Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Соціальна психологія особистості.

 

Проблема особистості виникла досить давно, ще коли первині люди об’єднувались в групи, спільноти, які давали можливість, вести колективне господарство, існувати. Неодмінно їм були притаманні самі процеси соціалізації, але власне на той час і в межах тих спільнот де вони мешкали. Взагалі проблемою особистості займається велика кількість наук про людину. Єдине, що їх розділяє це сам предмет вивчення тобто, що актуалізується в особистості. Власне соціальна психологія вивчеє особистість в закономірностях її поведінки і діяльності за умов включення в соціальні групи, а також психологічні характеристики самих цих груп.

І власне соціальна психологія оперує такими поняттями як індивід, суб’єкт, індивідуальність та особистість, якій приділяється головна увага в процесі соціальної взаємодії. Але на відміну від соціології яка вивчає закони про форми соціального (суспільного) життя людей в її конкретних проявах: різноманітних за складністю соціальних системах, спільнотах, висвітлює суто психологічний бік поведінки та діяльності особистості за умов її включення в соціальні групи.

Поняття індивід ( від лат individuum - неподільне) означає окремого представника людського роду в єдності його набутих та вроджених особистостей, після індивідуально своєрідних психофізичних рис. Найзагальнішими характеристиками індивіда є цілісність і сталість його психічних процесів та властивостей, що виявляється в активному характері взаємодії з навколишнім світом.

У понятті суб’єкт (від лат. subjectuw - підмет) фіксується така характеристика індивіда чи групи, як здатність бути носієм предметно-практичної діяльності, джерелом активності спрямованої на об’єкт.

Неповторність поєднання природних та соціальних якостей індивіда, що висвітлюється у проявах його темпераменту, характеру, здібностей, специфічних потреб та інтересів, стилю діяльності, визначається поняттям індивідуальність.

А проблема особистості, безпосередньо стала тим фокусом де схещуються всі грані життя суспільства: економічного, політичного, духовного, тощо. Незважаючи на численні спроби знайти загальні підходи, в працях дослідників існує багато визначень особистості, що пов’язано з багатозначністю цього поняття.

З одного боку, воно позначає конкретного індивіда (особу) як суб’єкта діяльності в єдності його індивідуальних властивостей (одиничне) і соціальних ролей (загальне) (І.С. Кон). З іншого боку, особистість розрушається як соціально визначений індивід, який інтегрує соціально-значущі риси, утворені в процесі прямої і непрямої взаємодії з іншими людьми, що й робить його суб’єктом праці, пізнання і спілкування.

Точку зору, згідно з якою особистість - це людина, яка є носієм певних якостей висуває багато дослідників, особливо в психології, але щодо якостей або властивостей які є визначними, суттєвими, існують різні думки.

Так, для В.М. Мясищева - це відношення; для К.К. Платонова - свідомість; для І.Т. Бжалави, Д.М. Узнадзе, А.С. Прангішвілі - настанова, для Л.І. Божович - позиції та мотиви тощо.

Узагальнюючи відомі підходи, можна визначити, що особистість - це стійка система соціально значущих рис людини, зумовлених її включенністю до системи суспільних відносин і сформованих у процесі спільної діяльності і спілкуванні з іншими людьми.

Особистістю не народжуються, особистістю стають. Центральним процесом становлення особистості вступає процес соціалізації людини.

Під соціалізацією здебільшого розуміють процес, у ході якою людська істота з певними біологічними задатками набуває якостей необхідних для її життєдіяльності в суспільстві.

В такому розумінні соціалізація - це процес розвитку людини як соціальної істоти становлення її як особистості.

Вивчення процесів соціалізації включає низку аспектів, які можно звести до двох головних: дослідження соціалізації у філогенезі (походження і формування родової природи людини, починається з стану виокремлення людини із світу тварин і становлення людини). І в онтогенезі (процесе формування певного типу особистості).

У плані філогенезу процес соціалізації поширюється на всю історію розвитку людства. Це розгортання родової сутності людини, необмежене в часі, входження до соціального середовища, пристосування до нього, яке змушений повторювати кожний окремий індивід упродовж усієї історії свого розвитку.

В онтогенезі соціалізація визначається як процес оволодіння індивідом соціальним досвідом засвоєння певної системи соціальних норм, ролей і культури, перетворення дитини на активного учасника суспільного життя.

Н.В. Андреєнкова відокремлює три головні стани соціалізації індивіда від дитини до зрілої особистості: первину або соціалізацію дитини; маргінальну (проміжну або псевдостійку) або соціалізацію підлітка; стійку, яка означає перехід від юності до зрілості, тобто від 17-18 до 23-25 років.

Оскільки соціалізація охоплює весь процес і результати взаємодії індивіда з цією сукупністю соціальних явищ, які виявляються в ході пізнання світу і його перетворення, загальна теорія соціалізації не повинна виключати і філогенетичний аспект, зокрема соціогенез та антропогенез. Хоч за своїм смислом соціалізація в антропогенезі (становлення людини родової істоти) відійшла від соціологізації в соціогенезі (становлення суспільної людини), між ними існує діалектичний з’язок. Цікаву спробу подати соціалізацію як єдиний процес здійснив Е.В.Белов, видокремивши в ньому:

- гомінізацію, тобто прилучення індивида до роду;

- соціальну адаптацію, яка означає стандартизацію мови, жестів, сприймання морально-психологічних стереотипів, формування соціального характеру, засвоення загальних цінностей, значень, символів;

- еккультурацію- засвоєння класичної культурної спадщини, збагачення духовного світу особистості;

- інтеграцію особистості, що включає розвиток специфічної ієрархії мотивів, цінностей, інтере­сів, формування почуття особистісної ідентичності, відповідності між різними непсихічними процесами і станами.

По суті соціалізація - це процес входження індивіда до різних спільностей, колективів і груп людей на підставі засвоєння норм, ідеалів, цінностей шляхом виховання і научіння. Соціальна діяльність (праця, пізнання, гра, навчання) є головним чинником соціалізації.

У загальному процесі прилучення індивіда до соціуму і розвитку його соціально-психологічних характеристик доцільно відокремити етапи первинної соціалізації, що охоплює дві стадії: від народження до початку навчання в школі; від початку навчання в школі до початку соціальної зрілості (вступ до трудового життя і вибір професії).

Вторинна соціалізація починається з часу вступу до трудового життя і має кілька стадій, які відповідають переходу від одного соціально-вікового статусу до іншого. Головну роль у становленні особистості на цьому етапі відіграє праця, хоч значення пізнання і спілкування не зменшується.

Соціалізація відбувається в усіх провідних різновидах діяльності, де взаємно перехрещуються особистісні й соціальні структури. І в цьому процесі величезною є роль спілкування, за допомогою якого здійснюється взаємодія людини з іншими людьми, з групами і колективами.

Власне у соціальній психології і соціології поняття соціалізації є досить поширенним. Ще Г.Тард використовував його для позначення процесу входження індивіда до нації, народу, суспільства шляхом універсального засобу - наслідування.

Т.Шибутані розглядає соціалізацію як безпреривну адаптацію живого організму до його оточення, як формування здатності передбачати реакції інших людей і пристосування до них. Особистість соціалізована тоді, коли вона здатна брати участь в узгодженних діях на підставі конвенційних норм.

Подібним чином розглядають соціалізацію Д.Креч, Р.С. Кречфілд, котрі зокрема зазначають, що вона є прийняття особистістью переконань, цінностей і норм вищого і нижчого статусу, характерних для групп членства, де особистість перебуває.

Т.Парсоне підкреслює, що соціалізація є динамичним процесом, пов’язаним із структурною організацією суспільства.

Головний ії механизм – пристосування, покликаний згладити,сублімувати конфлікти особистості й суспільства, тобто не допустити відхилень у поведінці.

Соціалізація постає як єдність двох суперечливих боків. Не завоювавши умов середовища, не затвердивши себе в ньому, не можливо активно впливати на нього. Разом із тим засвоєння соціального досвіду неможливе без індивідуальної активності самої людини в різних сферах діяльності.

Людина як особистість сама створює суспільні відносини, але перш ніж вона стане особистістю, їй доводиться пройти шлях соціалізації в різних групах. Залежно від ролі та місця. яке вона посідає в них, формується певний тип особистості та її структура.

 




Переглядів: 1836

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.