Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Уміння виділяти істотні ознаки

Навчити дітей виділяти істотні ознаки — означає сформувати у них уміння бачити те загальне, яке постійно повторюється в об'єкті або групі об'єктів. У початкових класах діти повинні усвідомити сутність терміну «істотна ознака», навчитися її виділяти, а також розпізнавати в інших об'єктах, яким вона належить. Наприклад, на уроці за темою «Комахи» (3(2) клас) в учнів формується поняття «комаха». Третьокласникам пропонується розглянути на малюнку або в колекції іовнішній вигляд різних комах: метелика, жука, коника та ін. і назвати їх. Якщо учні не знають деяких із них, то їх називає учитель. Діти

аналізують об'єкти, порівнюють їх між собою і переконуються, що зл зовнішнім вигля- дом усі комахи дуже різноманітні, але у них подібна ознака — це три пари ніг. Порівнюючи комах із схожими тваринами, наприклад, павуком, вони усвідомлюють, що за визначеною ознакою їх можна відрізнити від інших тварин. Учитель наголошує, що ознака, якає подібною для всіх комах і за якою їх можна відрізнити від інших тварин, називається істотною. Завдання і ія закріплення: яка ознака називається істотною? Назвіть істотну ознаку комах. Чому вона називається істотною?

Формування уміння виділяти істотні ознаки триває і в наступних и мах під час засвоєння інших понять. Наприклад, на уроці за темою: • Птахи» (3(2) клас) демонструються малюнки птахів. Учні називають їх .кчі це робить учитель, а учні повторюють і запам'ятовують. Користую- чін ь зразком, діти за планом описують кількох птахів. Внаслідок цього і.цвоюються не тільки знання про птахів, але й уміння аналізувати їх булову. Далі пропонується завдання на порівняння і виділення істотної «чіммі: "Порівняйте зовнішню будову птахів. Що у них подібного? (Учні можуть називати крила, лапи, хвіст та ін.). А чи будуть ці ознаки

істотними? Подивіться на звіра. у нього с лапи і хвіст. Подивіться на комах, у них с крила. Чим вкрите тіло птахів? А чи є пір'я у звірів і комах? Висновок: «Істотною ознакою птахів с тс, шо їх тіло вкрите пір'ям». Повторення: «Яка ознака с істотною для птахів? Чому вона буде істотною? Зробіть висновок, які тварини відносяться до птахів».

Щоб виділити істотні ознаки в об'єктах і явищах природи, встанови­ти взаємозв'язки між ними, застосовуються схеми, схематичні малюнки, таблиці.

 

Основними розумовими операціями є: порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація та ін.

Порівняння — це встановлення схожих і відмінних ознак, властивостей певних об'єктів. У навчальній роботі учнів порівняння має важливе позитивне значення. Воно засобом аналізу (мисленого розчленування об'єктів свідомості, виділення в них окремих частин, елементів, ознак і властивостей) і синтезу (мисленого об'єднання окремих частин, сторін, ознак і властивостей об'єктів в єдине ціле), абстрагування й узагальнення. При вивченні природознавства вчитель вдається до порівняння досить широко під час організації спостережень, проведення дослідів, бесід, демонстрування наочності, роботи з підручником.

При формуванні природничих понять порівняння найчастіше виступає у формі протиставлення. Так, у багатьох завданнях, які є у підручнику природознавства, вимагається знайти ознаки відмінності: чим відрізняються між собою дерево, кущ і трав'яниста рослина? яка різниця між літнім дощем і осіннім? та ін. Ці завдання спрямовані на визначення суттєвої відмінності двох взаємозв'язаних понять.

Для ознайомлювання з предметами і явищами природи широко використовується порівняння у формі зіставлення. Наприклад, під час екскурсій до лісу учні отримують завдання порівняти сосну і ялину. Отже, зіставленням створюються передумови для виділення і узагальнення спільних суттєвих ознак, при протиставленні відбувається чітке розмежування суттєвих і несуттєвих ознак.

Доведено, що молодші школярі при вивченні природничого матеріалу виділяють при порівнянні більше відмінних ознак, ніж подібних. Ефективним методичним прийомом є зіставлення двох об'єктів з третім, який не має таких ознак, що є в перших двох об'єктів, або ж має протилежні ознаки. Наприклад, учні більше знаходять спільних ознак між вужем і гадюкою, якщо ввести для порівняння жабу.

Порівняння нерозривно пов'язане з іншою розумовою діяльністю — абстрагуванням. Навчити дітей абстрагувати — означає виробити в них уміння бачити загальні істотні ознаки певних предметів. Молодші школярі недостатньо володіють операцією абстрагування. У зміст природничих понять вони часто включають як основні, так і другорядні їхні ознаки. У цьому разі великого значення набуває предметна діяльність молодших школярів. Наприклад, вирощування овочевих рослин допоможе учням виділити такі істотні ознаки поняття «плід», як наявність насіння, розвиток плода з квітки. Застосування схематичних малюнків (наприклад, при формуванні понять «дерево», «кущ», «трав'яниста рослина», «ріка» та ін.) також допоможе вчителю акцентувати увагу на головному, істотному. Розвиткові вміння відділяти істотні ознаки від неістотних сприятиме застосування варіативної наочності в процесі навчання.

Процес навчання потребує систематичного поєднання абстрагування і конкретизації, тобто переходів від абстрактного, загального до конкретного, поодинокого. Так, до конкретизації належать розпізнавання на малюнках або під час екскурсій певних форм поверхні, визначення лінії горизонту, певних видів тварин тощо.

Узагальнення— уявне об'єднання предметів і явищ на основі подібності їх істотних ознак. Воно дає нам змогу відносити предмети і явища до їх груп, класів, рядів і т. д.. Мислительна дія класифікації виконується за допомогою ряду аналітико-синтетичних операцій (порівняння, абстрагування й узагальнення, включення і розчленування класів). Цей вид розумової діяльності відіграє важливу рольу формуванні природничих понять.

Постановка пізнавальних завдань, які сприяють розвиткові причиново-наслідкового мислення, відбувається під час організації спостережень у природі (Як змінилась температура повітря у вересні? чому?), на екскурсіях (На яких схилах швидше тане сніг? чому?), на уроках (Чому не всі звірі впадають у сплячку?), під час роботи на навчально-дослідній ділянці (Чому треба прополювати бур'яни? розпушувати ґрунт?) та ін.

У мисленні школярів велике значення мають умовиводи з аналогії, при яких від схожості предметів заодними ознаками роблять висновок про можливу схожість цих предметів за іншими ознаками. Користуючись аналогією, учні будують різні докази, пояснення. Наприклад, при вивченні теми «Термометр» у III класі діти роблять досліди, з яких довідуються, що вода при нагріванні розширюється, а при охолодженні стискується. Спостерігаючи за змінами стовпчика ртуті (чи спирту) в термометрі, за аналогією вони можуть зрозуміти, що причиною цього явища є зміна температури.

Мислення невіддільне від мови. Тому вміння учнів порівнювати, узагальнювати, систематизувати предмети і явища і т. д. знаходить своє словесне оформлення, сприяє розвитку логічності, чіткості, образності як усної, так і писемної мови дітей.

Розвитку мови молодших школярів сприяє також опис ознак об'єктів, за якими діти ведуть спостереження серед природи, під час екскурсій, демонстрування дослідів та ін.

Керуючи процесом засвоєння знань учнями, вчитель повинен розвивати й їхні пізнавальні здібності, насамперед спостережливість. О. Я. Герд вимагав розвивати в учнів спостережливість і мислення у їх взаємозв'язку. Спостережливість — риса особистості, яка полягає в постійній спрямованості на сприймання певного явища природи, суспільного життя та ін. Розвиткові спостережливості сприяє практична діяльність учнів. Видатний педагог Й.Г. Песталоцці зазначав, що справжню людину творить те, що вона працює, а не те, що вона бачить і чує.

Керівництво спостереженнями дітей під час демонстрування дослідів, перегляду кіно- і діафільмів і спрямування їхньої уваги на істотне, на причини також робить учнів спостережливішими.




Переглядів: 9412

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.