Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Лекція 1. Роль, місце та значення географічної науки в житті суспільства

 

Географічна наука є виробничою силою, оскільки на її висновках та результатах створюються нові засоби виробництва, формується наукова організація праці. Використання її законів сприяє створенню нових технологій, складанню перспективних планів комплексно-пропорціонального розвитку, тощо.

За даних умов можна виділяти кілька аспектів перетворення наукових висновків у виробничу силу суспільства. Це, насамперед, створеннянових фундаментальних доробок з метою глибокої якісної зміни у виробничій діяльності суспільства (перший аспект). Відкриття нових джерел енергії (сонця, вітру, допливів і відпливів), використання нових технологій для організації принципово нових видів виробництв.

Другим аспектом є зменшення часу від наукового відкриття до його практичного використання. Прикладом цього слугують наукові промислово-виробничі об’єднання (НПВО), які об’єднують процес створення наукової ідеї-думки та її безпосередню реалізацію на виробництві.

Швидкий розвиток науки та посилений її вплив на виробничі процеси призводить до того, що діяльність вчених спрямовується на наукову підготовку виробництва і з’єднується із працею безпосередніх виконавців матеріального виробництва. Завдяки цьому різко підвищується інтелектуальний та професіональний рівень працівників науки та виробництва, (третійаспект), що дозволяє їм всебічно використовувати наукові знання в процесі виробництва (певний час в Україні широко був поширений рух раціоналізаторів).

Четвертим аспектом слугує практичне використання та застосовування прогресивних ідей та думок. Іншими словами це досягнутий у певному процесі стан, при якому одержані прямі ефекти нового науково-технічного вирішення будуть використовуватися і у наступних виробничих циклах.

Географічна наука, як єдність фізичної і економічної науки та картографії, також виконує функції виробничої сили суспільства. Суть географічного аспекту укладається в обґрунтуванні та обслуговуванні функціонування і розвитку суспільних виробничих сил із урахуванням стану навколишнього середовища у визначенні напрямків розвитку та масштабів впливу матеріального і нематеріального виробництва. Найважливішими формами прояву географічного аспекту виступають:

1) вчення про географічну оболонку як єдине ціле природничо-суспільне утворення, що є об’єктом географії та її роль на регіональному і локальному рівнях світосприйняття у вигляді певних природно-територіальних і територіально-виробничих комплексів;

2) більш чітке визначення предметної суті географії як науки про територіальну і комплексну пропорційну організацію обміну речовини і енергії, енергії і інформації між людиною, суспільством і навколишнім середовищем, про такі географічні аспекти взаємодії природи і суспільства як терито­ріальність, комплексність, пропорційність, системність та управління;

3) використання класичних і фундаментальних методів дослідження, раціоналізації, картографування складних природничо-суспільних утворів, які також стали міждисциплінарними і збагатили наукове знання в цілому;

4) перетворення глобальних географічних процесів в технологічні, контролюючі і управлінські як успішна розробка напрямів конструктивної (прикладної) географії – територіального планування народного господарства, ресурсознавства, природокористування та ін.;

5) удосконалення основних засобів виробництва, котрі не вичерпуються лишень технічним удосконаленням, а й географічними засобами виробництва, що функціонують разом із технікою. Примноження географічних засобів відбувається за рахунок усестороннього вивчення окремих компонентів геосфери (неорганічної, органічної і суспільної), організації моніторингу - служби спостережень навколишнього середовища, оцінки видів і типів господарського використання природи (ГЕС, канали, меліоративні системи, всі види будівництва, міста, рекреаційні об’єкти тощо). У пізнанні всіх цих засобів виробництва поряд з технічними і іншими науками матеріалізовані і географічні знання. Їх сукупність складає географічну базу суспільства - географічну основу;

6) науково обґрунтоване розселення населення, розміщення і спеціалізація його виробничої діяльності (територіально-виробничі комплекси (ТВК), сільськогосподарські зони і райони, рекреаційні території, міські агломерації та ін.). По суті все перераховане є матеріалізацією географічних ідей у вигляді основних фондів виробничого і невиробничого призначення;

7) прогнозування і конструювання функціонування географічних об’єктів як в давно заселених районах, так і в місцевостях нового господарського освоєння. Певними формами цієї роботи виступають комплексні територіальні плани економічного та соціального розвитку окремих територіальних (природничих чи адміністративних) одиниць, схеми і проекти районного планування, генеральні плани міст тощо. Результатами такого виду роботи є підвищення природоохоронних функцій оточуючого довкілля шляхом раціоналізації суспільної праці та збереження і покращення природничо-виробничого комплексу конкретної території. Все це цілком справедливо підтверджує тезу про те, що географія своїм науково-виробничим потенціалом приймає безпосередню участь у науковому управлінні життям і діяльністю людини;

8) підвищення екологічної свідомості за допомогою практичних дій та рішень географічно кваліфікованих спеціалістів, рішення і дії яких також матеріалізуються у засобах виробництва.

Актуалізація географічних досліджень у зв’язку з прискореним розвитком наукових думок потребує значної уваги до питань раціонального використання сировинних, паливно-енергетичних, водних, лісових, фауністичних та інших видів. В однаковій ступені це відноситься і до трудових ресурсів.

Особливої уваги заслуговує подальше вирішення проблем територіальної організації природно-ресурсного потенціалу держави, територіальної пропорційності та територіальних зв’язків. Отож, подальшої розробки потребують питання співставності раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища та реалізації наукових технологій.




Переглядів: 1643

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.