Культура Месопотамії.

Культура Месопотамії розвивалася з ІУ тис. до н.е. по УІ ст. до н.е. (3200-539рр.) має світове значення, оскільки дала перший поштовх культурним процесам, які були розвинуті іншими народами. Месопотамія (грецька назва Межиріччя) — територія в середній та нижній течії річок Тигр і Євфрат — колиска світової цивілізації. У IV—III тисячолітті там сформувалися такі культурно-політичні утворення, як Шумер, Аккад, Вавилон, Ассирійська імперія, Ново-Вавилонська держава, (нині- Ірак).

Культуру Месопотаміїварто розглядати як чотири хвилі цивілізації, що приходили на зміну одна одній.

Перша хвиля.Шумерська цивілізація. Досягнення шумерів(IV — кінець III тис. до н. е.) Шумерці - винайшли колесо й гончарний круг,побудувалипершу у світі ступінчасту піраміду, створили найдавніші календарні системи(сонячну й місячну),склали рецептурний довідник та бібліотечний каталог.

Шумери розробиликлинописну систему писемності, з якої розвинувся фінікійський, а потім і давньогрецький алфавіт — основа більшості алфавітних систем світу. Тому, саме Месопотамію можна вважати батьківщиною писемності. У музеях і наукових закладах зберігається нині понад 1,5 млн. клинописних текстів. Месопотамська писемність у своїй найдавнішій піктографічній формі з'явилася на рубежі 4-3 тис. до н.е. Клинописне письмо на глиняних табличках із середини ІІ тис. до н.е. стало засобом міжнародного спілкування на Близькому Сході.

Наприкінці ІІІ тис. до н. е. у місті Ур було укладено перший у світі юридичний кодекс царя Ур-Намму. У Шумері виникає справжня література, представлена передусім найдавнішою епічною поемою «Сказання про Гільгамеша»(«Одного, що пізнав усе»), де міститься найдавніший опис всесвітнього потопу — події, що стала елементом біблійної есхатології — релігійного вчення про кінець світу.

Ця поема є свого роду циклом давніх сказань, що розповідають про подвиги Гільгамеша та його друга Енкіду, про трагічну смерть Енкіду і подорожі Гільгамеша у пошуках безсмертя. Ця розповідь переплітається з цілим рядом давніх міфів, котрі у вигляді окремих епізодів включені у загальний текст поеми.

Поема сповнена глибокого філософського змісту. В епосі поставлено одвічне питання про сенс життя та неминучість смерті людини, навіть уславленого героя. Могутній правитель міста Урук, приголомшений смертю друга, вперше відчуває свою смертність. Одержимий бажанням стати безсмертним Гільгамеш кинувся на пошуки вічного життя. Але людина не може зрівнюватися з богами, даремними будуть її силкування добути безсмертя. Єдине, що робить людину безсмертною в пам'яті людей - це її славні діла.

Друга хвиля.Нова хвиля переселенців-еламітів, що спустилися з Еламських гір Персії-Ірану, призвела до утворення могутньої Вавилонської держави, (яка проіснувала з початку ІІ тис. до 539 р. до н. е.) На деякий час вона об’єднала області Шумеру й Аккаду, спадкувавши культуру стародавніх шумерів. Столицею царства стає місто Вавилон.Особливої величі воно набуло за царя Хаммурапі, що уславився як автор створення перших у світі правових кодексів - другого кодексу законів, де не лише констатувався принцип «око за око, зуб за зуб», а й стверджувалася необхідність турботи про вдів та сиріт. Кодекс містив ряд норм, що стимулювали також економічне життя країни. Закони були викарбувані на чорному базальтовому стовпі.

Вавилонська держава являла собою теократію, але правив тут не бог у плоті, як у Єгипті, а його заступник на землі — цар. Ієрархічна структура суспільства знаходить висвітлення у вавилонських уявленнях про світ, що втілюється у пам’ятках мистецтва: храмах, пірамідах-зіккуратах, на стінах з рельєфами й написами.

(Теократія- (від. грец. - Боговладдя)- це форма державного правіння за якої політична влада належить духовенству, або главі церкві. Передбажає ототожнення світської і духовної влад.)

Третя хвиля.Орієнтація на земні цінності ще більше проявилася вкультурі Ассирії (ХІV—ІХ ст. до н. е.), що неодноразово завойовувала Месопотамію, а у 605 р. до н. е. була остаточно знищена Вавилоном. Основна тема ассирійського мистецтва — полювання, битви, розправи над полоненими втілені з відразливим натуралізмом, але виконані із вражаючим лаконізмом і виразністю.

У столиці Ассирії - Ніневії царем Ашшурбаніпалом було зібрано грандіозну колекцію рукописів, що зберігалися в одній із найбільших бібліотек того періоду - бібліотека ассирійського царя Ашшурбаніпала (669-близько 633 до н.е.), що містила близько 25 тис. глиняних табличок із записами найважливіших історичних подій, законів, літературних і наукових текстів. Комплектація бібліотеки була під контролем самого царя. Тексти бібліотеки були класифіковані відповідно до галузей знання. Величезне книгосховище утримувалося у зразковому порядку: глиняний каталог містив перелік усіх текстів.

Четверта хвиля. Ново-Вавилонське царство або Халдейська держава, успадкувало ассиро-вавилонську культуру. У VI ст. до н. е. Вавилонстає йогостолицею.

На той час він вважався величезним містом, де мешкало близько 1 млн жителів.

До найвищих досягнень культури Давньої Месопотамії слід віднести успіхи у спорудженні палаців та храмових комплексів. Сформувався певний тип храмового зодчества, (ще за часів Шумерського царства) пов'язаний із застосуванням штучних платформ, на який установлювався центральний храм. Такі храмові башти-зікурати були в кожному місті. Визначними архітектурними спорудами були стіни Вавилона – (це семиступеневий зікурат, на вершині якого було розташовано святилище верховного бога Мардука.), висячі сади Семіраміди при палаці вавилонського царя Навуходоносора ІІ (одне з семи чудес світу стародавнього), Вавилонська вежа.Вавилоняни подарували світовій культурі позиційну систему чисел, точну систему виміру часу. Вони першимирозділили годину на 60 хвилин, а хвилину — на 60 секунд,навчилися вимірюватиплощу геометричних фігур, відрізняти зірки від планет,сформувалисемиденний тиждень,

7 чудес Стародавнього світу:

Об'єкт	Зображення	Час створення	Місце, сучасна країна	Творці	Руйнування
Піраміда Хеопса		~ 2550 до н. е.	Гіза, Єгипет	єгиптяни^[1]	—
Сади Семіраміди		~ 600 до н. е.	Вавилон, Ірак	вавилоняни	після I століття до н. е. внаслідок землетрусу
Статуя Зевса		435 до н. е.,	Олімпія, Греція	греки — скульптор Фідій	V століття, згоріла в пожежі у Константинополі
Храм Артеміди		550 до н. е.	Ефес, Туреччина	лідійці, греки,перси	спалений Геростратом близько 360 до н. е. або 262 н. е. (готами)
Мавзолей в Галікарнасі		351 до н. е.	Галікарнас, Туреччина	карійці, перси,греки	1494 року внаслідок землетрусу, зберігся фундамент, фрагменти
Колос Родоський		між 292 і 280 до н. е.	Родос, Греція	греки	224 (або 226) до н. е. внаслідок землетрусу
Александрійський маяк		III століття до н. е.	Александрія (мис Фарос), Єгипет	Династія Птолемеїв	303 до н. е. — 148 до н. е. внаслідок землетрусу

(В англійській мові, відповідно, Sunday — неділя — День Сонця, Monday — День Місяця — понеділок і т. д. ) присвятивши кожний день окремому божеству. У 301 р. до н. е., після завоювання Вавилону військами Олександра Македонського, Вавилон остаточно залучається до іліністичної культури.

(Іліністична культура-етап в історії країн Східного Середземноморя з часу походів Олександра Македонського 334-323 рр. д. н є.до завоювання цих країн Римом, що завершився 30м роком до н.є підпорядкуванням Египту!)

Культура Месопотамії була не такою консервативною, як єгипетська. Месопотамська традиція світосприйняття лягла в основу картини світу практично усіх народів Середземномор’я.

На відміну від давніх єгиптян, що розглядали життя як підготовку до смерті в надії на вічне життя, світогляд народів Месопотамії був більш реалістичним, орієнтованим на земні інтереси. Жерці не обіцяли людям благ у похмурому царстві мертвих. Засобом досягнення земного щастя вважалося підкорення божественній та царській волі; вищими цінностями були успіх, повага, слава.

В уявленні народів Месопотамії боги мислились як людиноподібні небесні володарі світу, що встановили незмінні закони існування та створили людей (із глини) для того, щоб вони слугували богам.

Боги вважалися покровителями царської влади, релігійний культ носив офіційно-державний характер. Ідея обожнення правителя в Месопотамії не набула такого розмаху як у Давньому Єгипті.

Жерці (суспільний стан чи кастова група людей, що виконували релігійні обряди. Найбільшого розвитку досягло в Єгипті, Месопотамії, Індії), визначали волю богів головним чином за розташуванням небесних світил. Вавилон є батьківщиною астрології.

Досягнення Месопотамії в галузі математики, медицини, літератури, архітектури стали значним внеском у скарбницю світової культури.

Разом з тим, релігійні погляди давніх єгиптян і жителів Месопотамії визначає одна спільна тенденція: перехід від політеїзму, тобто віри у численних богів, через пошуки нових богів-спасителів до монотеїзму - ідеї єдиного та всемогутнього бога, що цілком відповідало новим суспільним потребам в умовах створення світових імперій у період занепаду та розкладу давнього суспільства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.