Типізація країн світу за рівнем розвитку туризму

В даний час існують різні підходи до типізації країн світу на основі такого складного чинника як сфера туризму. Для прикладу розглянемо одну із застосовуваних схем туристської типізації країн, запропоновану А. Ю. Александровою (2004). Ця типізація включає п'ять головних типів країн, розділених на основі розмірів території, чисельності населення, рівня соціально-економічного розвитку та особливостей розвитку туризму.

I. Перший тип - економічно високорозвинені країни зі зрілою соціально-економічною системою міжнародного туризму, комплексною туристською спеціалізацією, що створюють Центр світового туристського простору.

До цього типу відносяться великі провідні традиційно туристські країни світу, в яких міжнародний туризм має тривалу історію. Розвинені туристські системи цих країн стабілізувалися як провідні в просторовій ієрархічній структурі міжнародного туризму. Усередині типу виділено три основні підгрупи країн:

1.1. Головні туристські країни світу - США і Канада, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Іспанія, Японія.

Країни цієї групи виділяються не тільки за своїм економічним і науково-технічному, але і з туристського потенціалу. У них зароджуються і сюди прямують найбільші світові туристські потоки. Їх відрізняє диверсифікований ринок міжнародного туризму, на якому представлені всі відомі види подорожей, найширша туристська спеціалізація, а також висока інтенсивність туристських обмінів.

1.2. Невеликі за територією і чисельністю населення високорозвинуті туристські країни Західної Європи - Австрія, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди.

Країни Австрія та Швейцарія стабілізувалися на світовому ринку туризму як дорогі туристські напрямки з високим рівнем сервісу. Вони мають туристську спеціалізацію в області оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного і ділового туризму. Міжнародний туризм в цих країнах робить істотний вплив на національну економіку. Вони виділяються серед розвинених країн найвищою інтенсивністю туристських обмінів. У порівнянні з ними, Бельгія і Нідерланди, що займають стабільне положення на світовому ринку туризму, відрізняються більш вузькою, але пропорційною структурою туристського ринку. Вони спеціалізуються переважно на культурно-пізнавальному і діловому туризмі, характеризуються розвиненою інфраструктурою і високим рівнем туристського сервісу, чим забезпечують великий обсяг транзитних туристських потоків.

II. Другий тип - нові туристські країни, в яких за підтримки держави інтенсивно формується поліфункціональна система міжнародного туризму, переважно внутрішньорегіональною орієнтацією туристських потоків і зростаючим міжрегіональним туристським обміном.

Країни, що відносяться до цієї групи (Індія, Малайзія, Таїланд, Китай, Філіппіни, Туреччина, Єгипет, ОАЕ) прискорено проходять стадію формування сучасного ринку міжнародного туризму. Відзначається висока інтенсивність зовнішніх туристських обмінів і зростання міжнародних туристських прибуттів, зростання частки цих країн на світовому ринку туристичних послуг. Ринок пропозицій насичений турпродукту широкого спектра, поліпшується якість обслуговування, йде процес подальшої диверсифікації туристських пропозицій, освоєння нових рекреаційних зон. Країни цього типу спеціалізуються на таких видах туризму: оздоровчому (пляжному), спортивному, пізнавальному, конгресно-виставковому, діловому (заохочувальний, інсентив-туризм).

III. Третій тип - середньорозвинені країни з поліфункціональною системою міжнародного туризму в стадії трансформації, з екстенсивним шляхом розвитку і внутрішньорегіональною орієнтацією туристських потоків.

До цієї групи відносяться країни Центральної та Східної Європи - Угорщина, Польща, Словенія, Чехія, а також Росія, переживають трансформацію системи міжнародного туризму, перехід від планового до ринкового типу. Відзначається вибуховий характер розвитку виїзного і в'їзного туризму. Розвиток міжнародного туризму відбувається прискорено, але відрізняється нестабільністю, має екстенсивний характер, йде шляхом прямого нарощування в'їзних і виїзних турпотоків. З переорієнтацією частини виїзних туристських потоків на внутрішній ринок туризму і відповідним збільшенням частки внутрішнього та в'їзного туризму поліпшується структура національних туристських ринків цих країн. Державна політика в галузі туризму знаходиться в стадії формування. При цьому поступово посилюється вплив міжнародного туризму на економіку цих країн. Основна спеціалізація - на оздоровчому, пізнавальному, діловому і комерційному (шоп-тури) туризмі. На світовому ринку туризму ці країни представлені як дешеві туристські напрямки з відносно високим рівнем обслуговування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.