Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Класифікація та ознаки інфляції

Інфляція – багатофакторний, багатовимірний і складний соціально – економічний процес, властивий ринковій економіці, який може бути спричинений різними подіями, мати різні ознаки.

Як видно з табл. 6.2. залежно від темпів інфляції та її згубного впливу на економіку, виділяють помірну (повзучу), галопуючу та гіперінфляцію. Кількісне вимірювання зазначених форм інфляції таке:

помірній інфляції властивий не надто швидкий темп зростання рівня цін (до 10 % за рік);

галопуюча інфляція характеризується різким зростанням цін від 10 до 200 % річних;

гіперінфляція характеризується темпом зростання цін понад 200 % річних.

Варто зазначити, що кількісна характеристика форм інфляції залежно від швидкості зростання рівня цін – важлива, але не визначальна. Найважливішого значення набуває з’ясування впливу різних форм інфляції на економічну поведінку суб’єктів господарювання та на економіку в цілому. При помірній інфляції підприємці та фінансові структури ще можуть адекватно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку. Відповідним чином може реагувати й уряд, коригуючи свою соціально – економічну політику.

Прихильники кейнсіанської теорії схильні вважати, що помірна інфляція сприяє економічному розвитку, активізує підприємницьку діяльність і не має небезпечного впливу на економіку. Характерною ознакою повзучої інфляції є її передбачуваність, наявність необхідного часу для маневрування, узгодженості дій промислового та фінансового капіталу. Ця форма інфляції створює певну напруженість у нестійких економічних структурах, але небезпеки для всієї економічної системи, її стабільності не створює.

Таблиця 12.1

Класифікація інфляції за різними критеріями

№ з\п Критерії класифікації Види інфляції
Причини, що породжують інфляцію - інфляція попиту; - інфляція пропозиції (витрат)
Темпи зростання цін та згубність впливу на Економіку - помірна (повзуча); - галопуюча; - гіперінфляція
Масштаби поширення - регіональна; - національна; - світова
Здатність держави впливати на інфляцію - контрольована; - неконтрольована
Інтенсивність втручання держави у сферу грошового обігу - відкрита; - подавлена (прихована); - підкріплена та непідкріплена діями уряду
Здатність адаптації економіки до темпів зростання цін - збалансована; - незбалансована
Сподівання (очікування) економічних суб’єктів стосовно тенденцій та темпів зміни рівня цін - очікувана (передбачувана, сподівана, прогнозована); -неочікувана (непередбачувана, несподівана, непрогнозована)
Міра відкритості економіки - внутрішня - зовнішня (імпортована)
Обумовленість впливом держави на різні сфери - кредитна; - структурна; - зумовлена податками; - зумовлена зростанням Зарплати
Сила тиску профспілок на ринок праці - нова інфляція

Галопуюча інфляція – це така ситуація в економіці, коли:

– підприємці постійно підвищують ціни;

– банки неухильно підвищують плату за кредит, тому падає купівельна спроможність населення;

– економіка перебуває у фазі такого напруження, коли на межі можливого здійснюється регулювання та координація міжгалузевих зв’язків;

– постійно коригується соціальна політика.

Отже, при галопуючій інфляції можливостей для узгодження дій стає обмаль, передбачуваність і стабільність розвитку обмежена. Якщо економіка не втрималась у межах галопуючої інфляції й остання продовжує прискорюватись, вона переходить у форму гіперінфляції. Галопуюча інфляція означає кризу грошової системи, гіперінфляція – її крах. Наслідки гіперінфляції:

– руйнуються господарські зв’язки;

– масово банкрутують підприємства;

– припиняють діяльність підприємці.

Населення панікує, втрачає будь-яку довіру до національної валюти та до обіцянок уряду. Люди «тікають» від грошей і «ганяються» за товарами, стимулюючи тим самим прискорення руху грошової маси та штучного зростання сукупного попиту. Все це згубно впливає на економічну ситуацію, посилюючи гіперінфляційні процеси. Але змінити «парадоксальність» поведінки споживачів закликами влади неможливо.

Інфляційні очікування породжують інфляцію навіть тоді, коли об’єктивних умов для її існування немає. За наявністю таких умов інфляційні очікування посилюють інфляційний процес. Попит стає ажіотажним, ціни невпинно зростають, гроші стрімко втрачають свою вартість, їх прагнуть швидше позбутись, розкручуючи гіперінфляційну спіраль.

Розглянуті вище ознаки властиві відкритій інфляції, яку можна вимірювати, аналізувати, зіставляти різні варіанти її приборкання та усунення. Можлива також є ще прихована (подавлена) інфляція – стан в економіці, коли зростання рівня не спостерігається, але є дефіцит товарів та послуг, має місце штучне обмеження споживчого попиту. Ознаки прихованої інфляції:

– тимчасове заморожування доходів та цін;

– встановлення тотального державного контролю за цінами;

– встановлення цін на рівні «стелі» та «підлоги» тощо.

Прихована інфляція не може бути виміряна безпосередньо, але є опосередковані її ознаки:

– зниження рівня товарно-матеріальних запасів;

– втрати часу на пошук необхідних товарів;

– погіршення співвідношення між «вимушеними» заощадженнями та величиною касових залишків тощо.

Прикладом прихованої інфляції може слугувати економіка 80-х рр. колишнього Радянського Союзу, коли кожний четвертий радянський карбованець, а в 1985-1990 рр. кожний третій не мав товарного забезпечення.

Уявлення економічних суб’єктів про рівень цін у майбутньому суттєво впливають на їхню поведінку. Осмислення впливу інфляційних очікувань на економічну поведінку суб’єктів макроекономіки знайшло своє відображення в теоріях адаптивних та раціональних очікувань.

Теорія адаптивних очікувань ґрунтується на передумові, що формування уявлень про майбутній стан економіки у суб’єктів господарювання відбувається на основі екстраполяції (пролонгування) тенденцій розвитку економічних процесів у минулому на майбутнє. Стисло кредо представників цієї теорії можна сформулювати так: «Люди вчаться на набутому досвіді».

Теорія раціональних очікувань пояснює мотиви очікування суб’єктів господарювання стосовно майбутнього економічної системі як на основі екстраполяції тенденцій попереднього періоду, так і на основі можливостей майбутнього.

Противники цієї теорії критикують її: раціональні очікування можуть формувати доктори економічних наук, а не пересічні учасники економічного процесу. А прихильники даної теорії підкреслюють, що хоча індивіди не мають достатнього рівня знань та економічної інформації, щоб бути здатними формувати раціональні очікування, але ті суб’єкти, які в силу свого становища змушені приймати виважені управлінські рішення, що до економіки в цілому, зобов’язані цікавитись необхідною інформацією та звертатись до експертів за консультаціями з приводу можливих тенденцій економіки у майбутньому. До таких суб’єктів належать керівники корпорацій, президенти компаній, промислових та фінансових об’єднань.




Переглядів: 2193

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.