Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Соціометричний метод

За допомогою соціометричного методу можна встановити соціально-психологічні взаємовідносини членів якоїсь групи в кількісних параметрах. Цей метод дає можливість оцінювати структуру малих груп і статус окремої особистості в такій групі, тому метод називається також і методом структурного аналізу колективу. Для цього шляхом непрямих запитань виявляють взаємні симпатії і антипатії. За допомогою соціометричного методу можна визначити, хто серед членів групи користується найбільшим, хто найменшим авторитетом і повагою.

З допомогою соціометричних методів можна отримати вихідні дані для розв`язку різноманітних проблем виховання. Так, за допомогою даного методу можна встановити характер взаємовідносин учнів у класі, знайти ядро або лідера групи, наявність осередків напруги і ін. Цей метод став широко відомий починаючи з 1939 року, коли Дж. Морено почав його широко використовувати в соціологічних дослідженнях.

При соціометричному методі необхідну інформацію про колектив збирають за допомогою соціометричного опитування. Останній являє собою різновид опитування, за допомогою якого з`ясовують взаємовідносини членів колективу. Респондент вибирає з колективу того, з ким він бажає співпрацювати; відкидає того, з ким би не хотів співпрацювати; деяких членів колективу він залишає без уваги. Конкретна змістова ситуація, яка характеризується контактом і представлена в якості основи вибору або відхилення, називається соціометричним критерієм. Цей критерій формується у вигляді питань, відповіді на які і слугують основою для встановлення структури взаємовідносин. Оскільки відношення в колективі визначаються двома групами факторів, то й соціометричні критерії поділяються на трудові (виробничі) і нетрудові (невиробничі).

Соціометричне опитування складається з п`яти етапів: 1) Підготовчий (визначення проблеми, вибір об`єкта, знайомство з документами, які відображають склад колективу). 2) Знайомство з досліджуваним колективом (попередні контакти дослідника з членами колективу з метою їх психологічної підготовки). 3) Проведення опитування інструктування опитувальних, роздача соціометричних карток, заповнення їх респондентами, збір карток). 4) Обробка отриманих даних. 5) Отримання висновків і рекомендацій.

Соціометричне опитування рекомендується проводити в колективах, які мають не менш ніж шестимісячний термін співпраці. Результати соціометричного опитування заносяться в матрицю, яка нагадує турнірну таблицю. Така таблиця називається соціоматрицею. З допомогою соціоматриць можна досліджувати різноманітні соціальні відносини. Головною перевагою соціоматриці є та, що за її допомогою можна охопити матричними розрахунками групу різних структур. Не дивлячись на деякі недоліки, соціометричний метод має великі перспективи і в педагогічних дослідженнях.

 

3. Статистична обробка результатів педагогічного дослідження

 

Статистичні методи педагогічного дослідження використовуються при плануванні дослідження, зборі, зведенні і обробці матеріалів, представленні отриманих результатів. Статистичні методи необхідно розглядати як засоби, що дозволяють науково обробити і представити матеріали дослідження. Коли говорять про недоліки педагогічних досліджень, то зазвичай серед них справедливо виділяють: 1) недостатню розробку критеріїв для об`єктивного вимірювання педагогічних явищ; 2) складність точного і об`єктивного визначення причин явищ через багатогранність складових факторів; 3) труднощі виявлення зв`язків між педагогічними явищами з допомогою методів, які використовуються в інших науках. В кожній науці об`єктивність отриманих результатів залежить від точності вимірювання явищ, їх аналізу і обробки. Однак в педагогіці до останнього часу домінує описовий характер явищ, який досить часто суб`єктивний, важко піддається вимірюванню і перевірці. Поряд з тим, без точних кількісних характеристик неможливо достатньо детально вивчити якісну сторону проблемного питання. В науці недопустима достатня об`єктивність, якщо відсутні чіткі критерії вимірювання і всестороннього вивчення якісних і кількісних сторін явищ. Враховуючи дану обставину, в останні роки в гуманітарних науках, в тому числі і в педагогіці, на перше місце постає проблема відшукання шляхів більш точного вимірювання кількісних сторін явищ та для вирішення питань достовірності результатів дослідницької роботи. Поряд з тим було б помилково рахувати, що за допомогою статистичних методів можна відразу ліквідувати всі “вузькі місця” в педагогічній науці, і що одне лише використання статистичних методів перетворює педагогіку в науку. Статистика не розкриває сутності явищ. Вона може фіксувати статистичні достовірні відмінності між двома розглядуваними явищами, однак пояснити причини цих відмінностей поза її можливостями. Так, наприклад, експериментатор може визначити, що використаний ним новий метод навчання дав більш високі результати в порівнянні зі старим методом. Однак на основі такого статистичного обрахунку причин даного явища він пояснити не може. Даний висновок можна зробити лише на основі глибокого аналізу навчального процесу, всестороннього спостереження за діями вчителя і учня. В науці недостатньо зафіксувати факт; необхідно теоретично пояснити його сутність, взаємозв`язок і зміни. Статистичні методи в педагогічних дослідженнях призначені для дослідження кількісної сутності явищ. Однак лише на їх основі неможливо будувати гіпотези, робити висновки і узагальнення. Практика показує, що без достатньої підготовки, спеціальної наукової ерудиції, вміння знаходити і аналізувати причинні зв`язки між явищами, визначати точний зміст і об`єм використовуваних в дослідницькій роботі понять, статистичні обрахунки досить часто призводять до неправильних висновків. Звичайно, в педагогічній дослідницькій роботі не можна впадати і в іншу крайність: боятись цифр і математичних формул. Потрібно врахувати, що статистичні методи дозволяють перш за все обробити і систематизувати результати дослідження, перевірити їх наукову достовірність.

 

3.1. Основні типи вимірювань в педагогічних дослідженнях

В педагогічних дослідженнях можна виділити чотири основні види вимірювальних шкал. Згідно діючої на даний час термінології, вони отримали наступні назви: шкала найменувань, шкала порядку (рангова шкала), інтервальна шкала, шкала відношень. Вимірювання, які здійснюються за допомогою перших двох шкал, вважаються якісними; вимірювання, які здійснюються за допомогою двох останніх – кількісними. Відповідно шкали, які призводять до якісних вимірювань називають дискретними; а шкали, які призводять до кількісних вимірювань – неперервними.

Шкала найменувань. Побудова шкали найменувань і її використання при вимірюванні деякої властивості розглядуваних об`єктів можливе за умови встановлення критерію, який дозволяє за станом вимірювальної властивості розділити ці об`єкти на декілька класів, причому кожний об`єкт повинен попасти лише в один клас. Всім об`єктам, які потрапили в один і той же клас, приписується одне і те ж число. Об`єктам іншого класу, приписується інше число. В даних умовах числа, які приписуються об`єктам, володіють лише властивістю рівності і відмінності. Так, якщо декільком об`єктам приписано одне і теж число, то ці об`єкти однакові (рівні) за станом вимірювальної властивості. Шкала найменувань допускає декілька статистичних операцій. Перш за все можна підрахувати число об`єктів у кожному класі і знайти просте або процентне відношення цього числа до загальної кількості розглядуваних об`єктів, тобто підрахувати абсолютну, відносну або процентну , частоти класу. На основі отриманих результатів можна знайти клас з найбільшим числом об`єктів (найбільшою абсолютною частотою), який прийнято називати модою.

Шкала порядку. Вимірювання за шкалою порядку, крім властивостей і можливостей вимірювань за шкалою найменувань, володіє деякими новими властивостями. Вимірювання по цій шкалі можливі, якщо існує критерій, який задає на множині об`єктів, які володіють даною властивістю, відношення рівності і порядку, що можна використати до стану даної властивості. Тобто для будь-яких двох об`єктів А і В такий критерій дозволяє встановити, по-перше істинність одного із наступних тверджень: А=В або А¹В; по-друге, у випадку А¹В встановити істинність твердження А>В або А. Крім того, для будь-яких А, В, С таких, що А>В і В>С, з умов даного критерію повинно слідувати, що А>С. В педагогічних дослідженнях постійно приходиться мати справу з вимірюванням рівня знань, вмінь і навичок, здібностей, інтересів, нахилів та ін. При вимірюванні результатів навчання учнів шкала порядку може бути застосована кожний раз, коли є критерій, який дозволяє розмістити учнів за ступенем збільшення (зменшення) вимірювальної ознаки, якщо при цьому неможливо визначити на скільки рівних одиниць за станом ознаки один об`єкт більший (менший) за інший. Кількість різних чисел – балових оцінок або рангів, які приписуються об`єктам, залежить від особливості критерію, який використовується для визначення різного стану вимірювальної якості в даних об`єктах. Якщо критерій дозволяє встановити, наприклад 6 різних станів, то шкала порядку повинна бути складена із шести чисел, які представляють монотонно зростаючу (спадаючу) послідовність. Оскільки шкала порядку встановлює лише відношення рівності та порядку, то для приписування об`єктам можуть бути використані будь-які шість чисел, які можна розмістити у порядку зростання (спадання).

Особливості шкали порядку такі, що висновки, отримані на основі результатів арифметичних дій з вимірюваннями, зробленими по цій шкалі, суттєво залежить від вибору балових оцінок, тобто вони (висновки) в деяких випадках можуть відображати не об`єктивні властивості розглядуваних явищ, а випадкові подібності, які являються наслідком прийнятої системи балових оцінок. Тому основні обмеження вимірювань по шкалі порядку полягає в тому, що з числами (балами, рангами), які приписуються об`єктам, не можна виконувати арифметичні дії: обраховувати суму, знаходити середні значення, дисперсії та ін. Однак існують деякі характеристики групи об`єктів, які залишаються незмінними при будь-якій n – бальній системі оцінок стану вимірюваної властивості. Крім моди такою характеристикою також є медіанний об`єкт, який переважає за станом вимірювальної властивості 50% об`єктів розглядуваної групи і менше якого інші 50% об`єктів. Число, яке приписується даному об`єкту називається медіаною і приймається за міру центральної тенденції групи об`єктів. Дисперсія (міра розсіювання значень вимірюваної ознаки у вибірці) описується в межах вимірювань за шкалою порядку за допомогою чисел, які отримали назву процентилів. Серед яких розрізняють центилі, децилі, квартилі. Центилі – ряд з 99 чисел, які приписані 99 об`єктам вибірки таким чином, що перший об`єкт переважає за станом вимірювальної властивості 1% об`єктів вибірки, . . . , останній 99%. Квартилі – три числа які приписані трьом об`єктам вибірки таким чином, що перший об`єкт переважає за станом вимірювальної властивості 25% об`єктів вибірки, другий (медіана) – 50%, третій 75 %. Вище було відмічено, (що) з якою обережністю слід користуватися шкалами порядку, тобто баловими (ранговими) оцінками. Однак це зовсім не означає, що балові оцінки не можуть служити основою для достатньо об`єктивних і достовірних педагогічних висновків. Навпаки, в математичній статистиці розроблено кілька спеціальних критеріїв (так звані рангові критерії), які дозволяють перевірити статистичні гіпотези саме на базі балових (рангових) оцінок.

Інтервальна шкала. Інтервальну шкалу, або шкалу рівних одиниць, можна отримати, якщо з допомогою деякого критерію вдається виміряти інтервал між об`єктами в стані розглядуваної властивості. Тобто встановити, на скільки одиниць один об`єкт більше (менше) за інший. В такій шкалі можливі арифметичні операції над числами, які приписані об`єктам. Обмеженість інтервальної шкали полягає в довільному виборі нульової точки (початку відліку), тому ми не можемо визначити, у скільки разів один об`єкт більший за інший. Тут доречна аналогія з вимірюванням температури по шкалі Цельсія. Наприклад, покази термометра 200 не означає вдвічі більшу температуру в порівнянні з показами 100. З аналогічною ситуацією ми зустрічаємось у соціальних науках. Абсолютний нуль (повна відсутність розглядуваної якості при вимірюванні знань, розумового розвитку, соціальних установок і т. ін. невідомий, і взагалі не має змісту). Тому в залежності від характеру розглядуваної соціальною наукою проблеми приходиться приймати той чи інший умовний нульовий рівень. Наприклад, коли ми оцінюємо виконання учнями якогось завдання за числом вірних відповідей на питання даного завдання, то нуль вірних відповідей не означає повної відсутності знань з даної проблематики. Інтервальна шкала дозволяє використовувати до результатів вимірювань майже всі статистичні операції. Виняток складає, наприклад, обрахунок коефіцієнта варіації, який визначається за формулою , - середнє значення вибірки, - дисперсія вибірки. При вираз для V втрачає зміст.

Шкала відносин. Шкала відносин дозволяє визначити не лише на скільки більше (менше) один об`єкт від іншого у відношенні вимірювальної якості, але і у скільки разів. Прикладами шкал відносин є шкала довжини, шкала температур Кельвіна і ін. Будь-яка інтервальна шкала перетворюється у шкалу відносин, якщо строго фіксується початок відліку. У шкалі відносин застосовні всі поняття і методи математичної статистики.




Переглядів: 1749

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.