Методика використання практичних методів при вивченні природознавства

Велике значення для розвитку пізнавальних здібностей учнів, ознайомлення їх з явищами природи мають практичні методи, які дають можливість дітям побачити різноманітні процеси, познайомитися з властивостями природних об’єктів. Практичні методи мають велике значення для формування в учнів наукового світогляду, виховання спостережливості, мислення, мовлення, сприяють формуванню практичних умінь та навичок.

У програмі з природознавства для 1-4 класів зазначається: «Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи».

До практичних методів належать досліди та практичні роботи.

Дослід – це спосіб вивчення об’єктів чи явищ природи в спеціально створених штучних умовах. Дослід відрізняється від спостережень. Відомий учений Павлов зазначав: «Спостереження збирає те, що йому пропонує природа, а дослід бере у природи те, що він хоче». За допомогою дослідів можна не тільки демонструвати і довести до розуміння дітей деякі явища природи, а й з’ясувати причинні зв’язки в природі, розкрити причини виникнення окремих явищ, у доступній для дітей формі ознайомити із законами природи, розкрити суть природних явищ і процесів.

Розрізняють такі види дослідів:

1. За організаційними формами:

а) демонстраційний – дослід проводить учитель у випадку, коли цей дослід складний або небезпечний для дітей (досліди з використанням вогню);

б) фронтальний – дослід проводять учні.

2. За часом проведення:

а) короткотривалі – проводяться протягом невеликого проміжку часу безпосередньо на уроці;

б) довготривалі – проводяться протягом значного проміжку часу (один або декілька тижнів) в позаурочний час. Наприклад, пророщування насіння.

Готуючись до уроку із застосуванням дослідів, учитель заздалегідь добирає і готує необхідне обладнання і матеріали, попередньо проробляє і перевіряє порядок проведення дослідів, складає ряд послідовних питань. Щоб учні свідомо поставились до роботи, щоб збудити їх інтерес, учитель може зацікавити учнів проблемним питанням, відповідь на яке вони здобудуть під час проведення досліду.

На уроці під час проведення досліду вчитель показує учням прилади, які буде використано, вказує, на що саме слід звернути увагу. Однак у процесі демонстрації досліду вчитель не повинен пояснювати явище чи процес, що відтворюється в досліді. Дуже важливо, коли учитель правильно керує спостереженнями дітей, їхнім мисленням, щоб учні самостійно дійшли потрібних висновків. Так, запитанням «Що ви спостерігаєте?» учитель спрямовує увагу дітей на певне місце приладу, на хід процесу; «Чому це відбувається?» - примушує шукати пояснення причинності явища; «Який висновок з цього можна зробити?» - спонукає до мислення, розкриває суттєві ознаки: «Де можна спостерігати подібне явище в природі?» - привчає дітей зіставляти свої спостереження з процесами явищ природи. Учитель допомагає учням правильно сформулювати висновки, зробити узагальнення. Досліди проводять у такому темпі, щоб діти змогли запам’ятати всі етапи роботи, пояснити послідовність спостережуваного явища, кінцеві наслідки роботи.

Досліди можуть проводити вчитель (демонстраційні) або всі учні (фронтальні). Демонстраційний дослід проводять тоді, коли використовують вогонь або якщо дослід складний. Однак, як під час фронтальних дослідів, так і під час демонстрування їх під керівництвом вчителя, проводять спостереження, аналізують і порівнюють їх, роблять відповідні висновки. Демонстраційні досліди треба проводити так, щоб їх добре було видно всім учням. Для безпечності підставку для досліду слід розміщати на відстані 1,5-2 метри від першої парти. При нагріванні води отвір у пробірці спрямовують у протилежному від учнів напрямку.

Щоб навчити учнів не тільки самостійно пояснювати досліди, а й виробити навички самостійного їх виконання, треба застосовувати фронтальні досліди. Під час фронтальних дослідів кожен учень самостійно виконує прості досліди, вчиться поводитися з обладнанням, речовинами. Самостійне спостереження об’єктів, що вивчаються під час фронтальних дослідів, активізує увагу дітей, посилює інтерес до вивчення природи, привчає до творчого мислення.

Перед виконанням фронтальних дослідів чергові за вказівкою вчителя ставлять перед кожним учнем відповідне обладнання і речовини. Вчитель показує, як користуватись обладнанням, як підготувати його до роботи, потім пропонує прочитати опис досліду в підручнику і розглянути малюнки, які пояснюють досліди. У короткій бесіді з’ясовується, чи всі учні зрозуміли завдання. Після цього, користуючись описом у підручнику як інструкцією, учні під наглядом вчителя виконують дослід. Наслідки своїх спостережень вони пояснюють, аналізують, роблять відповідні висновки. Однак під час виконання дослідів вчитель не повинен бути пасивним спостерігачем. Щоб запобігти помилковим висновкам і узагальненням, він має спрямовувати розумову діяльність учнів за допомогою послідовно поставлених запитань.

Велике пізнавальне значення мають досліди, в ході яких порівнюють властивості двох предметів або явищ. Відмінність при порівнянні двох предметів підкреслює їх індивідуальні ознаки, а схожість дає змогу віднести до однієї групи.

Крім дослідів у початкових класах проводять різні практичні роботи в класі, на шкільному подвір’ї, географічному майданчику, навчально-дослідній ділянці. Практичні роботи проводяться як на уроках, так і під час екскурсій.

Практична робота – це безпосередня діяльність учнів, під час якої закріплюється вивчений матеріал та набуваються певні практичні уміння і навички. Матеріал практичних робіт має бути доступним для учнів, слід здійснювати краєзнавчий підхід при відборі матеріалу, враховувати сезонність робіт, пов’язувати з життям учнів, а також практичні роботи повинні мати і суспільно-корисну спрямованість.

Види практичних робіт:

1. За місцем проведення:

а) у класі;

б) у природі;

в) у куточку живої природи;

г) на навчально-дослідній ділянці;

д) на географічному майданчику;

е) у краєзнавчому куточку.

2. За організаційними формами:

а) індивідуальні;

б) групові;

в) фронтальні.

Основне значення практичних робіт – засвоєння учнями програмового матеріалу, вироблення умінь і навичок у процесі виконання практичних робіт, підготовка учнів до праці. Уроки з практичними роботами по вирощуванню рослин проводять на навчально-дослідній ділянці, за темою «Горизонт» - на шкільному подвір’ї, а за темами «План», «Масштаб», «Карта» - у класі. Практичні роботи потрібні для закріплення набутих під час уроку знань або для повторення навчального матеріалу.

Зміст практичних робіт визначається темою і задачами уроку. Перед проведенням практичної роботи вчитель ознайомлює учнів з завданням практичної роботи, мотивує їх для виконання роботи, проводить інструктаж. За необхідності послідовність практичної роботи можна записати на дошці або роздати дітям на парти інструкції до виконання роботи. Виконують учні роботу самостійно, але під наглядом вчителя. За необхідності вчитель надає індивідуальну допомогу. Після виконання практичні роботи учнів перевіряються, робляться висновки, роботи оцінюються.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.