Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Відомість рахунків до сплати

на 31. 12. 20ХХр.

№ (рахунка постачальника) сума (згідно з допоміжною книгою)

20.1 —

20.2 S1500

20.3 —

20 Всього рахунків до сплати SJ500

Рис. 1.3. Послідовність опрацювання облікової інформації


Як бачимо, сальдо Рахунків до сплати у пробному балансі і підсумок відомості рахунків до сплати однакові і дорівнюють S1500. Тепер, з урахуванням факту складання допоміжних реєст­рів, схема послідовності обробки облікової інформації матиме такий вигляд (рис. 1.3):


Завершення облікового циклу

Підприємство створюється, як правило, заради одер­жання прибутку. Завдяки йому воно існує і продовжує функціо­нувати. Прибуток — один із найважливіших показників діяльно­сті підприємства, а правильність його визначення і відображення у звітності — одна з найактуальніших проблем бухгалтерського обліку. Джерелом прибутку та існування підприємства є доходи. Чистий прибуток визначається як різниця між доходами і витра­тами звітного періоду. Застосування принципу реалізації вимагає визнання доходу в тому періоді, коли пов'язана з ним операція мала місце. Реальний же час сплати грошей при цьому не береть­ся до уваги, тому що бухгалтерський облік на касовій основі не відповідає загальноприйнятим принципам бухгалтерського облі­ку. Встановлення відповідності між доходами і витратами конк­ретного звітного періоду вважається складною проблемою бухга­лтерського обліку. Згідно з принципом відповідності, доходи звітного періоду мають бути зіставлені з витратами, понесеними для одержання цих доходів у тому ж звітному періоді. Виконання цих вимог привело до ведення бухгалтерського обліку доходів та витрат методом нарахування. Цей метод передбачає відображен­ня фінансових наслідків господарських операцій в ті періоди, ко­ли ці операції мали місце, а не тоді, коли підприємство одержує або сплачує гроші. Практичне застосування метода нарахування здійснюється у два етапи:

1) визначення і відображення в бухгалтерському обліку дохо­дів і витрат;

2) коригування рахунків.

Коригування {adjusting) сальдо рахунків пробного балансу є однією із завершальних процедур облікового циклу. Воно прово­диться з метою віднесення доходів та витрат до поточного облі­кового періоду. Деякі господарські операції, що призводять до доходів і витрат, починаються в одному обліковому періоді і по­ширюються ще на один або більше періодів. Але фінансова звіт­ність, яка складається на базі даних бухгалтерського обліку, має конкретно визначений часовий діапазон. Доходи та витрати не повинні переходити на наступний обліковий період, оскільки в такому випадку вони б вплинули на величину чистого прибутку наступного періоду і викривили б його. Щоб уникнути цього, в кінці кожного звітного періоду проводиться коригування рахун­ків підприємства. Події, що потребують коригувальних записів, в основному пов'язані з відмінностями між витратами і затратами,


а також між доходами і надходженнями. Існує чотири типи таких

подій:

1. Доходи отримані наперед, але ще не зароблені(unearned
revenues),
тобто одержання авансу в рахунок майбутньої постав­
ки товарів чи послуг. В цьому випадку отримання грошей випе­
реджає визнання доходу, тому доходи мають бути віднесені на
майбутні періоди.

Одержання авансу відображається за дебетом рахунка «Гро­шові кошти» і кредитом рахунка «Одержані аванси». В кінці мі­сяця частина відпрацьованого авансу (виконаних робіт чи нада­них послуг) буде перенесена на рахунок «Виручка від реалізації» — як зароблений дохід звітного періоду:

Дебет рахунка «Одержані аванси»,

Кредит рахунка «Виручка від реалізації»

Частина невідпрацьованого авансу залишиться на рахунку «Одержані аванси» як його кредитове сальдо і відображатиме зо­бов'язання фірми перед клієнтами.

2. Доходи зароблені, але ще не зареєстровані або не стягне­
ні
(unrecorded— незареєстровані, або accrued revenues— нара­
ховані) — це доходи, право на одержання яких виникло у поточ­
ному звітному періоді внаслідок виконання послуг чи поставки
товарів, гроші за які можуть бути одержані лише у наступних зві­
тних періодах. У цьому випадку отримання грошей відстає від
визнання доходу. Це буває при продажу товарів або наданні по­
слуг у кредит. Оскільки гроші ще не отримані, а доход є заробле­
ним, операція відображається так:

Дебет рахунка «Рахунки до отримання»

Кредит рахунка «Виручка від реалізації»

Такий само запис дається і у випадку виконання робіт за конт­рактом, термін якого перевищує обліковий період — якщо части­на робіт вже виконана, а рахунки клієнтам ще не виставлені (тоб­то дохід зароблений, але не зареєстрований).

У наведених двох випадках при визнанні доходів застосову­ється принцип реалізації. Наступні два типи подій характери­зують визнання витрат, враховуючи вимоги принципу відпові­дності.

3. Витрати, сплачені наперед, але ще не понесені(prepaid
expenses)
— це оплата, здійснена авансом за споживання послуг
або товарів. У таких випадках затрачені кошти випереджають ви­
знання витрат. У нашому навчальному прикладі три операції
ілюструють цей тип подій. Перша з них — від 16 грудня 20ХХ p.,
згідно з якою авансом сплачено за оренду приміщення:



4. Витрати понесені, але ще не зареєстровані або не спла­чені— тобто нараховані витрати (accrued expenses). Типовим прикладом є нарахування заробітної плати. Оскільки зобов'я­зання перед персоналом по заробітній платі накопичуються, їх необхідно нараховувати. Але звітний період закінчується до на­стання сплати заборгованості. Тому бухгалтеру необхідно визна­чити частину заробітної плати, що припадає на поточний звітний період, визнати її витратами цього періоду і записати в обліку за дебетом рахунка «Витрати на заробітну плату». У цьому випадку грошовий платіж відстає від визнання витрат. Коригуючі (іноді їх називають регулюючими) записи робляться наприкінці кожного облікового періоду після складання первинного пробного балан­су. Вони уточнюють суми доходів і витрат звітного періоду. Ін­шими словами, як у Звіті про прибутки та збитки, так і в Балансі з'являться неправильні суми.

Дата, на яку складається фінансова звітність, вносить часове обмеження у безперервний потік бухгалтерської інформації. То­му функцією бухгалтера є не тільки відображення в обліку пото­чних господарських операцій, а й віднесення їх до відповідного звітного періоду з метою обґрунтованого визначення прибутку і складання достовірної фінансової звітності. Для цього бухгалте­ри використовують різноманітні допоміжні документи, серед яких найбільш поширеною є робоча таблиця (work sheet), яка складається наприкінці облікового періоду, до внесення коригу­ючих проводок і заповнення фінансових звітів.

Робоча таблиця містить всю інформацію, необхідну для заве­ршення облікового циклу (табл. 1.16): первинний пробний ба­ланс; коригуючі проводки; заключні проводки; відкоригований пробний баланс; Звіт про прибутки та збитки; Баланс; Заключний пробний баланс.

Робоча таблиця не є фінансовим звітом або обов'язковим документом облікового циклу. Однак вона суттєво спрощує роботу бухгалтера, дозволяючи майже одночасно вносити ко­ригуючі проводки і формувати статті фінансових звітів. В ре­зультаті звітність може бути складена набагато швидше, не че­каючи рознесення по реєстрах всіх коригуючих та заключних проводок.

Робоча таблиця містить номери та назви рахунків і шість пар колонок (дебет-кредит). Перша пара колонок «Первинний проб­ний баланс» заповнюється перенесенням сальдо рахунків із Го­ловної книги. Якщо використовується робоча таблиця, то немає необхідності окремо складати первинний пробний баланс.


Друга пара колонок «Коригуючі проводки» заповнюється шляхом визначення і запису прямо до робочої таблиці коригую­чих проводок. При цьому дебетова і кредитова частина коригую­чої проводки позначаються однією літерою в алфавітному поряд­ку. Якщо виникає потреба використати рахунок, якого не було у пробному балансі, його назва вписується після всіх рахунків. Підсумки цієї пари колонок (дебет-кредит), як і у первинному пробному балансі, повинні бути рівними.

Дані наступної пари колонок «Відкоригований пробний ба­ланс» отримують як результат дій кожного рядка попередніх ко­лонок «Первинний пробний баланс» та «Коригуючі проводки». Після заповнення всіх рядків підсумовуються колонки «Дебет» та «Кредит» і перевіряється рівність між ними.

На останньому етапі суми з відкоригованого пробного балансу переносяться вздовж рядків до відповідних колонок Звіту про прибутки та збитки чи Балансу. Шляхом порівняння підсумків дебетових і кредитових колонок цих звітів визначається фінансо­вий результат — чистий прибуток чи збиток. У нашому прикладі (табл. 1.16) це прибуток ($260), визначений як різниця між коло­нками «Дебет» і «Кредит» «Звіту про прибутки та збитки», він також дорівнює різниці між дебетовою та кредитовою колонками Балансу. Як бачимо, підсумки цих звітів не балансують між со­бою. Вони будуть врівноважені після запису визначеного чистого прибутку відповідно на дебет Звіту про прибутки та збитки і кре­дит Балансу.

Складена робоча таблиця містить всі необхідні дані для запо,-внення фінансових звітів. Звіти готуються у такій послідовності:

1) Звіт про прибутки та збитки;

2) Звіт про капітал власника;

3) Баланс.

Ця послідовність обумовлена тим, що сума чистого прибутку із Звіту про прибутки та збитки потрібна для підготовки Звіту про капітал власника, а сальдо рахунка «Капітал власника» — для заповнення Балансу.

Ми розглянули побудову та послідовність заповнення робочої таблиці і фінансових звітів приватного підприємства. У корпо­раціях ці процедури мають дві відмінності:

Перша пов'язана з особливостями формування капіталу кор­порації, який складається з акціонерного капіталу та нерозподі­леного прибутку. Корпорація також має зобов'язання перед акці­онерами по виплаті дивідендів. Всі ці складові будуть відображені у робочій таблиці і, відповідно, у звітах корпорації.


Друга відмінність викликана тим, що прибуток корпорації об­кладається податком. Щоб це врахувати, дається ще один кори­гуючий запис:

Дебет рахунка «Витрати на сплату податку на прибуток»

Кредит рахунка «Податок на прибуток до сплати».

Тільки після цього визначається чистий прибуток і сума не­розподіленого прибутку на кінець звітного періоду. Схеми фі­нансових звітів корпорації наведені у табл. 1.11—1.13:

Таблиця 1.11

СХЕМА ЗВІТУ ПРО ПРИБУТКИ ТА ЗБИТКИ КОРПОРАЦІЇ

Доходи Sxxxx

Витрати (без податку на прибуток) хххх

Чистий прибуток до оподаткування ххх

Податок на прибуток ххх

Чистий прибуток Sxxx

Прибуток на акцію $ххх

Таблиця 1.12

СХЕМА ЗВІТУ ПРО НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК КОРПОРАЦІЇ

Нерозподілений прибуток на початок звітного періоду Sxxxx

плюс

Чистий прибуток за звітний період ххх

Всього хххх

мінус

Дивіденди ххх

Нерозподілений прибуток на кінець звітного періоду $хххх

Таблиця 1.13

СХЕМА БАЛАНСУ КОРПОРАЦІЇ

Активи Sxxxx

Зобов'язання хххх
Капітал власників:

Акціонерний капітал ххххх

Нерозподілений прибуток хххх

Всього капітал власників Sxxxxx

У розділі «Зобов'язання» Балансу корпорації виділяється за­боргованість перед федеральним бюджетом за податком на при­буток. Цієї статті не буває у Балансах приватних підприємств, тому що сплата прибуткового податку вважається обов'язком власника, а не підприємства.


 



Після завершення робочої таблиці заповнюються і розсила­ються акціонерам фінансові звіти, складання яких не затримуєть­ся на час закінчення всіх облікових процедур. Після цього кори­гуючі записи, внесені до робочої таблиці, реєструються (про­токолюються) у Журналі і переносяться до Головної книги. Вони датуються останнім днем облікового періоду.

Складання фінансових звітів і відображення коригуючих за­писів ще не є завершальними фазами облікового циклу. Ще не всі реєстри бухгалтерського обліку підготовлені до відображення операцій наступного облікового періоду. Йдеться про номінальні (транзитні) рахунки доходів, витрат, вилучення капіталу, сальдо яких, як уже відзначалося, не повинно переходити на наступний обліковий період. Ці рахунки використовуються тільки для нако­пичення даних за поточний обліковий період. У кінці кожного періоду вони закриваються перенесенням сальдо спочатку на зведений рахунок фінансових результатів (Іпсот Summary під­сумковий прибуток), а з нього — на рахунок «Капітал» (в корпо­раціях — на рахунок «Нерозподілений прибуток», який є складо­вою частиною капіталу власників).

Операції по закриттю рахунків (closing entries) переносять безпосередньо із Звіту про прибутки та збитки або з відповідних колонок робочої таблиці до Журналу та Головної книги. Після цього всі номінальні (транзитні) рахунки повинні мати нульові сальдо. Щоб це перевірити, складається Заключний пробний баланс(остання пара колонок робочої таблиці). Таким чином, ми розглянули всі фази повного циклу опрацювання облікової інфо­рмації, який здійснюється в системі фінансового обліку (рис. 1.4). Залишилося тільки відзначити, що на початку нового періоду бу­хгалтер дає декілька зворотних проводок(протилежних кори­гуючим записам). Вони даються лише по тих операціях, які відо­бражали нарахування доходів або витрат. У нашому навчальному прикладі це був останній коригуючий запис з нарахування заро­бітної плати за кілька днів грудня:

Дебет рахунка «Витрати на заробітну плату» ЗО

Кредит рахунка «Заборгованість по заробітній платі» ЗО У січні, коли настане день виплати заробітної плати, буде зроблено запис:

Дебет рахунка «Заборгованість по заробітній платі» ЗО

Дебет рахунка «Витрати на заробітну плату» 170

Кредит рахунка «Грошові кошти» 200

Ці записи дають можливість зіставити доходи і витрати звіт­ного періоду згідно з принципом відповідності.



Заключ­ний про­бний ба­ланс

 


Рис. 1.4. Повний цикл фінансового обліку


Повний цикл фінансового обліку

Навчальний приклад

Для знайомства з повним циклом опрацювання обліко­вої інформації — від її отримання до складання фінансових зві­тів — обрано форму малого підприємства. З метою спрощення матеріалу наводиться лише 10 основних господарських операцій. Для прикладу дається аналіз першої операції:

Таблиця 1.14




Переглядів: 379

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.