Виникнення адаптацій.

АДАПТАЦІЇ – це особлива форма відображення системами впливів зовнішнього та внутрішнього середовища, що полягає у встановленні динамічної рівноваги (стаціонарного стану), тобто це специфічні властивості живих організмів, які можуть забезпечити виживання і розмноження організмів у конкретних умовах середовища.АДАПТАЦІОГЕНЕЗ – історичний процес виникнення корисних ознак різного масштабу, які зумовлюють перетворення всієї біологічної організації. Такі філогенетичні процеси супроводжуються становленням АДАПТИВНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ, котра становить собою спрямоване вдосконалення вже набутої у попередніх еволюційних процесах норми реакції і характеризується прискореними змінами кількісних параметрів організації. Конкретна реалізація таких інновацій забезпечується ОНТОГЕНЕТИЧНИМИ АДАПТАЦІЯМИ і проявляється у різноманіт-них модифікаціях.Для виникнення адаптацій необхідна наявність елементарного еволю-ційного матеріалу (спадкова мінливість) і спільна дія еволюційних факторів (мутаційний процес, популяційні хвилі, ізоляція, природний добір).Появу в популяції вдалого фенотипу ще не можна вважати адапта-цією. Про неї говорять лише після виникнення спеціалізованої ознаки у більшості особин популяції чи виду. Якщо їх поява забезпечує надійний захист від елімінації, на них починає діяти стабілізувальний добір, спрямований на стійке закріплення ознаки у генотипі. Ознаки, які втратили селективне значення, редукуються внаслідок дії негативного добору, спрямованого на їх винищення.Пристосування до одного фактора середовища звичайно пов'язані з підвищенням стійкості організму до інших його факторів унаслідок плейотропної дії генів, їх зчеплення і взаємодії між різними структурами організму. Головною особливістю прогресивної еволюції є поява життєвих форм, які пристосовані до все ширшого діапазону умов, тобто пройшли у своєму філогенетичному розвитку численні біфуркації. Формування таких універсальних організмів зумовлюється тим, що у кожній біфуркаційній точці реалізується лише найдосконаліший – із безлічі можливих – варіант.

14.Молекулярна основа адаптацій.Молекулярною основою усіх пристосувальних реакцій організму є будова і властивості його білків. Для того щоб організм одержав нові можливості використовувати своє середовище існування, необхідні пристосувальні зміни його білків, закріплені генетично. Вони можуть бути кількісними та якісними. До них належать: – збільшення або зменшення концентрації білків унаслідок відповідних змін у їх синтезі. Уже під час дії несприятливого фактора інтенсифікуються і біосинтетичні процеси, що зумовлюють пристосувальний синтез різних білків, і відновлення запасів енергії; – приєднання до існуючих макромолекул різних речовин, які модифікують їх властивості і просторову організацію. Це можуть бути як активатори, так і інгібітори; – зміна регуляторних функцій білків на посттранскрипційному і посттрансляційному рівнях, також унаслідок нервових і гуморальних впливів;– зміна просторової організації біополімерів залежно від парамет-рів середовища. Це явище широко розповсюджене у природі, оскільки забезпечує максимальну функціональну різноманітність при мінімальному використанні необхідного матеріалу.– синтез нового типу макромолекул унаслідок мутацій та інших змін геному.Кінцевий функціональний результат сукупності адаптивних молекулярних, метаболічних та регуляторних реакцій організму полягає у встановленні гомеостазу, який забезпечує підтримку основних внутрішніх параметрів системи на певному рівні, а тим самим – її витривалість і успішне функціонування в різних умовах середовища. Таким чином, адаптації у своїй основі мають генетичний і морфологічний поліморфізм популяцій і видів, котрі під час дії різних еволюційних факторів можуть закріплюватися у генофонді і забезпечувати переважне виживання і розмноження особин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.