Тенденції розвитку сучасної сім’ї.

Революційні зміни в сучасній сім’ї:

- зростає економічна незалежність жінок внаслідок їх активної трудової діяльності;

- утворення 2-х центрів життя – праці і дому;

- еволюція поглядів на сексуальну мораль;

- винахід надійних контрацептивних засобів.

Сучасні тенденції в розвитку сім’ї характеризуються такими соціальними особливостями:

• Шлюб, який є основою сім’ї, стає рівноправним, добровільним, вільним від примусу, матеріальних розрахунків, втручання або тиску третіх осіб, союзом жінки і чоловіка.

• Додержання принципу егалітарності на противагу патріархальності, чоловічої авторитарності, які не обмежують права і гідність чоловіка та жінки, забезпечують кожному з них рівні можливості професійного та духовного зростання.

• Нині створюються реальні передумови для подолання суперечностей між коханням і обов’язком, індивідуальним та суспільним інтересом в інтимному житті людини.

• Суспільна цінність сім’ї все більше визнається її роллю в примноженні і передаванні в спадковість приватної власності, організації виробництва (у фермерів і ремісників), організації споживання і побуту тощо.

До специфічних обставин, в яких формується, живе, функціонує сім’я, належать: місце проживання (регіон, вид поселення); соціально-класова та етнічна належність; матеріальне становище; рівень освіти і культури членів сім’ї; традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім ї; стартова позиція, тобто та моральна й економічна база, на якій будується кожна сім’я і від якої багато в чому залежить її здатність до консолідації, згуртування, інтеграції.

Тенденції розвитку сім’ї в Україні:

Ø зменшення кількості шлюбів і збільшення кількості розлучень (на кожні 100 шлюбів – 53 розлучення). Як відомо, Росія займає 1 місце в світі за кількістю розлучень;

Ø зростання питомої ваги бездітних сімей і сімей з однією дитиною. Із загальної кількості сімей в Україні – 44,7% – сім’ї без дітей;

Ø поширеність абортів (з 1985 р. – тенденція зменшення абортів). У 1985 році абортів було зафіксовано 1 млн 185 тис. На початку 2000-х років – 434 тис. В 2011 році зафіксовано 156 тис. абортів. Як бачимо, тенденція абортів знижується. В цілому, за останні 10 років в Україні кількість абортів зменшилась в 6 разів;

Ø зростання питомої ваги неповних сімей. В Україні 5,5% - неповні сім’ї. 94% цих сімей – сім’ї на чолі з жінкою;

Ø зростання частки дітей, народжених жінками, що не перебували в шлюбі. З 1989 року питома вага таких дітей зросла з 10,8% до 17,4%. Сьогодні 20% народжених дітей – народжені поза шлюбом. Кількість матерів-одиначок за останні 10 років збільшилась в 20 разів.

Сучасні форми сім’ї та шлюбу:

1) шлюбний контракт (на певний проміжок часу);

2) шлюб з трирічним випробувальним терміном без народження дітей;

3) груповий шлюб;

4) полігінія (1 чоловік і багато жінок);

5) серійна моногамія (багаторазовий вступ у шлюб);

6) концессуальний шлюб (громадянський);

7) візитний союз (роздільне проживання), «шлюб вихідного дня»;

8) шлюб між особами однієї статі (гомосексуальний шлюб);

9) сімейне життя в комуні.

В Україні налічується понад 17 млн. сімей, з яких понад 11,2 млн. – в міських поселеннях і 5,8 млн. – в сільській місцевості. Кількість сімей зростає швидше чисельності населення, що відбиває тенденцію до відокремлення молодих сімей і скорочення її величини як серед міського, так і сільського населення. Частка сімей з однією дитиною становить 30,4%, з двома – 49,3%, з трьома – 7,4%, багатодітних – 2,9%, бездітних – 10%.

Нині в Україні переважають прості сім’ї, які у своєму складі мають подружжя з дітьми (будь-якого віку) або без них. На сім’ї такого типу припадає майже 75%. А от сім’ї, які складаються з двох і більше подружніх пар, становлять лише 4,8%. Це в основному сім’ї, в яких діти, що одружились, живуть разом з батьками. Значна категорія сімей, у складі яких немає подружньої пари.

Процеси етнічної асиміляції приводять до утворення етнічно змішаних сімей, які об’єднують осіб різних національностей. У міських поселеннях, де більше можливостей міжнаціонального спілкування, частка їх майже у три рази більша, ніж на селі.

В 90-х рр. в Україні розширилась тематика наукових досліджень сім’ї. Цьому в значній мірі сприяли створений у 1990 р. перший в країні приватний науково-дослідний інститут "Проблеми людини" і Центр досліджень сім’ї та жінок, що функціонує з 1995 р. при Українському інституті соціальних досліджень.

Основними напрямками досліджень визначені такі:

• етноправові особливості розвитку сім’ї у багатонаціональній державі;

• економіка та здоров’я сім’ї;

• реалізація виховної функції сім’ї;

• соціально — демократичний портрет студентської сім’ї;

• соціальні орієнтації сімейної молоді;

• в сім’я та шлюб очима молоді та ін.

Перебуваючи у тісному взаємозв’язку із соціальним організмом, будучи його невід’ємною частиною, сім’я неминуче реагує на будь-які позитивні й негативні зміни у всій соціальній системі, підпадаючи під її вплив. Водночас вона сама впливає на її функціонування і розвиток. Спад виробництва, інфляція, безробіття, невпевненість у завтрашньому дні, що стали прикметами нашого життя, сприяють виникненню деяких негативних моментів у функціонуванні і розвитку сім’ї, послабленню її стабільності. Радикальні реформи щодо оздоровлення економічного, соціально-політичного та духовного життя нашого суспільства позитивно впливатимуть на зміцнення сім’ї, збагачення її соціальних функцій.

Водночас розвиток сім’ї, зміцнення її і стабілізація – справа не тільки держави і суспільства, а й кожної подружньої пари, оскільки суспільство не може передбачити всі конкретні нюанси обстановки в сім’ї тієї чи іншої людини.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.