Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Аналіз інновацій та їх вплив на результати банківської діяльності

Аналізуючи проблеми стратегічного управління банком та наголошуючи на необхідності його практичного втілення, слід мати на увазі, що менеджмент сучасного банку – це, насамперед, управління його розвитком через постійне вдосконалення продуктового портфелю, процесів обслуговування клієнтів, технологій, організаційної структури, бізнес-моделей, що становить зміст інноваційної діяльності.

Сучасні підходи до формування уявлення про стратегію інноваційної діяльності полягають у розумінні того, що вирішення стратегічних завдань, що стоять перед банками, можливе двома шляхами: на основі вже освоєних, традиційних методів або зміни існуючих та створення нових. Останнє передбачає впровадження інновацій, які є інструментом адаптивного пристосування до умов зовнішнього середовища, що змінюються, а також засобом постійного вдосконалення процесів в організації, спрямованих на зростання ефективності її діяльності. Таким чином, у системі прийняття стратегічних рішень інновації є одним з двох варіантів реагування на ймовірні майбутні зміни ситуації.

З іншого боку, за своєю природою, як процеси цілеспрямованої діяльності, всі інновації, до якої би сфери вони не відносилися, мають багато спільного та підпорядковуються єдиним закономірностям виникнення і розвитку. Знання цих закономірностей дозволяє достатньо впевнено передбачати потребу у діях, необхідних для ефективного здійснення нововведень. Саме це підпорядкування інноваційних процесів певним закономірностям й є об’єктивною передумовою

можливості стратегічного управління ними.

Таким чином, стратегію інноваційної діяльності банку, слід визначати як комплекс управлінських дій, що окреслює напрями, вид та масштаби інноваційної діяльності, яка є адекватною потребам споживачів та змінам зовнішнього середовища й яку повинен здійснити банк для виконання стратегічних та оперативних цілей, враховуючи можливості ефективного використання наявних ресурсів.

Отже, відповідно до комерційних банків, необхідним є розгляд типів інноваційних стратегій, які класифікуються залежно від видів інновацій:

- продуктові (впровадження нових депозитних, кредитних, розрахункових, інвестиційних продуктів, інструментів фінансових ринків);

- сервісні (орієнтація на розробку інноваційних методів обслуговування клієнтів);

- технологічні (розвиток дистанційного банкінгу, платіжних інструментів та систем, внутрішньобанківських інформаційних технологій);

- організаційно-управлінські (стратегії розробки та застосування нових форм організації діяльності, принципів й методів управління, бізнес-моделей);

- маркетингові (стратегії здійснення інноваційних змін у каналах збуту, маркетингових комунікаціях тощо).

З’ясування тенденцій запровадження комерційними банками інноваційних продуктів й послуг доцільно, на наш погляд, проводити за напрямами бізнесу, що формуються за групами клієнтів, які розрізняються фінансовими потребами, механізмами взаємодії з банком, підходами до обслуговування, зрештою, специфікою впливу на фінансові показники діяльності банківських установ. Стосовно останнього варто зазначити, що саме впровадження продуктових інновацій дозволяє банку отримувати, як правило, додаткові комісійні доходи, що веде до диверсифікації його доходної бази, а отже, зменшення залежності фінансової стійкості банку від ситуації на грошовому ринку.

Базовим напрямом обслуговування суб’єктів господарювання є забезпечення здійснення розрахункових операцій. У цій сфері банкам достатньо складно сформувати певні інноваційні ідеї, які б не були чисто технологічними, оскільки всі

операції є стандартизованими та чітко регламентованими.

У цьому плані радикальною інновацією, що спрямована на формування нових клієнтських потреб, став кеш-менеджмент(від англ. cash – готівкові кошти), що є відносно новим продуктом й для зарубіжних банків, а на фінансових ринках, що розвиваються, він ще тільки починає запроваджуватися. Цей продукт відноситься до сфери банківського обслуговування великих корпоративних клієнтів, насамперед, компаній холдингового типу. Операції з управління коштами фактично поєднують виконання банками розрахунково-платіжної функції та надання послуг фінансового консалтингу.

Будучи комплексною банківською послугою, а отже – інновацією, кеш-менеджмент вимагає вдосконалення декількох сфер діяльності банку, оскільки у функціональному відношенні він поділяється на три модулі – інформаційний, трансакційний та супутніх операцій. Актуальність запровадження цього інноваційного продукту пояснюється тим, що внаслідок світової фінансової кризи змінилося традиційне уявлення про управління фінансовими ресурсами компаній. Тепер ефективний фінансовий менеджмент означає переважно раціональне використання внутрішніх коштів, а не їх залучення. А саме кеш-менеджмент, який запроваджується в Україні, насамперед, банками з іноземним капіталом – ПАТ “Альфа-Банк”, ПАТ “ОТП Банк”, ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ПАТ “УкрСиббанк”, ПАТ “Укрсоцбанк”, дозволяє централізовано й ефективно управляти грошовими потоками, застосовуючи онлайновий доступ до всіх рахунків.

Збільшенню прибутковості та підвищенню диверсифікованості дохідної бази вітчизняних банків сприяє й розвиток інноваційних продуктів у сфері кредитування, яке поки що залишається домінуючим видом активних банківських операцій. Методи інвестування коштів у розвиток національної економіки розвивалися відповідно загальносвітових тенденцій, при цьому вітчизняні банки плідно застосовували досвід зарубіжних фінансово-кредитних інститутів.

Сучасні стратегії банків у сфері корпоративного кредитування спрямовані, з одного боку, на індивідуалізацію та пристосування вже існуючих кредитних продуктів до особливостей бізнесу певних груп клієнтів. Як приклади, можна назвати іпотечне кредитування під заставу нежитлової нерухомості, кредити з особливими умовами для сільгоспвиробників, кредитування з використанням векселів, послуги з рефінансування кредитів тощо, що відображає процес нововведень. З іншого боку, на меті ставиться забезпечення комплексного вирішення фінансових проблем клієнтів шляхом запровадження таких достатньо нових для вітчизняного ринку продуктів, як факторинг, проектне фінансування, торговельне фінансування та ін.

Важливою інноваційною тенденцією у сфері комерційного кредитування в Україні стало поступове організаційне, методичне та технологічне відокремлення процесів фінансування малого та середнього бізнесу (МСБ). Фактично ця інновація була запозичена банками із зарубіжного досвіду, чому сприяло функціонування в Україні кількох спеціальних програм, що фінансувалися, зокрема, Німецько-Українським фондом та Європейським банком реконструкції та розвитку. Відпрацьована та стандартизована технологія надання мікрокредитів, що реалізовувалася у спеціально створених структурних підрозділах, зробила цю діяльність прибутковою для банків, незважаючи на, як правило, невеликі суми запозичень.

Лідерами ринку кредитування МСБ експерти називають ПАТ “ОТП Банк”, ПАТ “ПриватБанк”, ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ПАТ “УкрСиббанк”, ПАТ “Укрсоцбанк”.

Варто зазначити, що у наш час однією з найбільш динамічних та перспективних сфер банківництва як на світовому рівні, так й в Україні є обслуговування фізичних осіб. Тенденції збільшення та диверсифікації їх фінансових потреб, створюють для банків сприятливі умови для розробки та впровадження інноваційних продуктів й послуг для приватних клієнтів.

Інноваційним напрямом діяльності українських банків можна вважати кредитне обслуговування фізичних осіб, оскільки до початку 2000-х років надання таких послуг мало обмежений, немасовий характер. Загальноекономічною причиною цього був низький рівень доходів основної маси населення, високі темпи інфляції та рівень безробіття, що не дозволяли розраховувати на своєчасне погашення наданих позик. Внутрішньою для банків причиною була значна трудомісткість процесу споживчого кредитування внаслідок невідпрацьованості технологій. Принципово не вирішеним залишалося й питання додаткового забезпечення повернення споживчих кредитів.

Тому стратегії розвитку цього напряму діяльності українських банків передбачає виконання комплексу завдань щодо розробки спеціальних продуктів, створення механізмів споживчого кредитування та оцінки кредитоспроможності фізичних осіб, визначення тарифів, підготовки персоналу та відповідних інструктивних документів.

У наш час вже звичними стали овердрафти за платіжними картками, позики на придбання товарів тривалого користування, причому перелік можливих об’єктів кредитування постійно розширювався у міру встановлення банками партнерських відносин з різнопрофільними підприємствами торгівлі. Як й у зарубіжних банках, поступово в окремий сегмент виділилося автокредитування, де були запропоновані специфічні кредитні продукти.

Одночасно, в останні десятиліття у роздрібному банківському бізнесі сформувався окремий напрям діяльності – обслуговування клієнтів, який отримав назву приватної банківської справи (англ. private banking – РВ). У сучасному світі ринок цих послуг постійно зростає й стає ареною серйозної конкурентної боротьби. Він є дуже привабливим для банків, оскільки при незначній потребі у ресурсах та низькому рівні ризику у РВ можна отримати значні комісійні доходи.

Даний вид інновацій було впроваджено в практичну діяльність ПАТ “ОТП Банк”, ПАТ “ПриватБанк”, ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ПАТ “УкрСиббанк”, ПАТ “Укрсоцбанк”.

Розглянувши основні тенденції впровадження інновацій в практичну діяльність банків, на прикладі ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, дослідимо найбільш інноваційні нововведення відбулись у діяльності банку.

Результати діяльності “Райффайзен Банк Аваль” протягом 2012 р. підтверджують вірну обрану бізнес-модель стриманого розвитку в період кризових явищ. Протягом року банк активізував кредитну діяльність. В загальному банк надає послуги корпоративним клієнтам, суб’єктам мікробізнесу та приватним особам [24].

Протягом 2012 р. корпоративний бізнес залишався одним із найбільших та

найприбутковіших клієнтських сегментів банку. Чистий прибуток від обслуговування клієнтів корпоративного сегменту становив 776 млн. грн. Активи корпоративного бізнесу за 2012 р. зросли на 8,7%, пасиви – на 22,9%. В умовах невизначеності та нових ризиків в українській економіці збільшення кредитного портфеля є непритустимим. Однак, кредитний портфель банку зріс на 8,7% [24]. У 2012 р. корпоративний сегмент продовжив активний розвиток послуг факторингу. За договорами факторингу протягом року було викуплено дебіторську заборгованість клієнтів на загальну суму 2,3 млрд. грн. Окрім послуг торгового фінансування, комплексу cash-manegement та інших пропозицій, такі компанії можуть розраховувати на підтримку потреб бізнесу зі сторони казначейства. Серед головних інновацій корпоративного бізнесу в сфері продаж був перехресний продаж продуктів лізингової компанії, казначейства та роздрібного бізнесу. Саме наявність персонального менеджера дає можливість активно пропонувати клієнтам весь спектр продуктів незалежно від бізнес-вертикалі.

Протягом 2012 р. ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” активно працював із клієнтами мікробізнесу. Банком було запропоновано інноваційний продукт в частині кредитування – кредитна картка “Компаньйон”. Дана кредитна картка дає можливість отримувати позику без застави та поручителів, а також безкоштовно користуватися кредитними коштами в торгівельно-сервісній мережі протягом пільгового періоду ( до 47 днів). Наступний інноваційний кредитний продукт – “Овердрафт Легко”, основними перевагами якого є лояльний підхід до розрахунку ліміту, спрощений пакет документів, можливість отримати овердрафт без застави, а також зниження комісії за надання овердрафту, залежно від тарифного пакету обслуговування поточного рахунку [24]. Інший інноваційний продукт для мікробізнесу – картковий пакет “Підприємець”. Даний продукт є комплексом банківських послуг та додаткових сервісів в єдиній пропозиції. Основою є платіжна бізнес-картка (картковий рахунок). Клієнти, які відкрили пакет послуг, отримали можливість скористатися акційними пропозиціями банку.

В обслуговувані фізичних осіб ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” протягом 2012 р. ставив за мету вдосконалення послуг та продуктових пропозицій. Інноваційним продуктом протягом року було безкоштовне обслуговування рахунків із чотирма преміальними картками в пакеті “Преміальний”. Продукт отримав високу оцінку преміум-клієнтів, оскільки враховує їх індивідуальні потреби [24].

Обслуговуючись на умовах пакетів послуг, клієнт за єдиним вигідним тарифом отримує сучасні банківські послуги та сервіси відповідно до своїх потреб. Окрім того, вдосконалено якість обслуговування клієнтів завдяки пакетному обслуговуванню, розширенню спектр сервісів та послуг клієнтам на спеціальних умовах.

Враховуючи зростаючу інноваційність вітчизняної банківської системи, що пов’язана з приходом іноземного капіталу, загостренням конкуренції на внутрішньому ринку, пошуком нових можливостей підтримання фінансової стійкості в умовах економічної нестабільності, необхідно визнати, що інноваційний процес у банках потребує певного нормативного врегулювання. Національному банку України доцільнобуло б визначитися щодо основних засад здійснення банками інноваційної діяльності та контролю за ризиками, що виникають у ході цього процесу.

У концепції регулювання інноваційної діяльності комерційних банків необхідно, на наш погляд, відобразити наступні моменти:

- загальне розуміння банківських інновацій як результатів різнопланової інноваційної діяльності банківських установ, що підвищують ефективність їх діяльності та відповідають потребам розвитку національної економіки;

- місце та значення інноваційної складової у загальній стратегії розвитку банку;

- основні принципи здійснення інноваційної діяльності – дія у межах чинного законодавства; повага до принципів чесної конкуренції; дотримання правових норм, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності; визначення та контроль ризиків, що виникають; забезпечення достатніх обсягів фінансування; відповідність інновацій потребам клієнтів; надання останнім достатньої інформації щодо інноваційних пропозицій з попередженням про потенційні ризики;

- механізм управління інноваційною діяльністю, відповідальність керівництва банків за її стратегічне планування та організацію;

- питання забезпечення технологічної підтримки впровадження інновацій та необхідності дотримання інформаційної безпеки;

- взаємовідносини та комунікації з клієнтами у процесі впровадження інновацій;

- основні засади організації ризик-менеджменту інноваційного процесу у комерційних банках;

- загальні вимоги до банків, що активно здійснюють інноваційну діяльність, зокрема, дотримання обов’язкових економічних нормативів, відсутність порушень законодавчих норм, прозора структура корпоративного управління, досконала система внутрішнього контролю тощо.

У сучасних умовах ефективність здійснення банківської діяльності значною мірою обумовлюється розвитком та вдосконаленням інформаційно-комп’ютерних технологій.

Практика показує, що саме у сфері інноваційного розвитку технологій спостерігається, навіть у вітчизняних банків, найбільша стратегічна спрямованість рішень, що пов’язано з певним досвідом розробки ІТ – стратегій як стратегій функціонального рівня.

При формуванні стратегії інноваційної діяльності банку в області технологій необхідно звернути увагу на два принципових моменти, які визначатиме її характер та зміст.

По-перше, необхідно прийняти рішення стосовно того, хто буде розробником нових технологій – сам банк або сторонні компанії. Якщо банківська установа орієнтується на власні сили, то це передбачає створення окремого підрозділу досліджень та розробок, завдання якого будуть полягати у визначенні пріоритетних напрямів технологічного розвитку кредитно-фінансового інституту, генеруванні та практичному втіленні інноваційних ідей, впровадженні нових технологій та їх наступній модернізації. Цей шлях розвитку, як правило, вимагає значних фінансових ресурсів, тому його можуть дотримуватися лише великі банківські установи.

Якщо планується придбавати інноваційні технології у сторонніх розробників, то слід вирішити, в яких випадках необхідно купувати стандартний продукт з подальшою його адаптацією до умов конкретного банку, а в яких – замовляти специфічні рішення. Останнє є доцільнішим для технологій, що підтримують ключові компетенції банку, проте є значно дорожчим.

По-друге, банк повинен визначитися з мірою “комп’ютеризації” технологічного забезпечення його роботи. Пріоритетна орієнтація на глобальну інформатизацію – як у сфері обслуговування всіх груп клієнтів, так й в області внутрішньобанківських операцій та управління діяльністю банку, вимагає мобілізації значних фінансових та інтелектуальних ресурсів, проте дозволяє у подальшому суттєво скоротити операційні витрати, зменшити ймовірність помилок, пов’язаних з існуванням “людського фактору”, та підвищити якість роботи. Така стратегія, як правило, притаманна великим роздрібним банкам, які обслуговують масову клієнтуру.

Аналіз інформації щодо діяльності ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” засвідчив, що останніми тенденціями у сфері технологічного розвитку систем стали:

1. Впроваджено систему електронного документообігу та електронного архіву, що дає можливість банку перейти на без паперову форму ведення операційної діяльності;

2. Реалізація проекту “25 до 1”, спрямованого на забезпечення успішного переходу серверів регіональних платіжних систем на єдину технічну платформу – дата-центр. Перевагами даного проекту є: консолідація та стандарти серверних ресурсів за рахунок віртуалізації серверів; покращення використання ресурсів-серверів; єдина точка DC-управління; виведення з експлуатації серверної апаратури RD [24].

Підсумовуючи, слід зазначити, що у сучасних умовах розробка та впровадження технологічних інновацій позитивно впливає практично на всі аспекти діяльності комерційних банків. Проте їх втілення вимагає від банківських установ суттєвих фінансових ресурсів, значного інтелектуального та креативного потенціалу персоналу, високого рівня менеджменту інноваційних проектів, тому наступальні стратегії можуть використовуватися лише невеликим числом кредитно-фінансових інститутів. Формування стратегій інноваційної діяльності в області технологій повинно враховувати специфічні ризики, що притаманні цій сфері банківської діяльності, а також брати до уваги нормативні вимоги щодо механізмів проведення банківських операцій. Одним з вирішальних факторів успіху запровадження інноваційних рішень стає готовність клієнтів користуватися сучасними високотехнологічними продуктами.

Разом із вдосконаленням бізнес-процесів, суттєвого значення для банків у сучасних умовах набуває забезпечення їх структурної мобільності, що досягається використанням такого інноваційного організаційного рішення, як аутсорсинг (англ. outsourcing – залучення зовнішніх ресурсів).

Аутсорсинг є комплексним стратегічним рішенням, спрямованим на реструктуризацію банку з передачею окремих функцій або бізнес-процесів стороннім виконавцям. Він дозволяє сфокусувати увагу на основному бізнесі, скоротити інвестиції у непрофільні сфери, гнучко реагувати на зміну ситуації на ринку та всередині компанії. Фактично це механізм використання зовнішніх ресурсів для підвищення ефективності діяльності банківської установи, а також для забезпечення надання клієнтам найширшого спектра послуг високої якості.

Можна визначити наступні основні переваги стратегічної орієнтації на запровадження аутсорсингу у банківській сфері:

- організаційно-управлінські, що дозволяють зосередити увагу та ресурси на основній діяльності, стратегічних цілях банківської установи та на задоволенні потреб клієнтів; покращити керованість процесами; усунути технічні обмеження зростання банку;

- технологічні, що дозволяють одержати ресурси, які відсутні всередині банку; отримати доступ до новітніх технологій та досвіду, якими володіє фірма-аутсорсер; забезпечити висококласні професійні послуги з меншими витратами; підвищити надійність обслуговування, яку гарантує стороння фірма;

- економічні, що дозволяють скоротити витрати на обслуговування бізнес-процесу та підвищити прибутковість бізнесу; скоротити постійні витрати; вивільнити ресурси для проведення інноваційних розробок. За інформацією зарубіжних банків, економія на витратах, насамперед, на оплаті праці, внаслідок аутсорсингу може сягати 30-37% [27].

Поряд з явними перевагами використання аутсорсингу, банківські установи

повинні враховувати додаткові ризики, які при цьому з’являються – стратегічний, ризик втрати репутації, ризик недотримання правил, операційний, стратегічний ризик виходу, ризик іншої сторони, ризик країни, ризик контракту, ризик концентрації, та створювати ефективні механізми їх мінімізації, оскільки органи банківського нагляду зафіксували повну відповідальність банків за виконання бізнес-процесів й функцій, що передаються ними третім особам [2; 28].

За матеріалами зарубіжних видань [27], основними напрямами банківського аутсорсингу є:

- підтримка та розвиток інформаційно-комунікаційних систем; за існуючими даними, оплата послуг аутсорсерів може становити до 30-40% інформаційних витрат банків;

- робота call-центрів;

- розробка та підтримка банківського сайту;

- розробка та підтримка рішень для інтернет-банкінгу;

- емісія та еквайринг платіжних карт;

- процесинг та технічне обслуговування пристроїв самообслуговування;

- залучення клієнтів (кредитні брокери);

- обслуговування кредитів, особливо іпотечних;

- стягнення простроченої заборгованості (колекторські компанії);

- обслуговування операцій з цінними паперами;

- послуги з інкасації та перевезення готівкових коштів;

- маркетингові дослідження, підготовка PR- акцій;

- господарська діяльність.

Наслідком високої мінливості сучасних ринків став й розвиток нових маркетингових методів та інструментів, активне використання господарюючими суб’єктами інноваційних підходів для реалізації засад маркетингу, що свідчить про поступове формування концепції інноваційного маркетингу [15; 27]. Проведений аналіз цього напряму діяльності вітчизняних банків виявив, що для них найважливішими є нововведення, що стосуються таких елементів комплексу маркетингу, як place (дистрибуція, канали збуту) та promotion (реклама, комунікації).

У вирішенні завдання розширення клієнтської бази, яке є надзвичайно важливим для всіх банків, незалежно від їх місцезнаходження, розміру та спеціалізації, велике значення мають не тільки якість сервісу та наявність сучасних технологій, а й активна комунікаційна політика, яка повинна передбачати грамотне використання інноваційних прийомів та методів.

Комунікаційна політика складається з трьох основних елементів: реклами, стимулювання збуту та PR-заходів (від англ. Public Relations – відносини з громадськістю), проте межі між цими складовими є досить розмитими й не завжди можна чітко визначити, до якого з інструментів відноситься певний маркетинговий захід. Як правило, інноваційні прийоми розробляються окремо для корпоративних та роздрібних клієнтів, з огляду на особливості їхньої поведінки на ринку, мотивів звернення до банку, фінансових потреб, психологічних характеристик тощо. Одні й ті ж маркетингові інновації можуть бути ефективними для одних груп клієнтів й недоречними для інших. У цьому плані у банків є можливості для аналізу, оскільки, найчастіше, у сфері маркетингу вони творчо запозичують інновації, які є вже випробуваними в інших сферах діяльності й певною мірою показали там свою ефективність.

Бажання банків диференціюватися, підвищити свою впізнаваємість актуалізує використання інноваційних методів. Серед останніх варто зазначити [6, с. 15]:

- BTL – акції, тобто заходи безпосереднього впливу на споживача, спрямовані на стимулювання збуту продукції, як правило, у місцях придбання;

- акції “флеш-моб” (від англ. flash mob – миттєвий натовп) – неочікувана поява особливо одягнених людей у певному місці й у певний час, розрахована на зацікавленість випадкових глядачів;

- тізерна реклама (від англ. teaser – головоломка), в якій для стимулювання інтересу споживача використовується інтригуюча фраза або картинка, що “розкривається”;

- контекстна реклама, коли нагадування про банк “вписується” в художні фільми, телесеріали або тематичні передачі.

Маркетинговою інновацією для банків став й так званий advergaming, тобто комп’ютерна гра, в якій ненав’язливо просувається бренд фінансового інституту. Так, інтерес ряду зарубіжних банків привернула популярна онлайн-гра, що являє собою тривимірний віртуальний світ, в якому діють мільйони користувачів – Second Life. Найбільш відомою є створена американським банком “Wells Fargo” “ділянка” Stagecoach Island, де можна отримати різну фінансову інформацію, а також й відомості щодо самого банку.

Таким чином, у сучасних умовах банки активно впроваджують різноманітні інновації у сфері комунікацій з клієнтами. Втім, використання сучасних інформаційних та технічних можливостей у комунікаційній політиці має підпорядковуватися єдиній меті – збільшенню лояльності клієнтів, а не ставати самоціллю. Одночасно необхідно враховувати, що реалізація комунікаційних нововведень передбачає наявність у кредитно-фінансового інституту достатнього маркетингового бюджету, технічних можливостей, глибокого розуміння психології різних груп споживачів, значного досвіду роботи з традиційними інструментами комунікацій, наявності кваліфікованих фахівців.

 




Переглядів: 3350

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.