Київ 2007

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

“Затверджено”

на методичній нараді

Радіології

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

Професор

Ткаченко Михайло Миколайович

(ПІП, підпис)

“31” травня 2007 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	РАДІОЛОГІЯ (променева діагностика та променева терапія)
Модуль №
Змістовний модуль №	6, №23
Тема заняття №23	Променеві ознаки захворювань печінки та жовчовивідних шляхів
Курс
Факультети	лікувальні

Київ 2007

Актуальність теми:Променева діагностика багатьох захворювань печінки та жовчовивідної системи заснована на рентгенографії, рентгенівській комп’ютерній томографії (РКТ), ультразвуковому дослідженні (УЗІ), магнітно-резонансній томографії (МРТ), радіонуклідних дослідженнях. Ці методи, не зважаючи на різні засоби отримання зображення, відображають макроструктуру та анатомо-топографічні особливості печінки та жовчовивідної системи. Поєднаний аналіз їх даних дає можливість підвищити чутливість та специфічність кожного з них, перейти від вірогідного до нозологічного діагнозу. Найбільш частіше при патології печінки та жовчовивідної системи використовуються УЗІ, рентгенографія та РКТ. За їх допомогою вдається виявити самі ранні зміни в печінці та жовчовивідної системи. Частота використання лінійної томо- і зонографії, ангіографії з введенням в клінічну практику УЗД, РКТ та МРТ зменшилась. Важливе місце в оцінці функціональної патології печінки та жовчовивідної системи зайняв радіонуклідний метод.

Конкретні цілі *:

1. Аналізувати і мати уявлення про променеві методи дослідження печінки: рентгенологічні, ультразвукові, томографічні, магнітно-резонансні та радіонуклідні;

2. Пояснювати принципи дії і надавати характеристику променевим методам дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: ультразвукового, рентгенологічного, радіонуклідного, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію;

3. Знати нормальну променеву анатомію та фізіологію печінки, жовчно-вивідних шляхів; променеву семіотику захворювань печінки, жовчно-вивідних шляхів; запальних процесів, доброякісних, злоякісних новоутворень, цирозу;

4. Вирішувати відповідні клінічні завдання

5. Складати алгоритм променевого дослідження хворого із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів.

6. Уміти кількісно та якісно оцінювати результати променевих досліджень печінки та жовчовивідних шляхів, оформити та обґрунтувати необхідність проведення променевих методик дослідження печінки, жовчно-вивідних шляхів;

7. Розвивати творче мислення на матеріалах клінічного, експериментального, теоретичного досліджень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.