Використання гандболу в системі оздоровчої рекреації

Порівняно із проаналізованими рухливими іграми гандбол у системі оздоровчої рекреації використовується порівняно рідше, передусім через менший рівень динамічності; проте оздоровчо-рекреаційний потенціал гандболу практично не поступається відповідному потенціалу баскетболу, волейболу і футболу. Зміст гри в гандбол зводиться до таких декількох положень. Використовуючи передачі й ведення, гравці команди намагаються наблизитися до воріт і рукою зробити кидок у ворота. Захисники намагаються перехопити, вирвати, вибити м'яч, закривши нападників, не дати їм підійти близько до лінії воріт і кинути м'яч. При перехопленні м'яча команда, яка захищалася, швидко переходить у контратаку. Гравці передають м'яч один одному з рук у руки кидками вперед, у бік, назад, знизу, з-за голови, з використанням або без використання обманних рухів м'ячем, головою, тілом.

В ході гри аматори оволодівають технікою, а також частково і тактикою сучасного гандболу. Основні технічні прийоми гри в нападі становлять пересування, передача, ведення і ловля м'яча, кидки по воротах, обманні рухи, заслони; вони виконуються індивідуально і колективно, на місці або в русі. Гандбол, як і інші спортивні ігри, передбачає можливість грати за спрощеними правилами. Як правило, у гандбол грають на майданчику розмірами 40 × 20 м. Кожна команда складається з 6 польових гравців і воротаря; в аматорському гандболі допускається скорочення складу команди до 4-5 гравців. При цьому можна орієнтуватися на міні-гандбол, в якому розміри майданчика становлять 18 × 9 м, за команду одночасно грають воротар і 4 польових гравці. Матч складається з двох таймів, між якими робиться невелика перерва. Гра починається з центру поля.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.