Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Приклади стислих наукових апаратів дослідження

Варіант 1

Автор: Шилкунова З.І.;

науковий керівник: д.п.н.,професор, чл.-кор. АПН України Лозова В.І.

Тема: ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КОНСТРУКТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Метою дослідження є визначення змісту й способів формування конструктивного ставлення молодших школярів до себе у процесі навчальної діяльності.

Об’єктдослідження – навчально-пізнавальна діяльність дітей молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів у процесі навчальної діяльності.

У ході дослідження була висунута гіпотеза: формуванню у молодших школярів конструктивного ставлення до себе сприяє реалізація таких педагогічних умов: а) організація навчання, яке забезпечує формування рефлексії в учнів; б) використання педагогічного інструментарію, що об’єктивує для учнів власні зміни, забезпечуючи розвиток самосвідомості дітей молодшого шкільного віку як за традиційною системою навчання, так і в умовах спеціального формування навчальної діяльності.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези сформульовані основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукової літератури розкрити філософські, психологічні аспекти дослідження питання формування ставлення особистості до себе.

2. Теоретично обґрунтувати сутність поняття «конструктивне ставлення особистості до себе» як категорії педагогіки.

3. Науково обґрунтувати педагогічні умови формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.

4. Експериментально перевірити результативність реалізації педагогічних умов формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.

5. Розробити методичні рекомендації для вчителів початкових класів з питання формування конструктивного ставлення до себе у молодших школярів.


 

Варіант 2

 

Автор: Прокопенко І.А.;

науковий керівник: д.п.н., професор Іонова О.М.

Тема: ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-МЕНЕДЖЕРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя та забезпечити технологію їх упровадження.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1. Розкрити сутність шкільного менеджменту, визначити сутність і структуру професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

2. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

3. Розробити та експериментально перевірити технологію реалізації педагогічних умов.

4. Уточнити критерії, показники й рівні сформованості професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

5. Розробити спецкурс «професійно-менеджерська культура майбутнього вчителя» та науково-методичні матеріали для студентів і викладачів педагогічного вищого навчального закладу з питань формування професійно-менеджерської культури студентів.

Об’єкт дослідження – процес формування професійно-менеджерської культури студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що ефективність формування професійно-менеджерської культури майбутнього вчителя забезпечується дотриманням таких взаємопов’язаних педагогічних умов: інтеграція психолого-педагогічних та управлінських знань шляхом розробки й упровадження спецкурсу з питань формування професійно-менеджерської культури; набуття студентами досвіду розв’язання педагогічно-управлінських ситуацій, що передбачає використання форм і методів навчання міждисциплінарного характеру (діалогових, тренінгових, тестових, ігрових та ін.), цілеспрямовану організацію поза аудиторної діяльності та педагогічних практик.


 

Варіант 3

 

Автор: Житєньова Н.В.

науковий керівник: к.ф-м.н., професор Білоусова Л.І.

Тема: ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ ЗА КОМПЮТЕРНОЇ ПІДТРИМКИ

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити способи формування пізнавального інтересу учнів 7-9 класів у процесі навчання предметів природничо-математичного циклу за комп’ютерної підтримки.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання:

6. Здійснити аналіз психолого-педагогічної літератури з питань формування пізнавального інтересу учнів у процесі навчання.

7. На основі розкриття сутності поняття «комп’ютерна підтримка», її видів і функцій у навчальному процесі теоретично обґрунтувати способи формування пізнавального інтересу учнів 7-9 класів до природничо-математичних дисциплін за комп’ютерної підтримки.

8. Експериментально перевірити ефективність запропонованих способів та їх вплив на підвищення рівня навчальних досягнень учнів, усвідомленість і дієвість їхніх знань.

9. Розробити комплект дидактичних і методичних матеріалів для впровадження запропонованих способів у практику навчання.

Об’єкт дослідження – навчальний процес в основній школі.

Предметдослідження – формування пізнавального інтересу учнів 7-9 класів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін за комп’ютерної підтримки.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що успішність формування пізнавального процесу учнів 7-9 класів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін за комп’ютерної підтримки забезпечується педагогічно обґрунтованими способами, а саме:

· застосуванням мультимедійної презентації об’єкта вивчення на етапі подання навчального матеріалу;

· організацією роботи учнів з інтерактивною комп’ютерною моделлю об’єкта вивчення на етапі засвоєння навчального матеріалу;

· використання електронних ресурсів для постановки задач на реальних ситуаціях і даних на етапі закріплення навчального матеріалу.


 

Варіант 4

 

Автор: Башкір О.І.,

науковий керівник: д.п.н, професор Золотухіна С.Т.

Тема: ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ В ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

Мета дослідження –виявити вплив розробленої та науково обґрунтованої технології формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації на ефективність їхньої професійно-педагогічної підготовки.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1) розкрити поняття «педагогічна імпровізація», її типи, структуру та функції;

2) обґрунтувати технологію формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації й експериментально перевірити її ефективність;

3) уточнити критерії й показники готовності майбутнього вчителя до педагогічної імпровізації.

Об’єкт дослідження– процес фахової підготовки студентів у вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження – технологія формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації в процесі фахової підготовки.

Гіпотеза дослідженняполягає в припущені, що ефективність формування готовності майбутніх учителів до педагогічної імпровізації забезпечується розробкою та впровадженням науково обґрунтованої технології, яка передбачає формування в студентів позитивного ставлення до педагогічної імпровізації, відбір знань і вмінь, необхідних для здійснення імпровізації в навчально-виховному процесі, підготовку майбутніх учителів до оцінно-рефлексивної діяльності.


Варіант 5

Автор: Вакуленко Т.С.,

науковий керівник: к.п.н, доцент Калашнікова Л.М.

Тема: «ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНИХ ЗНАНЬ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СХЕМОГРАФІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ».

Мета дослідження: виявити вплив розробленої автором технології використання схемографічних засобів навчання на сформованість системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

· На основі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури розкрити основні дефініції досліджуваної проблеми (“система”, “системність”, “систематизація”), з’ясувати сутність системних знань.

· Схарактеризувати схемографічні засоби навчання та їх роль у процесі формування системних знань студентів.

· Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити дидактичну технологію формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

· Уточнити критерії, показники й рівні сформованості системних знань у студентської молоді.

Об’єкт дослідження: процес навчання студентів.

Предмет дослідження: науково-обґрунтована технологія формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання.

У ході дослідження було зроблено припущення, що ефективність формування системних знань у студентів вищих педагогічних навчальних закладів схемографічними засобами навчання забезпечується розробкою та запровадженням науково-обґрунтованої дидактичної технології, яка передбачає: усвідомлення студентами необхідності формування системних знань і доцільності використання схем з цією метою у навчально-пізнавальній діяльності (мотиваційно-цільовий етап); ознайомлення майбутніх учителів із сутністю системних знань, особливостями і видами схемографічних засобів навчання, оволодіння прийомами узагальнення і систематизації навчального матеріалу, вміннями опрацювання змісту друкованих джерел (змістовий етап); розробку і використання як готових, так і власноруч побудованих схем (процесуальний етап); контроль та корекцію системних знань майбутніх фахівців із використанням схемографічних засобів навчання (аналітико-коригувальний етап).


 

Додаток Д




Переглядів: 1450

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.