Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Класифікація м'язів

Тема: Загальні відомості про м'язи. М'язи тулуба. М'язи шиї і голови.

Будова м'язів

Класифікація м'язів

М'язи тулуба

М'язи спини

Поверхневі м'язи спини

Глибокі м'язи спини

М'язи шиї й голови

М'язи шиї

Поверхневі м'язи шиї

Надпід'язичні м'язи шиї

Глибокі м'язи шиї

М'язи голови

Жувальні м'язи

Мімічні м'язи

Кісткові м'язи, прикріплюючись до костей, при своєму скороченні приводять кості в рух. Кістякові м'язи сприяють утриманню рівноваги, забезпечують опору тілу, його переміщення в просторі, здійснюють дихальні, ковтальні рухи, формують міміку. М'яза беруть участь в утворенні стінок порожнин тіла, впливають на діяльність органів зору, слуху й рівноваги. Загальна маса кістякових м'язів становить 20—22 % у немовлят, до 40 % від маси тіла в дорослих людей і 25—30 % — у старечому віці. У тілі людини є близько 400 м'язів, що скорочуються довільно, відповідно до волі людини

Будова м'язів

Основними структурними елементами кістякового м'яза є покреслені м'язові волокна, здатні до скорочення й розслаблення.

М'язові волокна оточені пухкої сполучнотканиною оболонкою ендомізієм. Пучки волокон відмежований друг від друга сполучнотканинними прошарками перимизием, а м'язу цілому зпимизием. Пухка сполучна тканина, що входить до


складу м'яза, виконує опорну й розмежувальну функції. У сполучній тканині розгалужуються нерви й кровоносні капіляри, що живлять м'язові волокна.

Довжина м'язових волокон коливається від декількох міліметрів до 12 див (у кравецькому м'язі). Товщина м'язових волокон становить від 9 до 100 мкм. У коротких м'язах довжина волокон може бути дорівнює довжині м'яза.

М'язові волокна утворять м'ясисту частину м'яза — її черевце, що переходить у сухожилля. М'язові пучки або сухожилля починаються на кості.

Сухожилля складаються із щільної волокнистої сполучної тканини, багатої коллагеновими волокнами, формуються як продовження внутрішньо-м'язових з'єднувально тканинних елементів і вплітаються в окістя. Сухожилля в різних м'язів неоднакові. У м'язів кінцівок сухожилля вузькі й довгі, у стінках черевної порожнини — широкі й плоскі, їх називають апоневрозами. Деякі м'язи мають проміжне сухожилля, розташоване між двома черевцями. Хід м'язових волокон у деяких м'язів (пряма м'яз живота) переривається проміжними сухожильними перемичками (короткі сухожилля). Сухожилля значно тонше м'язів, але мають велику міцність.

Класифікація м'язів

Кістякові м'язи підрозділяють по розташуванню в тілі людини (топографія), за формою й розмірами, по напрямку їхніх волокон, по функції, по їхньому відношенню до суглобів. Розрізняють поверхневі й глибокі, латеральні й медіальні, внутрішні й зовнішні м'язи. Форма м'яза досить різноманітна (мал. 96).

В утворенні стінок живота беруть участь широкі м'язи. Для кінцівок найбільш типові веретеноподібні м'язи, що прикріплюються до костей, що виконують роль важелів. Пучки м'язових волокон таких м'язів орієнтовані паралельно довгої осі м'яза. Якщо м'язові пучки розташовані з однієї сторони від сухожилля, до якого вони прикріплюються, м'яз називається однопір'ястої, якщо із двох сторін — двопір'ястої. У багатопір'ястих м'язів м'язові пучки підходять до сухожиллю з усіх боків.


Деякі м'язи мають по трохи що окремо починаються на костях голівок. Потім ці голівки з'єднуються, утворюючи загальне черевце, що переходить у сухожилля. Такі м'язи називають відповідно числу голівок двоголовими, триглавими й т.д. Є м'язи із двома черевцями (двобрюшний м'яз). Від одного м'язового черевця може відходити кілька сухожиль, що мають різні області прикріплення (наприклад, розгинач пальців руки й ін.). Є м'язи із циркулярним розташуванням волокон. Звичайно вони оточують природні отвори, будучи сфінктерами (зжимувачі). Навколо природних отворів також перебувають м'язи з радіарними волокнами — ділататори (розширники).

Назва багатьох м'язів пов'язане з формою геометричних фігур. Так, є трапецієподібні, ромбовидні, круглі (більшого й мала) м'яза й ін. Деякі м'язи одержали назву у зв'язку з напрямком їхніх м'язових пучків (поперечний м'яз живота й ін.), інші - залежно від їхніх функцій. Прикладом останніх є м'яз, що піднімає лопатку, круглий пронатор, квадратний пронатор.

М'яза ділять на групи по їхньому відношенню до суглобів. Одне-суглобні м'язи роблять дія на один суглоб, інші перекидаються через два й більше суглоби — двосуставні й багатосуставні м'язи. Біля двуосного суглоба м'яза групуються відповідно двом його осям, навколо яких відбуваються рухи (згинання -розгинання, приведення - відведення, пронація - супінація). До кулястого суглоба, що має три осі руху, м'яза прилежать з декількох сторін і діють на нього в різних напрямках. Так, наприклад, у плечового суглоба є м'язи-згиначі й розгинувачі, що здійснюють рухи навколо фронтальної осі, що відводять і приводять м'язи -навколо сагітальної осі й м'язи-вращателі - навколо поздовжньої осі.

Деякі м'язи починаються на костях і вплітаються в шкіру, не перекидаючись через суглоб (наприклад, мімічні м'язи, м'язи промежини).

Функціонально розрізняють м'яза-синергисти й антагоністи. Як правило, на кожний суглоб в одному напрямку діє два або більше м'язи. Такі співтовариські по напрямку дії м'яза називають синергистами. М'яза, що діють на суглоб у протилежному напрямку (згиначі й розгинувачі), є антагоністами.


У групі м'язів, що виконують той або інший рух, можна виділити головні м'язи, що забезпечують даний рух, і допоміжний, коригувальний рух і індивідуальні особливості, що надають йому.

Головні м'язи, як правило, великі, вони розвивають більшу силу тяги в заданому напрямку. Допоміжні м'язи менш сильні, вони виконують функцію коректування руху, змінюючи напрямок сили тяги головних (основних) м'язів і забезпечуючи точність і координацію рухів. Так, великі м'язи - згиначі й разгибатели пальців (м'яза передпліччя) забезпечують основні робочі рухи пальців кистей рук. Власні м'язи кисті здійснюють допоміжну роботу - тонку регуляцію, точність рухів пальців.

Обов'язковою умовою для виконання рухів у тім або іншому суглобі тіла є наявність крапок прикріплення (фіксації) м'язів по обох сторони від можливих осей обертання в цьому суглобі.

Так, м'яза, розташовані спереду від поперечної (фронтальної) осі суглобів верхніх кінцівок, здійснюють згинання. М'яза, що лежать за поперечним осі, беруть участь у розгинанні. М'яза, що перебувають ззовні від передньозадньої (сагітальної) осі - виконують відведення, а розташовані зсередини від цієї осі — приведення кінцівки або її частин. Навколо вертикальної (поздовжньої) осі виконують руху м'яза-супінатори (по ходу годинникової стрілки) і м'яза-пронаторьі (проти годинникової стрілки).

Руху в кожному суглобі тіла обумовлені формою їхніх поверхонь, що зчленовуються, костей, розташуванням зв'язок, а також особливостями прикріплення сухожиль м'язів, що діють на кожний конкретний суглоб.

В описовій анатомії в кожного м'яза прийнято виділяти місце початку й прикріплення. При цьому вважається, що місцем початку служить нерухлива крапка (пункт фіксації сухожилля на костях тулуба або пояса кінцівок). Місцем прикріплення є рухлива крапка на інший кості. При цьому початком м'яза вважають її кінець, розташований проксимально, ближче до серединної поздовжньої осі тулуба. Однак таке положення крапок початку й прикріплення м'яза справедливо лише у випадках, коли проксимальна частина тіла фіксована


на площі опори. У випадках фіксації дистальної ланки початок і прикріплення м'яза, як нерухливої, так і рухливий крапок, міняються місцями.

Так, при вільно опущеній верхній кінцівці її руху виконуються скороченням дельтоподібного, двоголового й іншого м'язів, що діють на плечовий суглоб. Крапки їхнього початку перебувають на костях плечового пояса (лопатка, ключиця). При фіксованій верхній кінцівці (підтягування на поперечині) точки опори в цих же м'язів, що також діють на плечовий суглоб, будуть уже на плечовій кістці (і костях передпліччя). Рухливими крапками стануть місця прикріплення цих м'язів на лопатці, ключиці.




Переглядів: 1790

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.