МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
ТА ІМУНОЗАЛЕЖНА ПАТОЛОГІЯТЕМА №5 Природжені та набуті імунодефіцитні стани 5 курс, медичний факультет 5 годин І. Актуальність теми: На прийом до лікаря потрапляють пацієнти з клінічними ознаками імунодефіцитного захворювання. Наприклад, хронічна, резистентна до традиційної терапії інфекційно - запальна патологія. Виникає необхідність диференціювати первинні та набуті імунодефіцити. Первинні імунодефіцити – це порушення, пов’язані з генетичними дефектами в розвитку імунної системи, які з рештою призводять до тих чи інших клінічних проявів. Вторинні (набуті) імунодефіцити – це клініко – імунологічний синдром, що розвинувся на тлі раніше нормально функціонуючої імунної системи, що характеризується стійким вираженим зниженням кількісних і функціональних показників специфічних і (або) вроджених факторів імунної резистентності і який є зоною ризику розвитку хронічних інфекційних захворювань, аутоімунної патології, алергійних хвороб і пухлин. ІІ. Завдання для домашньої підготовки: Вміти проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з природженими та набутими імунодефіцитними станами. Визначати імунопатогенетичні фактори в розвитку імунозалежних хвороб (хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), герпес вірусні хвороби; хламідійна інфекція; інфекційний мононуклеоз та ін..). Обґрунтовувати застосування основних імунодіагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення у хворих з різними імунозалежними захворюваннями. ІІІ. Питання для самоконтролю 1. Природжені імунодефіцитні захворювання: визначення, класифікація, механізми розвитку. 2. Клінічні ознаки природжених імунодефіцитних захворювань, імунодіагностика, тактика лікаря, підходи до лікування: a) комбінованих, b) Т – залежних імунодефіцитів, c) В – залежних імунодефіцитів, d) Імунодефіцитів обумовлених порушенням фагоцитарної ланки імунітету; 3. Імунодефіцитів обумовлених дефіцитом білків комплементу. 4. Набуті iмунодефiцитні захворювання: визначення, причини, механізми розвитку, класифікація, імунодiагностика. 5. Роль набутих iмунодефiцитних захворювань у патогенезi рiзних хвороб. 6. Раннє виявлення вторинної iмунологiчної недостатностi. Основні підходи до лікування. 7. Синдром швидкої втоми; синдром хронiчної втоми. ІV. Обсяг самостійної роботи: опанування клініко - лабораторними критеріями виявлення природжених та набутих імунодефіцитних станів; визначення ступеня важкості природжених та набутих імунодефіцитних станів; визначення клінічних синдромів дисфункції імунної системи: інфекційного, алергійного, аутоімунного, імунопроліферативного; принципами лікування імунодефіцитних захворювань.
Переглядів: 453 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|