Аналіз і синтез

Оскільки загальноприйняте поняття аналітичної діяльності з точки зору забезпечення безпеки діяльності підприємства ще не існує і постійно з’являються нові аналітичні напрямки, пов’язані з технічним прогресом, вважається за доцільне навести ряд її визначень, запропонованих відомими фахівцями.

Так, А. Малюк описує аналітичну діяльність наступним чином:

- аналітична діяльність – це комплексне дослідження різної цільової спрямованості, яке має на меті виявлення , структуризацію і дослідження загрозливих об’єктивних і суб’єктивних, потенційних і реальних ситуацій, які можуть створити ризик для економічної безпеки фірми, її діяльності, персоналу, призвести до матеріальних, фінансових або інших збитків, падіння престижу фірми або її продукції [9, с. 21].

Л. Полякова дає більш широке поняття, зокрема: «Аналітичний процес (аналітика) – це процес аналізу існуючої інформації і вивід нового знання, робота інтелекту» [10, с. 34].

Слід зазначити, що підготовлений аналітиком документ (при всій його об’єктивності) може бути прийнятий або не прийнятий підприємцем, який має свою точку зору (за наявності більш глибокої інформації, яка з якихось причин не є доступна аналітику) на існуючу проблему. У цих протиріччях між аналітиком і підприємцем (якщо вони мають робочий і об’єктивний характер) зазвичай народжується підприємницька істина.

Таким чином, аналітичний матеріал лише тоді стає аналітичним документом, коли він прийнятий підприємцем до дії, оскільки наявні у ньому висновки відповідають суб’єктивній зрозумілій останній об’єктивній реальності, що склалася на ринку на даний момент.

Проте, навіть після того як підсумковий документ був покладений на стіл керівника, справжній аналітик продовжує роботу. Він повинен слідкувати за тим, які ухвалені рішення відображаються на обстановці навколо компанії, і оцінити, наскільки розходиться реальний розвиток ситуації і прогнозовані сценарії, щоб за необхідності провести певну корекцію.

Аналіз і синтез мають велике значення в пізнавальному процесі і відбуваються на всіх його етапах. У процесі аналітичної діяльності думка рухається від складного до простого, від випадкового до необхідного, від різноманіття до тотожності і єдності. Мета аналізу - пізнання частин як елементів складного цілого. Загальна методологія аналізу економічної безпеки підприємств базується на такому алгоритмі:

1. Узагальнення інформації про вихідну мотиваційну базу суб’єктів з врахуванням внутрішніх факторів

2. Побудова моделі взаємодії між суб’єктами із врахуванням їх стратегій і тактик поведінки, враховуючи вплив середовища.

Цей алгоритм знаходить відображення у більшості теоретичних та практичних дослідженнях. Що стосується методологій та практичних аспектів аналізу закономірностей динаміки розвитку системи безпеки, то це питання є складним, недостатньо опрацьованим через недоліки традиційного системного підходу.

Синтез, навпаки, це процес об'єднання в єдине ціле частин, властивостей, відношень, виділених за допомогою аналізу. Йдучи від тотожності, суттєвості до різниці і розмаїтості, він об'єднує спільне й одиничне, єдність і розмаїтість в одне ціле. Синтез доповнює аналіз і знаходиться з ним у нерозривній єдності. Тому будь-яке дослідження можна інтепретувати як процес аналітико-синтетичної переробки деякої кількості документів і інформації.

Головна мета аналітико-синтетичної переробки інформації, яка міститься в певній кількості документів або текстів, - виявлення нових фактів і відомостей, що у цих документах не виражені в явному вигляді, а логічно виводяться з існуючої в них інформації. Для цього додатково залучається екстралінгвістична інформація(інформація, накопичена людиною в процесі суспільно-історичної практики).

Останнім – четвертім етапом інформаційно-аналітичної роботи є подання результатів аналізу.

Для того, щоб аналітична інформація, яка надходить від КР до МВРУ, вплинула на прийняття управлінського рішення, вона повинна бути переконливою. Обмежимося декількома простими рекомендаціями, які потрібно враховувати при поданні результатів роботи.

1. Щоб бути переконливим, аналітичний документ повинен, насамперед, викликати інтерес МВРУ завдяки ефектній подачі матеріалу, логічності, зрозумілості, інформаційній насиченості.

2. Переконливий документ, як правило, включає наступні основні компоненти:

чітке формулювання мети, заради якого він написаний (для служби КР типовою метою є аналітичне забезпечення управлінського рішення);

виклад результатів аналізу і синтезу інформації (наприклад, погіршення конкурентного положення фірми у зв'язку з падінням попиту на її продукцію);

можливі дії з боку фірми та їхні ймовірні наслідки;

оцінка надійності зроблених висновків і рекомендацій, а також можливих наслідків їхньої обмеженої надійності.

3. Ефективність матеріалів КР може бути значно підвищена за рахунок їхньої індивідуалізації відносно управлінського рішення, яке вони забезпечують, і конкретного МВРУ, якому вони адресовані. Ця індивідуалізація стосується як моменту подання, так і форми та обсягу матеріалів, що представляють.

4. Обсяг матеріалів, що представляють, практично завжди обмежується можливостями їхнього сприйняття МВРУ, які постійно перевантажені. Разом з тим, чим більше складне і важливе рішення має бути прийняти, тим більший обсяг інформації буде готовий вивчити МВРУ.

5. Оцінка надійності висновків повинна складатися з оцінок повноти і надійності вихідних даних та ефективності методів їхнього перетворення в аналітичну інформацію. Як було показано вище, надійність перетворення істотно знижується при використанні аналітичних методів, що використають нереалістичні припущення (це стосується багатьох математичних моделей) або здатних використати тільки частину доступної інформації. Істотне підвищення надійності може бути в багатьох випадках досягнуто паралельним застосуванням декількох альтернативних методів аналізу.

5. Чим менш надійною є надана інформація, тим більша увага повинна бути приділена аналізу можливих наслідків прийняття неоптимального або помилкового рішення.

Таким чином, оптимізація інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень менеджерами вищого рівня управління службою конкурентної розвідки безпосередньо пов’язана з виробленням керівництвом КР найбільш оптимальної загальної аналітичної стратегії, яка передбачає постійне вивчення інформаційного поля менеджерів вищого рівня управління; забезпеченням керівництвом фірми діяльності КР необхідними ресурсами для реалізації різних варіантів збору вихідних даних; застосуванням аналітиками служби КР різних методів аналітичної обробки інформації, оскільки переваги однієї технології компенсують недоліки іншої, і, нарешті, поданням релевантної відповідно оформленої інформації у певному місці в певний час, щоб її міг використати споживач інформації для прийняття найбільш ефективного рішення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.