МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
Сутність і функції педагогічної діяльностіЛекція № 2 Теоретико-технологічні основи професійно-педагогічної діяльності План 1. Сутність і функції педагогічної діяльності. 2. Структура педагогічної діяльності. 3. Педагогічна діяльність як мета – діяльність. 4. Педагогічна ситуація і педагогічна задача.
Сутність і функції педагогічної діяльності Педагогічна діяльність є особливим видом соціальної діяльності, яка спрямована на передавання новим поколінням накопичених людством досвіду і культури, створення умов для їх особистісного розвитку. Педагогічна діяльність - вид діяльності, змістом якого є навчання, виховання, освіта і розвиток підростаючого покоління. Основний зміст педагогічної діяльності становлять взаємини з людьми. Завдання вчителя - якнайглибше зрозуміти учня, задовольнити його запити, допомогти у становленні особистості. Це посилює роль особистісних взаємин у педагогічному процесі і акцентує на важливості моральних аспектів. Такий вид діяльності може бути професійним і непрофесійним. Непрофесійною є педагогічна діяльність батьків із виховання дітей у сім’ї. Усе сімейне життя з його повсякденними турботами, радощами і драмами - це уроки, які дають дорослі дітям. І ці уроки, як правило, впливають на людину все життя, формуючи її педагогічні погляди на виховання наступного покоління дітей. Професійна педагогічна діяльність передбачає спеціальну освіту, тобто оволодіння системою спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання функцій, пов’язаних із певною професією. Людину, яка професійно займається педагогічною діяльністю, називають вихователем, учителем, викладачем, педагогом. Часто це залежить від закладу, в якому вона працює (вихователь - у дитячому садку; учитель - у школі; викладач - у технікумі, училищі, вищому навчальному закладі). Педагог (родове поняття щодо всіх названих вище) - фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах. Діяльність педагога є неперервним процесом розв’язання різноманітних завдань і реалізується в таких видах: а) викладання (управління переважно пізнавальною діяльністю школярів); б) виховна робота (організація виховного середовища та управління різноманітними видами діяльності, зокрема пізнавальною, вихованців із метою їх гармонійного розвитку); в) класне керівництво (організація навчання і виховання учнівського колективу в певному класі); г) діяльність із самоосвіти і професійного самовиховання; ґ) управлінська діяльність (діяльність керівників освітніх закладів та їх заступників); д) організаторська діяльність (діяльність організаторів дитячого та юнацького руху в школі і поза нею); е) методична діяльність (діяльність методистів із вивчення досягнень психолого-педагогічних наук і передового педагогічного досвіду); є) позашкільна діяльність (робота у позашкільних закладах, дитячих кімнатах міліції); ж) науково-дослідницька діяльність (діяльність педагогів-експериментаторів). Завдання і зміст навчання та виховання всебічно розвиненої особистості зумовлюють такі функції вчителя: - інформативну (учитель транслює певну інформацію); - розвивальну (розвиває мислення, уяву, мову школярів); - виховну (формує переконання, систему ставлень, готовність до налагодження стосунків з оточенням); - орієнтувальну (орієнтує в різноманітній інформації, моральних цінностях); - культурологічну (сприяє засвоєнню культурних надбань суспільства, загальнолюдських ідеалів, системи цінностей, формуванню базової культури особистості); - мобілізаційну (мобілізує на виконання вправ, завдань, справ); - стимулювальну (шукає шляхів переведення дитини на позицію суб’єкта власної життєдіяльності, щоб дитина «захотіла» вчитися, розвиватися, виховуватися); - конструктивну (конструює урок, позакласні заняття, різнорівневу самостійну роботу і спілкування тощо); -мунікативну (спілкування з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі); - організаційну (організовує учнів, інших учителів, батьків, самого себе на уроки, позакласні заходи тощо); - соціалізуюча (готує дитину до встановлення взаємних стосунків з реальним соціальним середовищем, яке не завжди ідеально організоване); - управлінську (керує діяльністю учнів, спрямовує в необхідному напрямі, привчає дітей до самоврядування); - діагностичну (володіє інформацією про стан дитини, визначає рівень, недоліки та прогалини в знаннях, вихованості, готовності до взаємодії із соціальним оточенням); - дослідницьку (досліджує особистість учня, дитячий колектив, навченість і вихованість школярів); - прогностичну (передбачає зміни, що відбуваються з учнями, дитячим колективом, прогнозує їх динаміку на основі виявлення і аналізу певних тенденцій); - психотерапевтичну (надає дитині вчасну психологічну допомогу, спрощує, а не ускладнює життя учня, запобігає виникненню в його житті конфліктів, пом’якшує або компенсує негативні впливи, допомагає жити у злагоді з оточенням та у згоді із самим собою); - рекреаційну (створює умови для ефективного навчання, вчасного відновлення фізичних та психічних сил учня); - здоров’язберігальну (сприяє збереженню і зміцненню фізичного, психічного, духовного здоров’я учнів); - коригувальну (вносить зміни в діяльність учнів, загалом у педагогічний процес та його результати, виправляє недоліки); - методичну (аналізує рівень власної роботи, використаних методик, визначає їх ефективність, виявляє та усуває недоліки, накреслює перспективні зміни, розробляє нові методичні підходи та прийоми власної діяльності і діяльності учнів). Усі функції, які виконує вчитель у процесі професійної діяльності, можна розглядати у кількох проекціях і на різних рівнях: термінальні, або функції-цілі (навчальна, виховна, розвивальна, соціалізуюча та ін.); інструментальні, або функції-засоби (інформативна, діагностична, стимулювальна, прогностична, психотерапевтична, рекреаційна та ін.), операційні, або функції-прийоми (управлінська, коригувальна, методична та ін.) (В. Семиченко). Учитель реалізує означені функції у різноманітних видах викладацької і виховної діяльності. Переглядів: 1651 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|