Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Гіпокальціємічний синдром у дітей раннього віку (спазмофілія)

Спазмофілія (рахітогенна тетанія) виникає внаслідок різкого знижен­ня рівня іонізованого кальцію в сироватці крові і характеризується підвищенням нервово-м'язової збудливості та схильністю до розвитку судомних нападів.

Хворіють переважно діти віком від 6 до 18 міс., в основному на початку весни. Судоми, які спостерігаються в дітей молодших 6 міс. або старших 18 міс., не характерні для спазмофілії і потребують з'ясування іншої причини.

Етіологія спазмофілії має багато спільного з етіологією рахіту. Велике зна­чення має характер вигодовування, зокрема штучне вигодовування неадаптованими сумішами, надмірне споживання каш, незбираного коров'ячого молока. При­чиною розвитку спазмофілії може бути призначення вітаміну D у високій дозі або поєднання терапевтичної дози з ультрафіолетовим опроміненням (кварцуванням).

Причинами розвитку спазмофілії можуть бути підвищена температура тіла, повторне блювання, кишкові розлади, тривалий плач, різноманітні захворюван­ня, пора року (початок весни).

Патогенез. У період реконвалесценсії рахіту середньої тяжкості або тяжкого перебігу спостерігається гіперпродукція активної форми вітаміну D3 (кальцитріолу), пригнічення функції прищитоподібних залоз (паратгормону), стимулюється інтенсивне всмоктування кальцію і фосфору в кишках і абсорбція в ниркових канальцях, підвищується лужний резерв крові, часом аж до розвитку алкалозу. Каль­цій швидко відкладається в кістках, що призводить до різкого, навіть до критично­го зниження його рівня в крові. Гіпокальціємія зумовлює судомну готовність ди­тини, підвищену збудливість її нервової та м'язової систем.

Клінічна картина. Виокремлюють дві форми клінічного перебігу спазмо­філії: латентна (прихована) і маніфестна (явна).

Для латентної спазмофілії характерні такі симптоми:

а) Хвостека — унаслідок легкого постукування по щоці пальцем у ділянці fossa canina — іклової ямки (між виличною дугою і кутом рота) відбувається скорочення мімічних м'язів відповідного боку;

б) Труссо — унаслідок стискання плечового нерва (можна манжеткою для вимірювання AT) через 3—5 хв кисть набуває положення "руки акушера";

в) Маслова — нанесення легкого уколу в шкіру хворої дитини зумовлює зупинку дихання на висоті вдиху, у здорової дитини таке подразнення зумовлює прискорення і поглиблення дихання;

г) Ерба — подразнення серединного нерва у ліктьовому згині гальванічним струмом спричинює скорочення м'язів, у разі сили струму, меншої ніж 5 мА (у нормі — більшої ніж 5 мА).

Явна (маніфестна) спазмофілія характеризується судомним скороченням м'язів гортані (ларингоспазмом), тетанічними скороченнями м'язів стопи і кисті (карпопедальним спазмом), загальними судомами (еклампсією). Ці прояви мо­жуть зустрічатися як ізольовано, так і в поєднанні з іншими.

Ларингоспазм виникає нападоподібно у вигляді легкого спазму голосової щілини або повного короткочасного її закриття. Спостерігають ціаноз, липкий піт, витрішкуватість, дитина лякається. Відразу за спазмом настає гучний вдих ("півнячий крик"). Напад триває від кількох секунд до 1—2 хв, можливе повто­рення.

Карпопедальний спазм триває від кількох годин до кількох днів. При цьому кисті максимально згинаються, великий палець згинається до долоні, п'ястково- фалангові суглоби розігнуті ("рука акушера"). Нижні кінцівки напівзігнуті в куль­шових і колінних суглобах, стопи набувають положення різкого згинання ("кінсь­ка стопа"), пальці зігнуті до підошви.

При еклампсії легкого перебігу спостерігають блідість шкіри, закляклість, загальмованість, посмикування мімічних м'язів. Тяжкий напад також починається з посмикувань м'язів обличчя, що залучають інші групи м'язів разом із дихальни­ми. Дихання стає переривчастим, схлипувальним, з'являється ціаноз. Дитина не­притомніє, з'являються мимовільні сечовипускання й дефекація. Напад триває від кількох секунд до 20—30 хв.

У дітей віком до 6 міс. найчастіше виникають ларингоспазм і еклампсія.

Маніфестна спазмофілія діагностики не утруднює. На практиці важливо роз­пізнати приховану форму захворювання. Треба врахувати, що за такої форми хво­роби дитина відрізняється різко підвищеною чутливістю до будь-яких зовнішніх подразників, особливо зумовлених больовими відчуттями. Судоми з'являються в разі підшкірних та внутрішньом'язових ін'єкцій, часом навіть унаслідок дії енер­гійно застосованих відволікальних засобів (гірчичників, банок, гарячих ванн).

Лікування. При ларингоспазмі дитину потрібно винести на свіже повітря, збризнути холодною водою, піднести до носа ватку, змочену в нашатирному спирті, надавити на корінь язика.

Загальні судоми потребують невідкладної допомоги: контроль за диханням і серцевою діяльністю, застосування протисудомних препаратів (0,5 % розчину се­дуксену внутрішньовенно або внутрішньом'язово в дозі 0,1 мл/кг маси тіла; або 20 % розчин натрію оксибутирату внутрішньовенно 0,5 мл — 100 мг/кг). Можна призначати також 25 % розчин магнію сульфату внутрішньом'язово 0,2 мг/кг.

Обґрунтовано і при явній, і при латентній формі спазмофілії застосування препаратів кальцію: 5—10 % розчин кальцію хлориду по 1 чайній ложці 3 рази на день після їди з молоком протягом 7—10 днів. Через 2—3 дні після призначення препаратів кальцію розпочати антирахітичну терапію.

Профілактика. Велике значення має грудне вигодовування, а в разі штуч­ного вигодовування — адаптовані суміші. Необхідно своєчасно вводити соки, овочеве та м'ясне догодовування.

Первинна профілактика — запобігання, рання діагностика й адекватне ліку­вання рахіту. Вторинна профілактика — своєчасне виявлення і лікування прихо­ваної форми спазмофілії із застосуванням препаратів кальцію та седативних лі­карських засобів.




Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.