МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
Лекція 1. Роль, місце та значення географічної науки в житті суспільства
Географічна наука є виробничою силою, оскільки на її висновках та результатах створюються нові засоби виробництва, формується наукова організація праці. Використання її законів сприяє створенню нових технологій, складанню перспективних планів комплексно-пропорціонального розвитку, тощо. За даних умов можна виділяти кілька аспектів перетворення наукових висновків у виробничу силу суспільства. Це, насамперед, створеннянових фундаментальних доробок з метою глибокої якісної зміни у виробничій діяльності суспільства (перший аспект). Відкриття нових джерел енергії (сонця, вітру, допливів і відпливів), використання нових технологій для організації принципово нових видів виробництв. Другим аспектом є зменшення часу від наукового відкриття до його практичного використання. Прикладом цього слугують наукові промислово-виробничі об’єднання (НПВО), які об’єднують процес створення наукової ідеї-думки та її безпосередню реалізацію на виробництві. Швидкий розвиток науки та посилений її вплив на виробничі процеси призводить до того, що діяльність вчених спрямовується на наукову підготовку виробництва і з’єднується із працею безпосередніх виконавців матеріального виробництва. Завдяки цьому різко підвищується інтелектуальний та професіональний рівень працівників науки та виробництва, (третійаспект), що дозволяє їм всебічно використовувати наукові знання в процесі виробництва (певний час в Україні широко був поширений рух раціоналізаторів). Четвертим аспектом слугує практичне використання та застосовування прогресивних ідей та думок. Іншими словами це досягнутий у певному процесі стан, при якому одержані прямі ефекти нового науково-технічного вирішення будуть використовуватися і у наступних виробничих циклах. Географічна наука, як єдність фізичної і економічної науки та картографії, також виконує функції виробничої сили суспільства. Суть географічного аспекту укладається в обґрунтуванні та обслуговуванні функціонування і розвитку суспільних виробничих сил із урахуванням стану навколишнього середовища у визначенні напрямків розвитку та масштабів впливу матеріального і нематеріального виробництва. Найважливішими формами прояву географічного аспекту виступають: 1) вчення про географічну оболонку як єдине ціле природничо-суспільне утворення, що є об’єктом географії та її роль на регіональному і локальному рівнях світосприйняття у вигляді певних природно-територіальних і територіально-виробничих комплексів; 2) більш чітке визначення предметної суті географії як науки про територіальну і комплексну пропорційну організацію обміну речовини і енергії, енергії і інформації між людиною, суспільством і навколишнім середовищем, про такі географічні аспекти взаємодії природи і суспільства як територіальність, комплексність, пропорційність, системність та управління; 3) використання класичних і фундаментальних методів дослідження, раціоналізації, картографування складних природничо-суспільних утворів, які також стали міждисциплінарними і збагатили наукове знання в цілому; 4) перетворення глобальних географічних процесів в технологічні, контролюючі і управлінські як успішна розробка напрямів конструктивної (прикладної) географії – територіального планування народного господарства, ресурсознавства, природокористування та ін.; 5) удосконалення основних засобів виробництва, котрі не вичерпуються лишень технічним удосконаленням, а й географічними засобами виробництва, що функціонують разом із технікою. Примноження географічних засобів відбувається за рахунок усестороннього вивчення окремих компонентів геосфери (неорганічної, органічної і суспільної), організації моніторингу - служби спостережень навколишнього середовища, оцінки видів і типів господарського використання природи (ГЕС, канали, меліоративні системи, всі види будівництва, міста, рекреаційні об’єкти тощо). У пізнанні всіх цих засобів виробництва поряд з технічними і іншими науками матеріалізовані і географічні знання. Їх сукупність складає географічну базу суспільства - географічну основу; 6) науково обґрунтоване розселення населення, розміщення і спеціалізація його виробничої діяльності (територіально-виробничі комплекси (ТВК), сільськогосподарські зони і райони, рекреаційні території, міські агломерації та ін.). По суті все перераховане є матеріалізацією географічних ідей у вигляді основних фондів виробничого і невиробничого призначення; 7) прогнозування і конструювання функціонування географічних об’єктів як в давно заселених районах, так і в місцевостях нового господарського освоєння. Певними формами цієї роботи виступають комплексні територіальні плани економічного та соціального розвитку окремих територіальних (природничих чи адміністративних) одиниць, схеми і проекти районного планування, генеральні плани міст тощо. Результатами такого виду роботи є підвищення природоохоронних функцій оточуючого довкілля шляхом раціоналізації суспільної праці та збереження і покращення природничо-виробничого комплексу конкретної території. Все це цілком справедливо підтверджує тезу про те, що географія своїм науково-виробничим потенціалом приймає безпосередню участь у науковому управлінні життям і діяльністю людини; 8) підвищення екологічної свідомості за допомогою практичних дій та рішень географічно кваліфікованих спеціалістів, рішення і дії яких також матеріалізуються у засобах виробництва. Актуалізація географічних досліджень у зв’язку з прискореним розвитком наукових думок потребує значної уваги до питань раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних, водних, лісових, фауністичних та інших видів. В однаковій ступені це відноситься і до трудових ресурсів. Особливої уваги заслуговує подальше вирішення проблем територіальної організації природно-ресурсного потенціалу держави, територіальної пропорційності та територіальних зв’язків. Отож, подальшої розробки потребують питання співставності раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища та реалізації наукових технологій. Переглядів: 1643 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|