Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сучасні геоморфологічні процеси

Характер поширення та інтенсивність сучасних екзогенних геоморфологічних процесів є в тісній залежності від клімату, структурно-літологічних, геоморфологічних і гідрологічних особливостей території, грунтів і рослинності. Також важливу роль у розвитку і поширенні шкідливих сучасних процесів відграє характер господарського використання рельєфу, грунтово-рослинних і водних ресурсів [9, с.138].

Динаміка сучасних екзогенних рельєфотворчих процесів в Українських Карпатах чітко зіставляється з морфоструктурними елементами різних порядків. Не є виключенням і морфоструктура Рахівського масиву, для якої характерна неоднакова крутизна схилів по вертикалі, обумовлена переважно геоструктур ними особливостями і історією розвитку рельєфу, що прияє створенню ярусності рельєфу і поярусної інтенсивності їх прояву.

Сучасні геоморфологічні процеси, які спостерігають на території Рахівського кристалічного масиву і є найбільш притаманними йому, можна об’єднати в такі дві групи як: гравітаційні та делювіальні. До гравітаційних ми відносимо в основному осипи і обвали, а до делювіальних – зсуви та процеси утворення пролювію.

Гравітаційні процеси виражаються в переміщенні маси гірських порід під дією сили тяжіння з піднесених ділянок рельєфу в знижені. Зважаючи на те що вони найбільш часто проявляються на схилах, їх нерідко називають схиловими процесами. Швидкість і масштаби переміщення уламкового матеріалу залежать від крутизни схилу і обсягу підготовленого до переміщення матеріалу. Схилові процеси проявляються на схилах гір і височин, на бортах річкових долин. Причиною виводу зі стану рівноваги маси гірських порід можуть бути землетруси, підмив схилів при бічній ерозії, абразія, діяльність підземних вод та антропогенна діяльність [11].

Осипи і обвали утворюються миттєво. Обвали розвиваються на прямовисних обривистих або дуже крутих схилах. Під дією фізичного вивітрювання на схилах закладається все розширюється система паралельних тріщин. Частина порід, відділена від корінного масиву, відхиляється у бік схилу, а потім під дією сили тяжіння перекидається на поверхню схилу, розпадаючись на окремі уламки. Осипи натомість скупчення легко рухомої маси гірських порід, що складається із щебеню і дресви (продуктів фізичного вивітрювання).

Обвально-осипні форми приурочені здебільшого до найбільш високої і інтенсивно розчленованої ерозією частини Українських Карпат, куди входить території досліджуваного масиву.

Осипища порівняно невеликих розмірів приурочені до глибоких V-подібних річкових долин. В межах хребта г. Рахівська – г. Лисина в сторону р. Косівська домінують дрібні форми осипів уламкового матеріалу вздовж підніжжя схилів з конусами довжиною до 50 м. Великі осипи на найбільш високогірної південно-східної частини масиву спускаються майже до тальвегів сучасних водних потоків. Складені вони крупноглибовим матеріалом. Дрібний щебінь майже відстуній. Велика кількість і відносно великими розмірами обвально-осипних форм характеризується ерозійно-денудаційний схил східної експозиції г. Кобила (1177,1 м).

Особливо небезпечні і раптові процеси гравітаційного характеру поширені в ділянках підмиву окремих схилів постійними або тимчасовими водними потоками. В результаті чого утворюються обривисті схили, які являються корінними річковими берегами. Такими великими обвальними процесами характеризується річкова долина р. Тиса в межах ділянки дальше по течії від примикання лівої притоки потоку Довгорунь до с. Ділове, де періодично завдає матеріальної шкоди перериваючи елементи інфраструктури області.

Осипно-обвальні процеси найбільшої сили набувають в межах складних схилів. Більший за морфологію вплив на розвиток процесів цього типу має їх крутість. Попередні статистичні підрахунки взаємозв’язку гравітаційних процесів з кутами нахилу схилів показують, що в гірській області Українських Карпат максимальна кількість обвальних процесів приурочена до схилів крутістю 81-90˚ та наближені до цих показників [8, с.114].

Відповідно цьому аналізу, ділянками Рахівського масиву, в яких розвивають і потенційно можливий розвиток являються території окремих схилів, які характеризуються максимальними показниками вертикального і горизонтального розчленування, як дві взаємопов’язані умови розвитку даних процесів. Для прикладу, можна назвати ділянки крутих схилів високогірних хребтів, які приурочені до найбільших вершин в цій зоні, таких як г. Піп-Іван, Берлебашка, г. Петрос, г. Шербан, г. Лисина, хребет Мандеш, а також зону східного схилу вододілу в сторону потоку Бредецел та ін., які безпосередньо являються верхів’ями річок Бредецел, Ліщинка, Великий (північно-східний схил полонини Берлебашка), Яворниковий (північний схил г. Полонинка) та інших, що характеризуються V-подібними річковими долинами. Тобто, це території, в межах яких поєдналися головні умови утворення гравітаційних процесів, а саме складні і круті схили та наявність V-подібних швидких повноводних водних потоків, які підрізають та розчленовують гірські породи та схили відповідно.

Перевага метаморфічних, стійких до руйнування порід обумовила широкий розвиток обвально-осипних процесів, з утворенням крупноглибового і глибового матеріалу, який поволі зміщується вниз [15, с.75].

На крутих схилах і місцях безпосередніх виходів корінних, а також на ділянках широкого розвитку піщанно-мергелістих їх різностей делювіальні відклади переходять в осипі, обвали і зсуви. За складом це суглинисті і глинисті утворення з уламками щебню і глибами корінних порід. В стінках відриву окремих зсувів можна встановити їх потужність, що досягає 5-8м [15, с.70].

Сьогодні намітилося два головні напрями боротьби зі шкідливою дією сучасних рельєфотворних екзогенних процесів. Перший – це прагнення обмежити і ліквідувати шкідливі прояви цих явищ на підставі наукового прогнозування і шляхом збереження та стимулювання природної здатності самих природних процесів до динамічного самовідновлення і саморегулювання. Другий – це створення цілком нових природно-технічних систем, які ефективно замінюють природні системи, порушені людиною. Під час створення таких систем шляхом цілеспрямованого і контрольованого перетворення сучасних рельєфотворчих процесів конкретні дані про сучасний їхній стан матимуть надзвичайно важливе значення [10, с.27].

Другою групою сучасних морфологічних процесів, які протікають на території Рахівського кристалічного масиву є делювіальні процеси. Сюди ми відносимо процеси зсуву та процеси утворення пролювію. Самі зсувні процеси в загальній класифікації відносять до гравітаційних процесів, але за особливостями протікання їх в межах масиву вони характеризуються переміщенням делювію, що дозволяє тут їх віднести до делювіальних процесів.

Територіальне переважання в межах Закарпаття гірськоскладчастих силових форм при їх значній порушеності, наявність глинистих порід в розрізах, делювіальні нагромадження, значна розчленованість рельєфу річковими долинами, висока сейсмічна активність зумовлюють широкий розвиток на цій території небезпечних процесів, перш за все, зсувів.

Зсув – це сповзання земляних мас і шаруватих гірських порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння (рис.3.4.1) [12].

За формою в плані серед них переважають цирко-, віяло- і конусоподібні.. За своїм станом більшість древніх зсувів відносять до категорії древніх стабілізованих, що досягли свого базису денудації.

За механізмом утворення переважають два типи зсувів: ковзання і потоки (течії), досить часто зустрічаються перехідні їх різновиди. Зсуви ковзання виникають в будь-яких частинах схилу, якими, як правило, є зони тектонічних розломів. Саме до останніх і приурочені більшість зсувів ковзання. Зсуви-потоки приурочені до ущелин, улоговин, тальвигових частин балок, долин тимчасових водотоків, де найбільш сприятливі умови для перезволоження глинистих порід [13].

Рис. 3.5.1. Схема зсуву [12].

 

Зсуви масиву відносно невеликих розмірів. Це пояснюється специфікою геологічної будови, так як в основу входять тверді метаморфічні породи. Тому тут, структурно-пластичні та структурні зсуви, які характеризуються багатоярусністю та великим об’ємом зсувного тіла практично не спостерігаються. Натомість широко поширені пластичні зсуви, які розповсюджені в делювіальних відкладах [14].

Більшість схилів Рахівського масиву мають складну будову з морфологічно більш або менш добре вираженими ділянками денудації, переносу й акумуляції зсувного матеріалу. Зміщення зсувних мас відбувається у вигляді дрібних, що насуваються одна на одну, лусок. Вони складені інтенсивно зім’ятими глинами або аргілітами з домішкою пісковику. Нерідко зсувне тіло утворює крупне віялоподібне розширення в напрямку руху зсуву. Розміри зсувів – довжина 150-200 м, висота стінки відриву 10-20 м. потужність зсувного тіла іноді становить 7-9 м [6, с.60].

Ми вже говорили про залежність зсувних процесів з крутістю схилів, і аналізуючи взаємозалежність між ними, можна зробити висновок, що найбільша кількість зсувів взагалі Українських Карпат, максимальні їх кількість приурочена до схилів крутістю 9-18 і 18-27˚ [8, с.114].

Постійний приток води по розломах сприяв деформуванню порід, їх деструктуризації і накопиченню значних рихлих мас. Окремі ділянки представляють зсувні блоки, серед яких можна виділити окремі зсуви, які відновлялись в різні часи.

Майже всі зсуви за віком давні, утворились на схилах в основному за рахунок рихлої маси делювіальних відкладів, в рельєфі представляють бугристу поверхню, часто покриту трав’янистою рослинністю. Більшість зсувів стабілізовані, але після повені 1998 р. частина з них активізувалась. Дуже активізованими рухливими є східні ділянки Рахівського масиву південніше р. Біла Тиса, нижня частина схилів яких майже скрізь активізована. Багато зсувів по потоках Квасни, Вовчий, Відричка. Зсувами зайняті схили шириною від 250 до 700м, місцями до 1,5 км, протяжність зсувів 1,5-2-4 км [15, с.77].

На території масиву спостерігається неодноразове сповзання зсувів, змикання границь зсувів. В основному це зсуви-блоки, але дуже багато зсувів-опливин, на деяких зсувах добре видна стінка відриву висотою 1-2-до 5 м. На тілі зсувів спостерігаються горби. Іноді стінки відриву не видно і визначити, що це зсув чи зсувна ділянка, можливо тільки на горбистому рельєфі. Іноді висота горбів - 2-3м, довжина до 10-15 м, між горбами пониження заболочені.

Слід відмітити, що зсуви і зсувні ділянки утворилися в більшості на оголених схилах, там, де нема лісу.

Важливо наголосити про взаємозв’язок зсувних процесів з ерозією. На цих ділянці широко розвинені ерозійні процеси. Зсувні схили майже скрізь поражені струмковою ерозією, дуже розвинена яркова ерозія, а в місцях, де знятий лісовий покрив – площинна ерозія. Населені пункти розташовані по долинах рік, але на схилах розповсюджена і хутірська система розселення, що сприяє розвитку і площинної і яркової ерозії, наслідком чого є поява зсувів.

Зсувні процеси також мають місця у найнизькогірній північно-західній ділянці масиву. Однією із таких ділянок являються околиці с. Косівська Поляна. Вона знаходиться на крайньому заході масиві і контактує із Солотвинською улоговиною. Найбільш активний обвально-зсувний процес приурочений до контактової зони. На схилі в зсувний процес залучені елювіально-делювіальні відкладення.

Схил, у межах якого сформований сучасний активний зсув, являє собою древньозсувний рельєф. Особливості структури рельєфу полягає у наявності чергування чітко виражених ступенів, розділених досить великими уступами (до 30-45˚). Ширина ступенів складає від 50 до 100 м. виражений східчастий характер зсувного схилу свідчить про його блокову будівлю, що особливо чітко виявляється в середній верхній частинах зсуву. Інтенсивна бічна ерозія з одночасним процесом розрідження проводить до періодичного зсуву окремих блоків і в цілому до дестабілізації зсуву. Ритм активізації зсуву за свідченнями очевидців складає 13-15 років [16].

Одним із сучасних морфологічних процесів, які видозмінюють поверхню Рахівського кристалічного масиву являться процес утворення пролювію в результаті роботи тимчасових водних потоків.

Водні потоки здійснюють руйнівну роботу (ерозію), перенесення матеріалу та його відкладення (акумуляцію), таким чином утворюючи ерозійні та акумулятивні форми рельєфу, які тісно пов’язані один з одним. Ерозійна діяльність поділяється на глибинну та бокову ерозію: перша сприяє заглибленню форми, а друга – її розширенню. Їх інтенсивність у просторі і часі чергується. Заглиблення русла відбувається до певного рівня – базису ерозії, який обмежується рівнем водного басейну, куди цей водний потік впадає.

В межах масиву, для всіх водних потоків в тому числі тимчасових, базисом ерозії являється долини річки Тиса. Тимчасовими водними потоками називають ті, які характеризуються періодичністю свого існування, з’являючись при надлишку вологи та зникаючи при її нестачі (після злив чи розтавання снігу). Внаслідок цього формуються різні за розмірами та віком лінійні форми рельєфу, які поступово змінюють одна одну – ерозійні борозни (3-30 см глибиною), промоїни (1-2 м глибини), яри (10-20 м глибиною) і балки. Досліджуваному масиву широко притаманне явище тимчасових водних потоків, так як це високогірна територія, з складною системою гірських масивів різного орієнтування, що сприяє частому випаданню великої кількості опадів. Також важливо відмітити, що на схід від Рахівського масиву знаходить Чорногірський масив, якій перевищує максимальні висотні його показники і являється перешкодою для повітряних мас західного переносу, в результаті чого конденсація останніх проходить на західних схилах Чорногірського масиву і утворюється місцева циркуляція повітряних мас.

Пролювіальні відклади четвертинного віку мають широкий розвиток в усіх великих долинах, розташовуються в пригирлових частинах бокових притоків і сухих логів. Пролювіальні конуси близько розташованих потоків зливаються і утворюють шлейфи. Склад пролювія - глиби, галечники, щебінь з домішками тонкоуламкового матеріалу, а також інших порід, які піддаються денудації і акумуляції [15, с.71]. Потужність їх - 1-10 м і більше.

Такі форми утворені процесами тимчасових водотоків у межах масиву можуть траплятися окремо, або групами чи утворювати сполучені елементарні системи [8, с.61].

В деяких ділянках масиву, які характеризуються лінійним пониженням рельєфу на схилах, спостерігається періодичне протікання тимчасових водних потоків, в залежності від кількості опадів. В результаті чого утворюються нагромадження пролювію з напрямленими конусами виносу в сторону напрямку руху водних потоків, які нагромаджуються, а в періоди максимальної сили водного потоку зривається з місця попередньої акумуляції і пере відкладається нижче у напрямку схилу на відстані кількох десятків метрів.

Майже 97% форм лінійної ерозії пов’язані там з діяльністю тимчасових водних потоків. У більшості з них немає плоского дна. Усі ці форми можна розглядати як так звані гірські яри. В загальному такі яри мають довжину не більше 2 км, уклон поздовжнього профілю – до 30˚, глибина 1-6 м. імовірно, до особливостей гірських ярів можна віднести високі кути нахилу тальвегів, більшу глибину й малу довжину.

Сучасні геоморфологічні процеси, що пов’язані з тимчасовими водними потоками, полягають у поглибленні й розширенні русел, їх подовженні, розгалуженні, формуванні конусів виносу. Динаміка зазначених процесів підпорядкована пульсацій ній динаміці тимчасових водних потоків і складається з коротких проміжків інтенсивного стоку (від кількох десятків хвилин до декількох діб), які перериваються тривалими періодами (місяць, квартали), коли форми ерозії й акумуляції тимчасових водних потоків перебувають у субареальних умовах або по них здійснюється стік малої інтенсивності, що не приводить до помітної ерозії або акумуляції. У ці періоди гравітаційні процеси на окремих ділянках, особливо у вимоїнах і верхів’ях ярів, можуть істотно змінити морфологію русел, а в деяких випадках заповнити й перекрити їх товщею осипно-обвальних, зсувних і делювіальних відкладів [8, с.67].

Поширення тимчасових водних потоків у результаті чого відкладаються пролювіальні відклади спостерігаються по всьому масиві, але найбільша їх кількість у високогірних ділянках, а також у місцях з неповноцінним грунтово-рослинних покриттям. Одним із показників наявності відповідних форм рельєфу є горизонтальне розчленування відповідних території. За цією ознакою в межах масиву максимальними показниками відзначаються ділянки у верхів’ях річок Бредецел, Ліщинка, Великий (північно-східний схил полонини Берлебашка), Яворниковий (північний схил г. Полонинка) та ділянка північно-східних стрімких урвищ г. Піп-Іван і становить. В сумі їх площа становить 6-7 км2. Відповідні річки та інші, являються базисами ерозії тимчасових водних потоків, а також місцем кінцевої акумуляції пролювію як такого.

 

 




Переглядів: 3762

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.