

хороші умови для літнього відпочинку школярів; якісно проведена позакласна робота тощо. Усе це можна реалізувати за умови достатнього фінансування. Але для розвитку навчального закладу лише державних (бюджетних) коштів недостатньо, слід залучати й інші ресурси.

Маркетинг як цілісна концепція управління передбачає комплексне врахування ситуації на ринку збуту для прийняття рішень. Освітній маркетинг – один із напрямів управління навчальним закладом в умовах ринкової економіки, що забезпечує:

а) дослідження попиту на освітні послуги та певний рівень освіченості понад стандарти, встановлені державою;

б) формування позитивного іміджу навчального закладу;

в) розроблення та впровадження концепції надання якісних освітніх послуг ;

вплив на розвиток освітніх потреб громадян.

Основними напрямами діяльності керівника школи з позиції освітнього маркетингу є:

1) вивчати ринок освітніх послуг, динаміку споживчого попиту, особливості різних груп споживачів ;

2) враховувати вимоги ринку в організації педагогічного процесу, зокрема шукати невикористані можливості школи ;

3) орієнтувати стратегію маркетингу на перспективу;

4) урізноманітнювати форми і види освітніх послуг, забезпечуючи своєчасний перехід до нових послуг, навчальних програм, науково – методичного супроводу тощо;

5) сприяти розвитку професіоналізму учителів, готувати педагогів до запровадження інновацій, заохочувати їх до творчого розв'язання проблем ; забезпечувати переваги свого навчального закладу в умовах конкуренції.

Маркетинговий аналіз і контроль. Здійснюючи освітній менеджмент, керівники школи повинні займатися аналізом, плануванням і контролем за виконанням тих чи інших функцій або завдань. Коли ми здійснюємо внутрішній аналіз освітньої діяльності, то паралельно вивчаємо функціонування мікросередовища, яким виступає школа з усіма її складовими частинами. У мікросередовищі вступають у дію чинники, пов'язані зі школою, а саме:

– відповідність професійного рівня педагогічного колективу освітнім запитам цільової групи;

– впровадження актуальних і рентабельних програм для суспільного розвитку найближчого соціуму;

– заохочення підлеглих до нерегламентованої індивідуальної творчості;

– толерантне і дипломатичне ставлення керівництва закладу до творчих особистостей, якими можуть бути вчителі, учні і їх батьки;

– створення керівництвом атмосфери співробітництва між чотирма категоріями мікросередовища: вчителями, обслуговуючим персоналом у школі, батьками і учнями.

Якщо всі перелічені чинники спрацюють у мікросередовищі, то вони забезпечать йому активне і творче функціонування, що, у свою чергу, забезпечить міцний контакт з макросередовищем і допоможе запобігти ізоляції. До мікросередовища належать не тільки його суб'єкти (керівники, вчителі, обслуговуючий персонал, батьки, діти), але й об'єкти: школа з усією кількістю наявного державного чи приватного майна, шкільне подвір'я тощо. У сукупності суб'єкти й об'єкти мікросередовища повинні впливати на здатність школи задовольняти освітні потреби клієнтів, створюючи школі позитивний імідж на майбутнє. У макросередовищі спрацьовують чинники, які не тільки формують саме макросередовище, але й впливають на функціонування мікросередовища у цілому. Такими чинниками виступають демографічні, економічні, екологічні, технічні, політичні і культурні показники життєдіяльності суспільства. Демографічні чинники формують кількісні показники навчальних закладів і цільових (адресних) груп, тобто наявність певної кількості клієнтів, що формують запит на освітні послуги. Якщо демографічні чинники посідають останнє місце у макросередовищі, то, звичайно, суспільство має серйозні проблеми, при цьому кількість навчальних закладів може різко скоротитися, незважаючи на їхню високу освітню компетенцію та ефективність. Економічні чинники виступають показниками матеріальної бази суспільства та здатності цільових (адресних) груп здійснювати запит на якісну освіту. Суспільство з недостатньою матеріальною базою буде мати серйозні проблеми з якістю середньої ланки освіти, яку воно не зможе утримувати на достатньому рівні забезпеченості. Екологічні чинники відіграють первісну функцію у макросередовищі, з яким перебуває у тісному контакті школа (мікросередовище). Якщо мікросередовище не відповідає певним екологічним вимогам сьогодення, то навіть при значному освітньому потенціалі воно не матиме відповідного запиту адресної групи і, навпаки, коли навчальний заклад відповідає всім екологічним вимогам, він матиме запит адресної групи, навіть не маючи достатнього освітнього потенціалу. Технічні чинники є запорукою ефективного функціонування навчального закладу. Школа при достатньому технічному забезпеченні може надати освітньому клієнту всі, відповідно до запиту, знання, вміння і навички, які будуть набуватись у процесі навчальної практики. Теорія, відірвана від практики, не забезпечить відповідного рівня пристосування клієнта до навколишнього середовища. Технічні чинники є показником розвитку суспільства і обов'язково мають бути узгодженими з технічним рівнем мікросередовища. Культурні чинники виступають ціннісними показниками розвитку суспільства та його запиту на споживання культури. Мікросередовище (навчальний заклад) повинен чутливо реагувати на зміни в соціокультурі, але не сприймати всі нашарування, які з'являються в культурних пластах. Запит адресної групи на культурний рівень навчального закладу та його персоналу повинен, з одного боку, коригуватися в процесі отримання клієнтами освіти, з другого — мати сталі індивідуальні культурні традиції. Мікросередовище мусить користуватися інструментами внутрішнього і зовнішнього аналізу, щоб розуміти і вчасно реагувати на процеси, що відбуваються в макросередовищі і впливають на навчальний заклад у цілому. До таких інструментів належить степ-аналіз, у процесі якого відбувається передбачення чинників, що впливають на діяльність школи. Школа має передбачати змінність процесів, які відбуваються в економічній, екологічній, технічній, культурній сферах суспільства та, враховуючи демографічну ситуацію на найближчі сім років, планувати стратегію і тактику навчальної діяльності, а також коригувати внутрішні процеси, які відбуваються в школі. Swot-аналіз має на меті визначення сильних і слабких сторін школи за певний проміжок часу (наприклад, за останні два роки) та можливість поетапної корекції й усунення недоліків, що негативно впливають на імідж школи. Імідж навчального закладу залежить від ступеня й способу його адаптації до постійно змінних умов. Імідж полягає в умінні реорганізовувати діяльність так, щоб максимально відповідати вимогам ринку.

Список використаної літератури:

1. Шегда А. В. «Менеджмент : Навч. Посібник» / А. В. Шегда. – Київ : Знання, 2002.

2. «Маркетингова діяльність директора школи» / В. В. Григораш. — Х. : Вид. група «Основа», 2014.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.