Структура математичної готовності дітей до навчання у школі

Критерії	Показники готовності дитини до навчання математики у початкових класах
Перцептивний	– знання сенсорних еталонів та використання різних стандартних одиниць вимірювання – перцептивне конструювання: побудова серіаційних рядів за величиною, формою та класифікація предметів за ознаками
Вербальний	– активний математичний словник та сформованість математичної мови, словесні аналогії, словесні розмірковування, на розуміння словесної інструкції, визначення категорій, до якої можна віднести слово, обґрунтування, пояснення щодо вибору, класифікації, аналогії, закономірності, називання геометричних фігур
Обчислювальний	– лічба предметів за просторовим образом множини – лічба у прямому і зворотному порядках у межах 10, називає числівники по порядку від будь-якого числа – порівнює числа, визначає відношення між ними – називає склад чисел з двох менших – викладає за допомогою карток з цифрами і знаками дії додавання і віднімання, читає їх, виконує найпростіші усні обчислення
Просторовий	– визначає форму за допомогою геометричних фігур як еталона – видозмінює геометричні фігури, виділяє їх основні ознаки, порівнює між собою
Логічний	– оперує з множинами: об’єднує їх елементи, сортує, доповнює, вилучає зайві, визначає відношення між ними у процесі класифікації – способи порівняння, групування предметів за кількістю – усвідомлює принцип збереження кількості, незалежно від форми, величини предметів, відстані між ними, просторового розміщення
Функціональний	- визначає зміни у чисельності множини - визначає зміни у числовій множині - розуміє відношення між суміжними числами натурального ряду - розуміє залежність між кількісною оцінкою величина та розміром умовної мірки - розуміє структуру простих арифметичних задач, розв’язує їх

До першого із них, перцептивного, відносимо знання дитиною сенсорних еталонів та виконання перцептивних дій: обстеження предметів на основі диференціації відчуттів (зорових, слухових, кінестетичних, тактильних) та порівняння на основі сенсорних еталонів; аналіз сукупності предметів за однією чи кількома ознаками; перцептивне конструювання (побудова серіаційних рядів за величиною, формою та класифікація предметів за ознаками, оцінка пропорцій, сумірності величин), оскільки володіння способами обстеження предметів є важливою складовою готовності дитини до шкільного навчання (О. В. Проскура). Подамо тестові завдання до першого критерію.

Показник: знання сенсорних еталонів.

Завдання 1: „Знайди предмет”.

Мета: визначити знання дітьми сенсорних еталонів, вміння знаходити предмети за однією, двома та трьома ознаками.

Матеріал: набір геометричних фігур у кількості 18, які відрізняються за формою, кольором та величиною.

Процедура виконання: Для виконання завдання дитині пропонується геометричні фігури (трикутники, квадрати, круги), різні за величиною (великі, маленькі) та кольором (сині, зелені, червоні), які довільно розміщені на столі. На основі зорового аналізу дитина повинна знайти предмет за ознаками серед сукупності геометричних фігур.

Завдання для дитини: 1)Вибери трикутники серед предметів; 2)Вибери великі фігури серед предметів; 3)Вибери жовті фігури серед предметів; 4)Вибери жовті і великі фігури. Назви їх.; 5)Вибери маленькі квадрати. Якого вони кольору?; 6)Вибери червоний маленький квадрат; 7)Вибери зелений великий круг.

Високий рівень: Дитина вміє розрізняти предмети за однією, двома та трьома ознаками і виконує правильно всі завдання. Відповідь дитини характеризується точністю зорового аналізу, швидкою моторно-руховою реакцією. Достатній рівень: Дитина знає всі ознаки, не робить помилок у випадках вибору предметів за однією, двома ознаками, а у випадку вибору фігури за трьома ознаками допускає помилки. Середній рівень: Дитина без помилок виконує завдання, у якому потрібно вибрати фігуру за однією та двома ознаками, а у виборі фігур за трьома ознаками довго розмірковує, не завжди може пояснити чому вона вибрала саме цю фігуру і виконує завдання тільки при допомозі дорослого. Низький рівень: Дитина самостійно виконує тільки ті завдання, у яких потрібно вибрати фігури за однією чи двома ознаками.

Показник: перцептивне конструювання.

Завдання 1: „Упорядкуй предмети”

Мета: визначити уміння дитини класифікувати предмети за ознаками, перегруповувати за новою ознакою, будувати серіаційні ряди.

Матеріал: паперові смужки різної довжини та ширини.

Процедура виконання: Дітям пропонується 10 смужок, які відрізняються між собою довжиною та шириною. Експериментатор пропонує виконати завдання: 1)Виклади смужки від найдовшої до найкоротшої так, щоб найдовша була внизу, а найкоротша – вгорі; 2)Перемішай усі смужки і виклади їх справа наліво від найвужчої та найширшої; 3) Знову перемішай смужки і побудуй новий ряд від найкоротшої до найдовшої зліва направо; 4)Перемішай смужки і виклади їх знизу вгору так, щоб найкоротша була внизу, а найдовша вгорі.

Високий рівень сформованості вміння виконувати перцептивне конструювання: дитина правильно виконує всі завдання на побудову серіаційних рядів, перегруповує, правильно визначає ознаку та будує ряд за новою ознакою.

Достатній: дитина правильно виконує всі завдання, але потребує допомоги дорослого у діях по перегрупуванню або визначенню нової ознаки, за якою будується новий ряд.

Середній: дитина розуміє завдання на побудову серіаційних рядів, виконує самостійно лише половину із завдань, потребує повторення умов виконання.

Низький: дитина може самостійно виконати тільки одне із завдань, потребує додаткових пояснень щодо виконання.

Другий критерій, обчислювальний, відповідає змістовим лініям „Лічба” та „Числа та дії над ними” ДСПЗО і передбачає встановлення рівнів готовності дітей до обчислювальної діяльності у школі. Конкретно-образний тип мислення, притаманний дітям старшого дошкільного віку, дозволяє засвоїти просторовий образ числа та рахувати предмети за просторовим образом множини; початки знаково-символічної функції, що розуміється як усвідомлене засвоєння та відтворення дитиною відповідності між кількісною стороною дійсності та числом; лічбу у прямому і зворотному порядках у межах 10; називати числівники по порядку від будь-якого числа; порівнювати числа, визначати відношення між ними; називати склад чисел з двох менших; викладати за допомогою карток з цифрами і знаками дії додавання і віднімання, читати їх, виконувати найпростіші усні обчислення. Діагностуючі завдання обчислювального критерію були складені з урахуванням орієнтовних показників математичної підготовки дітей дошкільного віку за БКДО.

Завдання 1: „Полічи та порівняй”.

Мета: перевірити уміння дитини виконувати підсумкову лічбу на основі просторового образу множини та використання способу порівняння чисельності множин; визначити уміння дитини лічити у прямому і зворотному напрямках у межах 10; називати числівники по порядку від будь-якого числа; порівнювати числа; називати склад чисел першого десятку з двох менших.

Матеріал: набір роздавального матеріалу із зображенням предметів, геометричних фігур.

Процедура виконання: Процедура діагностування проводиться з кожною дитиною окремо. Їй пропонуються завдання різної складності: від завдань з опорою на первинний образ до оперування знаковими системами.

1)Полічи предмети.

а)Предмети викладені на столі лінійно, тобто у них є початок відліку.

б)Предмети викладені на столі у будь-якому порядку, але їх можна переміщати.

в)Дитині пропонується таблиця із зображеннями предметів, які розміщені хаотично і їх не можна переміщати.

г)Дитині пропонується таблиця із зображеннями предметів, які розміщені за кільцевим принципом, тобто відсутня фіксована точка відліку.

2)Яких предметів більше, а яких менше?

Дитині пропонується порівняти множини та розповісти як вона визначили яких предметів більше.

а)

б)

в)

3)Полічи від 1 до 10. Полічи від 10 до 1.

4)Полічи від 3 до 8, від 9 до 4.

5)Перед дитиною викладені картки із числами у будь-якому порядку. Упорядкувати числа за картками та назвати їх.

6)Порівняй два числа, наприклад, 4 і 7; 8 і 3. Скажи, яке із чисел більше?

7)Назви склад чисел 6, 8, 9 з двох менших.

Високий рівень: при перелічуванні предметів дитина усвідомлено співвідносить число та предмет у всіх випадках різного розташування предметів та правильно називає результат лічби; володіє способами порівняння чисельності множин (на основі зорового аналізу, прийомами прикладання, вилучення парами); правильно називає числівники у прямому і зворотному порядку в межах 10 а також лічить на вказаному відрізку натурального ряду чисел; читає та називає цифри першого десятка; вміє порівнювати числа та знає склад чисел 2 – 10 із двох менших.

Достатній рівень: уміє користуватися аксіомою лічби при перелічуванні предметів за просторовим образом множини; вміє порівнювати множини у випадках, коли множини упорядковані і мають фіксований початок відліку та правильно визначає чисельність множини; правильно називає числівники від меншого до більшого і навпаки та у межах певного числа; вміє порівнювати числа та знає напам’ять склад чисел у межах чисел 7 – 8.

Середній рівень: лічить предмети в межах 10, використовуючи зоровий аналіз та один із прийомів кількісної лічби; порівнює множини на основі співвіднесення елементів множини; знає числівники першого десятка, називає їх у послідовності (прямій, зворотній); виконує з підказкою завдання з усної нумерації, коли потрібно назвати числа між двома даними; при упорядкуванні чисел, які записані на картках, але допускає неточності та помилки; знає склад чисел у межах 5.

Низький: лічить предмети на основі зорового аналізу у випадках лінійного розміщення предметів; порівнює множини на основі співвіднесення елементів множини; знає числівники першого десятка; упорядковує числа 1 – 10 та порівнює їх тільки з допомогою дорослого; знає склад чисел з двох менших у межах 5.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.