МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття. 1. Навчитися за допомогою розпиту і об'єктивних методів дослідження виявляти патологічні симптоми при захворюваннях печінки, печінкових протоків і жовчного міхура, аналізувати їх взаємозв'язок, на цій основі формувати висновок про характер захворювання, його перебіг та важкість. 2. Ознайомитись з основними методами досліджень при цих 3. Навчитися трактувати результати лабораторного дослідження дуоденального вмісту, ультразвукового дослідження гепато-біліарної системи, біохімічних маркерів запалення та дегенеративних змін функції печінки. 4. Навчитися за допомогою раніш вивчених методів клінічного дослідження виявляти симптоми захворювань жовчовивідних шляхів і підшлункової залози, оцінювати їх і групувати за спільними ознаками, аналізувати їх взаємний зв'язок, послідовність появи та формулювати своє заключення. 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
4.2. Теоретичні питання до заняття: Перед початком вивчення теми заняття студенту слід повторити відповідні дані з анатомії, фізіології, гістології, біохімії (див. п.3) та занотувати наступні питання та схеми до конспекту: 1. Назвати частки печінки (занотувати українською мовою та латиною). 2. Які артеріальні судини кровопостачають печінку? Які венозні кола формуються у печінці? 3. Вказати відомі Вам кава-кавальні та порто-кавальні анастомози, чому вони утворюються? 4. Який нормальний тиск у воротній вені? Що таке портальна гіпертензія? 5. Схематично зобразити печінкову часточку та позначити основні її складові елементи. 6. Яка фізіологічна роль жовчі та її основні біохімічні складові ? 7. Яким чином відбувається відтік жовчі? Які структури жовчовивідних шляхів його регулюють? 8. Схематично зобразити обмін білірубіну. Що таке прямий та непрямий білірубін? За яких умов у крові підвищується їх вміст?
Питання, які слід засвоїти при підготовці до теми заняття: 1. Етіологія і патогенез хронічних холециститів 2. Основні симптоми хворих на холецистит. Що таке симптоми першої, другої та третьої групи? 3. Больові точки при виявленні уражень жовчного міхура. 4. Які синдроми характерні для холециститу? 5. Що таке дискінезія жовчовивідних шляхів та її різновиди? 6. Що таке холангіт (ангіохоліт)? 7. Основні клінічні ознаки холангіту. 8. Чим клінічно відрізняється холецистит від холангіту? 9. Методика проведення многомоментного дуоденального зондування. Основні порції дуоденального вмісту. 10. Аналіз результатів дослідження дуоденального вмісту. 11. Визначення та етіо–патогенез жовчокам'яної хвороби. Механізм утворення камінців у жовчовивідних шляхах. 12. Основні клінічні ознаки жовчокам'яної хвороби. 13. Стадії розвитку жовчокам'яної хвороби. 14. Методи інструментально та лабораторної діагностики жовчокам'яної хвороби. 15. Етіологія гострих та хронічних гепатитів. 16. Основні клінічні синдроми гепатиту. 17. Етіологія та патогенез цирозів печінки. 18. Основні скарги хворих на цироз печінки та механізми їх виникнення. 19. Діагностичні ознаки цирозу печінки, виявлені при загальному огляді. 20. Які синдроми розвиваютьтся у хворих із ураженням печінки? 21. Лабораторна та інструментальна діагностика захворювань печінки.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті: 1. Провести фізикальне обстеження хворого із захворюванням печінки та жовчного міхура. 2. Провести перкуторне та пальпаторне дослідження печінки хворого та зробити висновок щодо виявлених змін. 3. Визначити візуальні ознаки ураження гепато-біліарної системи у показового хворого. 4. Визначити вісцеро-кутанні та кутанно-вісцеральні симптоми у хворого на холецистит. 5. Проаналізувати дані загального та біохімічного аналізів крові пацієнта із захворюванням печінки. 6. Провести аналіз результатів дуоденального зондування хворого на патологію жовчо-вивідних шляхів. 5. Зміст теми: Холецистит –це поліетіологічне запальне захворювання жовчного міхура, що поєднується з моторно-тонічними порушеннями жовчновивідних шляхів і змінами фізико-хімічних властивостей і біохімічного складу жовчі. Етіологія і патогенез: інфекція, аутолітичні ураження слизової оболонки жовчного міхура при попаданні у нього соку підшлункової залози, глисна інвазія. Інфекція може потрапляти в жовчні шляхи ентерогенним (з кишківника), гематогенним (з віддалених джерел: миндалики, каріозні зуби та інше) та лімфогенним шляхом. До виникнення холециститу схиляє також застій жовчі в жовчному міхурі.
Переглядів: 263 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|