Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ПОСТАЧАЛЬНИКИ,КОНКУРЕНТИ,СПОЖИВАЧІ.

Постачальник (вендор) — будь-яка юридична (організація, підприємство, установа) або фізична особа, що поставляють товари або послугизамовникам. Постачальник здійснює підприємницьку діяльність відповідно до умов укладеного договору поставки, який є одним з видів договору купівлі-продажу. У відповідності з договором поставки постачальник зобов'язується передати в обумовлений термін чи строки вироблені чи закуплені ним товари покупцю для використання у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Однією із основних проблем в управлінні закупівлями матеріальних ресурсів є вибір постачальника. Важливість її пояснюється не тільки тим, що на сучасному ринку функціонує велика кількість постачальників схожих матеріальних ресурсів, але, головним чином тим, що постачальник повинен бути надійним партнером підприємства в реалізації його логістичної стратегії.

Пошук потенційних постачальників.При цьому можуть бути використані такі методи:

· оголошення конкурсу (тендера): проводиться, якщо передбачається закупити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або налагодити довгострокові зв’язки між постачальником чи споживачем;

· вивчення рекламних матеріалів: фірмових каталогів, оголошень у засобах масової інформації і т.п.;

· відвідування виставок і ярмарків;

· листування і особисті контакти з можливими постачальниками.

Внаслідок комплексного пошуку формується перелік потенційних постачальників матеріальних ресурсів, згідно якого проводиться подальша робота.

 

Аналіз потенційних постачальників.Складений перелік потенційних постачальників аналізується за спеціальними критеріями, які дозволяють здійснити відбір прийнятних постачальників.

Кількість таких критеріїв може складати кілька десятків і не обмежується ціною та якістю продукції, яку постачають. Крім них, можна навести ще багато суттєвих критеріїв вибору постачальника, які можуть бути не менш важливими для підприємства.

Критерії оцінки і відбору генераторів матеріальних потоків залежать від вимог споживаючої логістичної системи і можуть бути різними:

· надійність постачання;

· віддаленість постачальника від споживача;

· терміни виконання замовлень;

· періодичність постачань;

· умови оплати;

· мінімальний розмір партії товару;

· можливість отримання знижки;

· частка постачальника у покритті витрат;

· повнота асортименту;

· умови розподілу ризиків;

· наявність сервісного обслуговування;

· рекламна підтримка;

· репутація постачальника;

· фінансове становище постачальника, його кредитоспроможність та ін.

Підприємство визначає для себе найбільш значимі критерії залежно від специфіки своєї діяльності.

Внаслідок аналізу потенційних постачальників формується перелік конкретних постачальників, з якими проводиться робота із встановлення договірних відносин. Список постачальників зазвичай складається за кожним конкретним видом матеріальних ресурсів, які постачаються.

Конкретні результати за багатьма із наведених позицій досягаються як компроміс у процесі переговорів і залежать від позицій постачальника та покупця на ринку.

Класифікація постачальників за методом АВС здійснюється за такою схемою:

· Добирається інформація про річний обіг кожного постачальника.

· Розміри обігів записуються за спадною послідовності.

· Розраховується частка обігу кожного постачальника у відсотках від загального обігу.

· Знаходяться акумульовані значення обігу постачальників у відсотках.

Як правило, розрізняють три групи постачальників. А-постачальники-ті, з якими підприємство здійснює приблизно 75% обігу, такий обіг дають приблизно 5% постачальників. В-постачальники (20%) дають, як правило, 20% обігу. Для С-постачальників (75%) обіг становить приблизно 5%.

АВС - класифікація постачальників може бути проведена і в розрізі товарів, що закупляються. У цьому випадку також доцільно займатися насамперед А-товарами, якщо витрати на заходи, пов’язані із закупівлями, повинні бути невеликими.

Через виявлення значення окремих товарів для підприємства потрібно досягнути концентрації зусиль на конкретних заходах із закупівлі. Таким чином можна визначити ключові завдання для системи складування.

Для А-товарів, які закупляються, можна провести такі заходи: точніший аналіз цін закупівель, детальний аналіз структури витрат, всеохоплюючий аналіз ринку, отримання декількох пропозицій від постачальників, більш жорсткі переговори щодо закупівельних цін, ретельніша підготовка замовлень на постачання регулярний контроль запасів, точніше визначення страхових запасів і т. д.

В-товари – це такі товари, які характеризуються середньо вартісними величинами. Залежно від їх значення з ними варто працювати або як з А-товарами, або як із С-товарами.

Через велику кількість і низьку вартість С-товарів, які закупляються, головна задача раціоналізації полягає у зниженні витрат на оформлення замовлень і складування. З цією метою можна проводити такі заходи: спрощення оформлення замовлень, зведені замовлення, застосування простих формулювань замовлень, телефонні замовлення, спрощений складський облік, великі партії замовлень, спрощений контроль замовлень, встановлення більш високого рівня страхових запасів.

Постачальники пропонують директору магазину різні засоби та заходи для заключення підприємницьких зв’язків прайс-лист, в який входить найменування товару, об’єм, кількість упакувальних місць, виробник, оптова ціна.

Постачання товару до магазину «COMFY» здійснюється через оптово-закупівельні бази (посередників), що здійснюють закупівлю товарів у виробників. З магазинами «COMFY» та виробниками побутової техніки укладено договір, на дозвіл продажу товарів бренду того чи іншого виробника. Виробники (постачальники) наведені в додатку В.

Постачальники пропонують директору магазину різні засоби та заходи для заключення підприємницьких зв’язків, прайс-лист, в який входить найменування товару, об’єм, кількість упакувальних місць, виробник, оптова ціна.

Конкуренціяозначає суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів.

Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки і водночас конкретна форма її функціонування. У перекладі з латинської це слово означає «сходитися», «стикатися». Конкуренція — це суперництво між суб’єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни.

Конкуренція у світовій і вітчизняній літературі класифікується за декількома ознаками.

Наприклад, по масштабам розвитку конкуренція може бути:

 

· місцева – коли конкурують учасники ринку на певній території;

· галузева – у певній галузі йде конкуренція за отримання максимального доходу;

· міжгалузева – суперництво представників різних галузей ринку за залучення покупців з метою отримання максимального доходу;

· національна – суперництво товаровласників всередині держави;

· глобальна – боротьба підприємств, господарських об’єднань, держав на світовому ринку.

По кількості суб’єктів господарювання, що приймають участь у змаганні, конкуренція може бути:

· індивідуальна – коли один з учасників ринку намагається обрати для себе найкращі умови купівлі чи продажу товарів чи послуг; цей вид конкуренції реалізується, коли конкурентами є окремі підприємства;

· групова – коли суперництво відбувається групами підприємств; є продовженням індивідуальної, всередині кожної з груп учасники ринку можуть, як і раніше, конкурувати між собою і діють у одному напрямку тільки коли співпадають їх інтереси, або при вирішенні спільних проблем.

За методами проведення конкуренція може бути:

· ціновою, яка реалізується на основі ціни, коли товар або послуга пропонуються на ринку за ціною, нижчою ніж у конкурентів (для цього необхідно знизити витрати або піти на свідому втрату прибутку, щоб втримати за собою певну частку ринку);

· неціновою, яка реалізується шляхом пропонування товарів або послуг з новими якісними характеристиками (надійність, корисний ефект, довговічність, сервісне обслуговування, зовнішній вигляд, витрати споживання тощо). У розгляді конкуренції з такої точки зору актуальності набуває питання ділової репутації, іміджу фірми, бренду.

За етичною ознакою конкуренція може бути:

 

 

· добросовісною, яка реалізується шляхом отримання прибутку за рахунок реалізації кращих, більш якісних товарів чи послуг; до методів добросовісної конкуренції відносять підвищення якості продукції, зниження цін, рекламу, до- та після продажне обслуговування, створення нових товарів, використання сучасних досягнень науково-технічного прогресу тощо;

· недобросовісною, яка реалізується шляхом методів боротьби, що суперечать нормам цивілізованого суспільства; до недобросовісної конкуренції відносять промисловий шпіонаж, підробку продукції конкурентів, копіювання форми, упаковки, пряме відтворення товару іншої фірми, обман споживачів, махінації з діловою звітністю, приховування дефектів, антирекламу, переманювання співробітників конкурентів тощо.

Відзначимо, що сама конкуренція може бути ринковим змаганням як продавців (виробників), коли вони конкурують за обмежений об’єм платоспроможного попиту споживачів (саме обмеженість цього попиту і спонукає продавців до змагання), так і покупців, коли покупці конкурують між собою за право придбати певний товар чи послугу. Останній вид конкуренції є слідством викривлень на ринку, як привило, він виникає на ринках із тимчасовим (перманентним) або сталим дефіцитом.

В залежності від того, яким чином конкурують між собою учасники:

· досконала конкуренція – ідеальний вид конкуренції, за яким на ринку взаємодіють багато незалежних продавців і покупців однорідного товару з рівними можливостями та правами, існує вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього;

· недосконала конкуренція – коли не виконується хоча б одна з умов вільної конкуренції, наприклад, коли тільки декілька великих фірм виробляють основну масу певного товару і мають можливість впливати на встановлення ціни.

У ринковій системі конкуренція виконує ряд важливих функцій.

1. Функція регулювання. «Конкуренція впливає на пропозицію товарів і послу у такий спосіб, щоб вона максимально відповідала попиту споживачів; згідно з класичною ринковою моделлю власне споживач через попит визначає, що і в якій кількості має бути виготовлено» .

2. Аллокаційна або функція розміщення.

Конкуренція сприяє тому, що виробничі ресурси направляються туди, де в них існує найбільша потреба та де вони можуть використовуватися з найбільшою віддачею, тобто приносити максимальний ефект.

3. Інноваційна й адаптаційна. Завдяки конкуренції суб’єкти ринку змушені підвищувати продуктивність праці. Застосування технології, яка знижує витрати виробництва, забезпечує інноваційному підприємству тимчасові переваги перед конкурентами. Передаючи споживачеві частину економії від зниження витрат у формі зниження продажної ціни продук­ту, підприємство може значно розширити ринок збуту і підвищити норми прибутку.

4. Функція контролю. Монополіст може сам визначати ціну і обсяги виробництва. У той самий час конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Конкурентний механізм не дозволяє якому-небудь підприємству досягти неподільного панування на ринку та диктувати споживачу свої умови.

За формами конкуренції виділяється чотири моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкурен­ція, олігополія і чиста монополія.

Монополістична конкуренція виникає, коли відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. Тобто виникає диференціація продукту, наявність у продукті таких властивостей, які відрізняють його від продукту конкурентів. В умовах монополіс­тичної конкуренції суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаковка, реклама, якість, специфіка споживчих властивостей, високий рівень обслуговування тощо). Власник такого диференційованого товару певною мірою стає монополістом, отримує можливість впливати на ціну. Оскільки обсяг продажу в кожного продавця відносно невеликий, підприємств-монополістів багато, і кожне з них має обмежений контроль над ціною.

Олігополія виникає, коли на ринку є лише декілька продавців (великих корпорацій), які, конкуруючи між собою, зберігають монополію в межах певного співтовариства, що виробляє ідентичний товар.

Олігополія ефективно функціонує саме завдяки наявності конкуренції всередині цього співтовариства та відсутності її зовні, за його межами.

Існує явище, зворотне олігополії – олігопсонія, коли на ринку змагаються кілька покупців, а не продавців.

Чиста монополія, як протилежність чистій конкуренції, існує, коли на ринку діє один продавець, у якого немає конкурентів. Цей продавець може змінювати ціну у будь-яких межах, які залежать лише від платоспроможного попиту. Існує також явище, зворотне монополії – монопсонія, коли на ринку присутній тільки один покупець.

«COMFY» - лідер роздрібного ринку в Україні, має велику конкуренцію споміж інших підприємств, і тому має стійке лідируюче положення.

Основні конкуренти магазину «COMFY» є:

· «Ельдорадо» - магазин побутової техніки. Головний конкурент

· «Фокстрот» - магазин побутової техніки.

· «АЛЛО» - магазин мобільних телефонів та електронної техніки

· «Rozetka» - інтернет магазин побутової техніки

Інформація про конкурентів магазину «COMFY» наведено в додатку Е.

Конкурентоспроможність магазину «COMFY» проявляється у:

· рекламній діяльності( реклама по телебаченню, реклама на білбордах, реклама в газетах та брошурах,реклама в інтернеті)

· пропозиції акційних товарів та послуг (товари по низьким цінам, знижка на товар, знижка на послугу або безкоштовна послуга)

· товарному асортименті (різноманітний вибір товарів, ексклюзивні товари тільки для мереж магазину «COMFY», асортимент новинок)

· сервіс послугах (послуги на налаштування товару, сервіс послуга від магазину «COMFY» на надання страхування або додаткового сервісу гарантії, доставка товару)

· якісній консультації та підтримці від професіоналів

· виставки сприяють підняттю конкурентоспроможності продукції, престижу компанії, інформованості серед клієнтів.

Споживач — фізична особа, яка купує, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого

працівника.

Споживчий ринок - окремі особи і домогосподарства, що здобувають товари і послуги для особистого споживання.

Щодня споживачі приймають безліч рішень про те, що купити. Продавці вивчають споживачів у зв'язку з тим, що їм необхідно приймати рішення про те, що, де і скільки продавати.

Мета покупця - знайти інформацію про продукцію, яка може задовольнити його потребу. Покупець збирає інформацію, щоб зробити оцінку представлених на ринку альтернатив. Він збирає як загальну інформацію про категорію товарів, до якої відноситься потрібна йому продукція, так і специфічну інформацію про альтернативні товари. Ця інформація може бути отримана з різних доступних джерел. Ці джерела можна умовно розділити на дві групи: внутрішні і зовнішні.

До внутрішніх відносять власний досвід покупця і його знання. До зовнішніх - засоби масової інформації, канали маркетингових комунікацій (реклама, PR, продавці та ін), міжособистісне спілкування в референтних групах.

Відносне вплив джерел інформації варіює залежно від товарної категорії і характеристик покупця. Як правило, найбільший обсяг інформації про товар надходить з комерційних джерел, які знаходяться під сильним впливом продавців. А найбільш ефективними є особисті джерела.

В результаті збору інформації підвищується обізнаність споживача про наявні на ринку товари та їх властивості.

Оцінка варіантів. Після отримання інформації споживач складає для себе ряд варіантів, з яких він потім робить остаточний вибір.Підходи до оцінки варіантів можуть бути різними.

По-перше, споживач може розглядати товар як певний набір властивостей. Причому різні споживачі можуть вважати важливими для себе різні властивості товару залежно від їх потреб.

Тому при оцінці альтернатив вони звертають увагу на ті властивості, які найбільшою мірою мають відношення до його потреби.

По-друге, споживач схильний надавати різні вагові показники значимості властивостям, які він вважає для себе важливими. Тому маркелогам слід виявляти важливість і характерність тієї чи іншої властивості. Характерність - це те, що перше приходить на розум споживачеві, коли його запитують про даний товар, але це не завжди означає, що дана властивість є найбільш важливим для нього.

По-третє, споживач схильний створювати набір переконань про марки на основі ступеня присутності в ній кожного окремого властивості. Набір переконань про конкретний марочному товар відомий як образ марки. Ставлення до марочним альтернатив складається у споживача в результаті проведеної оцінки. Це оцінка лежить в основі вибору товарів.

Рішення про покупку. Після оцінки варіантів у споживача формується намір зробити покупку найбільш привабливою з його точки зору альтернативи. Однак на шляху від наміру до прийняття рішення у справу може втрутитися ще ряд факторів.

Формат «COMFY», - це простора площа магазина, зрозуміле розташування товарів, зручна навігація всередині магазину, високі стандарти обслуговування, великий асортимент товарів а також наявність бренд-зон. Все це і задовільняє потреби споживачів які приходять до магазину «COMFY».

Споживачі можуть придбати товар в «COMFY» будь-яким зручним способом: онлайн-або оффлайн-магазин, кол-центр або мобільний додаток.

 

У мережі «COMFY», представлено більше 10 000 найменувань, серед яких ексклюзивні моделі побутової техніки, електроніки та аксесуарів. Тому для споживачів у магазині «COMFY» надається великий вибір товарів та якісні сервісні послуги, які роблять життя споживача легшим та простішим.


 




Переглядів: 4959

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.