Легеневий сисун — Paragonimus westermani.

Збудник парагонімозу у свійських і диких м'ясоїдних ссавців, у свині, людини. Розвиток зв'язаний із зміною 3-х хазяїв. Проміжним хазяїном є молюски з роду Melania. Додаткові хазяї—прісноводні краби (Eriocheir, Potamоп і ін). та інші десятиногі раки з групи Macrura (Astacus). При поїданні заражених раків метацеркарії парагонімуса потрапляють в кишечник дефінітивного хазяїна. Тут метацеркарії звільняються з цисти, проходять через стінку кишечника в черевну порожнину, а звідти активно мігрують в легені, де попарно інцистуються в дрібних бронхах. В легенях паразити досягають статевої зрілості і продукують яйця, що виділюються разом з харкотинням. Іноді паразити, замість легень, локалізуються в печінці, в мозкові тощо.

Захворювання протікає найбільше в хронічній формі і виявляється в кашлі з харкотинням, іноді забарвленим кров'ю. При розриві легеневих судин мають місце крововиливи. Паразити, що локалізуються в інших органах, спричиняються до виникнення інших симптомів. Діагноз на парагонімоз ставлять по знаходженню яєць, що їх виявляють в харкотинні, або ж у фекаліях (при проковтуванні яєць разом з харкотинням).

Паразит поширений в Китаї, Японії, Кореї, на о-ві Формозі, в Індокитаї, на Філіппінських о-вах, на Далекому Сході.

Ланцетовидний сисун—Dicrocoelium lanceatum

Статевозрілі паразити найчастіше зустрічаються у овець, кіз і великої рогатої худоби; проте вони були виявлені у всіх наших свійських і багатьох диких ссавців, а також і у людини. Звичайне місце оселення ланцетовидного сисуна—жовчні ходи печінки. Проміжні хазяї—наземні слимаки (Helicella, Fruticicola, Zebrina).

Патологоанатомічні зміни при дикроцеліозі полягають в катаральному запаленні жовчних проток, в розширенні просвіту, в атрофії їх епітеліального покриву або ж в гшерпластичному розростанні епітелію та утворенні сосочкоподібних і залозистих розрощень. Стінки жовчних проток потовщуються, внаслідок чого вони виявляються у вигляді білуватих щільних тяжів. Крім того, в печінкових клітинах спостерігаються явища атрофії і жирова інфільтрація. Навколо дольок утворюється фіброзна тканина.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.