Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Спеціальні журнали

У попередньому підрозділі ми з'ясували порядок по­будови облікової системи на прикладі малого підприємства. Спро­щений приклад полегшує розуміння і засвоєння навчального ма­теріалу. Але організація обліку дещо змінюється залежно від розмірів фірми. На великому підприємстві стає недоцільним ре­єструвати в одному Журналі весь безперервний потік інформації з додатковими персональними даними. Раціоналізація побудови облікової системи на великому підприємстві привела не тільки до виділення допоміжних реєстрів, а й до застосування спеціаль­них журналів для реєстрації однорідних операцій. Крім того, зростання обсягу бухгалтерської роботи приводить до збільшен­ня штату і вимагає розподілу облікових функцій, що також вирі­шується введенням спеціальних журналів.

Використання спеціальних реєстрів не потребує залучення нових облікових принципів чи концепцій, воно лише спрямова­не на вирішення проблем:

1) перевантаження Головного журналу чи Головної книги;

2) розподілу ведення бухгалтерського обліку між декількома працівниками.

Практика свідчить, що 90 % господарських операцій великих фірм пов'язано з придбанням та реалізацією товарно-матеріаль­них цінностей або послуг. Ці операції потребують організації об­ліку заборгованості кожного окремого клієнта та заборгованості фірми кожному окремому постачальнику, а також погашення цих боргів і їх залишків. Виходячи з цього, на практиці найчастіше застосовуються чотири типи спеціальних журналів:

Журнал продажу;

Журнал придбань;

Журнал грошових надходжень;

Журнал грошових виплат.


Журнал продажу(Sales jourпаї) призначений тільки для ре­єстрації операцій продажу з відстрочкою платежу (в кредит). Операції продажу за готівку відображаються в Журналі грошо­вих надходжень. Після підготовки товарів до відвантаження ко­жному покупцю виписується декілька примірників рахунка-фактури, з якого бухгалтер переносить у Журнал продажу дату, ім'я покупця, номер рахунка-фактури, суму (табл. 1.20).

У цьому Журналі доцільно також використовувати колонку із зазначенням терміну кредиту, як показано в табл. 1.20, крім того, може вводитись колонка для відображення податку з про­дажу. Оскільки в Журналі продажу накопичуються лише опера­ції з реалізації товарів (чи послуг), за які ще не надійшов пла­тіж, то проводка до цієї сукупності операцій (цього типу журналу) буде одна:

Дебет рахунка (35) Рахунки до отримання (в розрізі покупців)

Кредит рахунка (80) Виручка від реалізації

Інколи ця проводка вказується в колонці «Сума» або у підсу­мку по колонці «Фоліо», але немає необхідності повторювати її після кожного запису, як це робиться у Головному журналі, де реєструються різноманітні операції. Колонка «Фоліо» (F) запов­нюється після перенесення даних у допоміжний реєстр «Книга продажу»— на індивідуальні рахунки покупців (клієнтів). Запи­си на персональні рахунки повинні здійснюватися щоденно (табл. 1.21).


Таблиця 1.21

ДОПОМІЖНИЙ РЕЄСТР

Книга продажу

(Покупець «А») № 351



 


Ведення персональних рахунків дозволяє контролювати про­цес погашення боргів, дотримання термінів наданого кредиту, дає можливість в будь-який момент надати клієнту довідку про залишок заборгованості. Поширеною є практика повідомлення клієнтів наприкінці кожного місяця про суму їх заборгованості фірмі. Кількість персональних рахунків Книги продажу відпові­дає кількості покупців. Включення цих рахунків до Головної книги перевантажило б її. За такою системою побудови обліку у Головній книзі ведеться один контрольний рахунок «Рахунки до отримання» для обліку загальної заборгованості всіх покупців. Записи на цей рахунок здійснюються, як правило, один раз на мі­сяць (табл. 1.22).

Таблиця 1.22

ГОЛОВНА КНИГА



 


Сальдо контрольного рахунку у Головній книзі звіряється з підсумком залишків всіх покупців Журналу продажу.

Журнал придбань {Purchases journal) використовується тільки Для відображення придбань з відстрочкою платежу. Придбання з негайною оплатою відображаються у Журналі обліку грошових виплат. Техніка ведення цього журналу майже аналогічна поряд­ку заповнення Журналу продажу. Надходження товарів запису­ються у дебет «Придбання» або «Запаси» і кредит рахунка «Ра-


6"'


XI


хунки до сплати». Персональні рахунки на кожного постачальни­ка відкриваються у Книзі придбань.

Журнал грошових надходжень (Cash receips journal) викори­стовується для обліку надходжень грошових коштів. Форма цього журналу дещо складніша, ніж попередніх журналів (табл. 1.23), однак вона не є стандартною, кількість та назва рахунків, що де­бетуються та кредитуються, залежить від характеру операцій конкретного підприємства.

Таблиця 1.23

ЖУРНАЛ ГРОШОВИХ НАДХОДЖЕНЬ

стор. №

Як правило, використовується розгорнута форма журналу — дебетова та кредитова частини поділяються на декілька необхід­них колонок. Відображені у Журналі грошових надходжень опе­рації мають різний характер і потребують пояснень, тому в ньому заповнюється колонка «Зміст».

За дебетом у колонці «Грошові кошти» відображаються всі операції, що реєструються в цьому Журналі, оскільки всі вони пов'язані з надходженням грошових коштів. Підсумок по цій ко­лонці, підрахований наприкінці місяця, переноситься до Головної книги в дебет рахунка «Грошові кошти». За негайну або достро­кову оплату та в інших випадках покупцям можуть надаватися знижки, які відображаються в окремій дебетовій колонці.

Кредитова частина також містить колонки для відображення різних видів надходжень. Так, в колонці «Рахунки до отримання» реєструються надходження платежів від окремих покупців в по­гашення боргу. Ці суми будуть перенесені до персональних ра­хунків покупців в допоміжний реєстр «Книга продажу», а підсу­мок по колонці — до Головної книги на кредит контрольного рахунка «Рахунки до отримання». У колонці «Виручка від реалі­зації» відображається отримана виручка від реалізації з негайною оплатою. Підсумок по цій колонці в кінці місяця переноситься до


відповідного рахунка Головної книги. У колонці «Інші рахунки» може відображатися отримана банківська позика, фінансовий ре­зультат від реалізації основних засобів тощо. Назви конкретних рахунків, що кредитуються, вказуються у відповідній колонці, а здійснення переносу даних на них — у колонці «Фоліо».

Журнал грошових виплат {Cash payments journal) призначе­ний для реєстрації облікових записів, пов'язаних з виплатою грошей (табл. 1.24). Його ще називають реєстром чеків. Основ­ною колонкою цього журналу є колонка «Кредит рахунка, Гро­шові кошти». В ній відображається кожна операція, яка реєстру­ється в Журналі грошових виплат. В кінці місяця підсумок по цій колонці переноситься на кредит рахунка «Грошові кошти» Голо­вної книги.



 


Якщо по операціях з придбань мали місце знижки, вони наво­дяться в окремій кредитовій колонці. Грошові виплати відобра­жаються у Журналі в кореспонденції з дебетом рахунка «Рахунки До сплати». В окремій колонці вказуються назви конкретних по­стачальників чи кредиторів, яким сплачено борг. Перенесення


б*



сум на дебети індивідуальних рахунків Журналу придбань (по­гашення кредиторської заборгованості) позначається в колонці «Фоліо», а підсумок за місяць — записується в дебет контроль­ного рахунка «Рахунки до сплати» Головної книги. До колонки «Інші рахунки» записуються інші виплати. Назви рахунків, що дебетуються, вказуються у відповідній колонці. За необхідності рахунок, записи по дебету якого зустрічаються часто, може бути виділений в окрему колонку.

Застосування розглянутих спеціальних журналів систематизує записи, створює умови для розподілу праці, суттєво посилює внутрішній контроль.

Завдання для самостійної роботи

Питання для контролю знань

1. У чому полягає значення обліку в системі управління?

2. Дати характеристику користувачів облікової інформа­ції та їх класифікацію.

3. Які основні відмінності між фінансовим та управлін­ським обліковим?

4. Які загальноприйняті принципи формують процедуру ведення бухгалтерського обліку на міжнародному рівні?

5. Які міжнародні організації регламентують питання гармонізації обліку і фінансової звітності у світовому ма­сштабі?

6. Коли і ким заснований Комітет з міжнародних станда­ртів бухгалтерського обліку?

7. Які завдання, напрями діяльності та організаційна структура Комітету з міжнародних стандартів бухгалтерсь­кого обліку?

8. Яке значення Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у забезпеченні гармонізації фінансової звітності?

9. Ким розробляються і видаються Міжнародні стандар­ти бухгалтерського обліку і фінансової звітності?

 

10. Дати загальну характеристику складу і структури Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, фінансо­вої звітності та Директив ЄС.

11. Які підходи до побудови системи обліку застосову­ються у зарубіжній обліковій практиці?

12. Що розуміють під формою бухгалтерського обліку?

13. Які основні підходи покладені в основу побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах?



14. Чим відрізняється національний План рахунків бухга­лтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господар­ських операцій підприємств та організацій від Планів раху­нків бухгалтерського обліку інших країн?

Теми рефератів

1. Становлення та стандартизація бухгалтерського облі­ку на міжнародному рівні.

2. Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку: значення, структура та організація діяльності.

3. Склад і загальна характеристика Міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності та Ди­ректив Європейського співтовариства.

4. Порівняльні характеристика Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності та національ­них Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

5. Системи і форми бухгалтерського обліку зарубіжних країн.


Господарські ситуації

Визначити головний принцип або принципи обліку, покла­дені в основу кожної наведеної ситуації та правильність їх використання:

1. Аліса — власник приватної фірми «Країна чудес». За багато років вона змогла зібрати для себе справжній портфель цінних паперів, які придбані за рахунок її доходів від володіння фірмою. Дані про інвести­ційні папери в облікових записах фірми не відображаються.

2. Для забезпечення роботи свого секретаря компанія придбала на­стільний прилад. Його вартість— $10, очікуваний термін корисного використання — 25 років. Витрати на придбання цього приладу відне­сені на дебет рахунка «Витрати на офісне забезпечення».

3. Компанія, крім основної діяльності, реалізує товар, що має дворі­чну гарантію, включаючи технічний огляд і заміну окремих частин. Одночасно зі здійсненням облікового запису стосовно продажу прибли­зна сума витрат по гарантіях була записана на дебет рахунка «Витрати по гарантіях» у тому ж періоді.

4. Компанія сплатила $80 000 за патент, який має очікуваний 10-річний строк корисного використання. Ліквідаційна вартість патенту не визначалася. Сума, що була записана на дебет рахунка «Патенти», під­лягає амортизації у 10-річний строк.

5. Фірма вирішила розпочати однорічну рекламну кампанію вартіс­тю S500 000 на новому каналі національного кабельного телебачення з 1 січня наступного року. Річний обліковий період форми співпадає з календарним роком. Представники телебачення вимагають повної оплати своїх послуг у грудні поточного року.


Облікові записи цієї операції.

Дебет рахунка «Витрати на рекламу» 500 000

Кредит рахунка «Грошові кошти» 500 000

6. Завдяки банкрутству однієї місцевої фірми підприємство отрима­
ло можливість придбати обладнання вартістю S260 000 за нижчою ку­
півельною вартістю — $130 000, що й було здійснено.

Облікові записи цієї операції.

Дебет рахунка «Обладнання» 130 000

Кредит рахунка «Грошові кошти» 130 000

7. Синя борода, який є власником приватної фірми «Шлюб без про­
блем», вилучив S100 000 зі свого бізнесу і придбав цінні папери в пода­
рунок для своєї нової дружини.

Облікові записи цієї операції.

Дебет рахунка «Інвестиції» 100 000

Кредит рахунка «Грошові кошти» 100 000

8. «Батько і син компані» одержала пропозицію від фірми «Мама і
донька», котра бажає придбати її авто вартістю $100 000 за $185 100.
Пропозицію було відхилено, але на рахунках обліку було зроблено за­
пис щодо можливості отримання вказаних у пропозиції вигод.

Облікові записи цієї операції.

Дебет рахунка «Транспортні засоби» 85 000

Кредит рахунка «Прибуток від збільшення вартості

транспортних засобів» 85 000

9. У грудні 20ХХ року «Амінь компані» ухвалила політику сплати
своїм дилерам комісійних у розмірі 6 % від обсягу реалізованої продук­
ції. Комісійні сплачуються у наступному після реалізації місяці. Обсяги
реалізації у грудні 20ХХ року склали $250 000.

Облікові записи цієї операції З J грудня 20ХХроку:

Дебет рахунка «Витрати по сплаті комісійних

з продажу» 15 000

Кредит рахунка «Комісійні з продажу до оплати» 15 000

10. Корпорація «Мильна бульбашка» за рішенням ради директорів
зменшила облікову вартість будинку свого офісу до номінального роз­
міру — S100. Метою цього заходу було підвищення довіри клієнтів ко­
рпорації до її фінансової позиції за допомогою очевидного зниження
вартості активів.


Облікові записи цієї операції:

Дебет рахунка «Нерозподілений прибуток» 1 999 900

Кредит рахунка «Будівлі» 1 999 900

11. Фірма «Нащадки Великого комбінатора Лтд» закінчує свій фіс­
кальний рік 30 червня. Фінансові звіти за минулий рік складаються до
10 липня. 4 липня, коли були вихідні, на фірмі трапилася крадіжка, піс­
ля якої зникла більшість запасів палива. Збитки не можуть бути компе­
нсовані страховкою, тому що були порушені правила охорони запасів.
Ці збитки були відображені у фінансових звітах року, який тільки-но
закінчився*.

Облікові записи цієї операції.

Дебет рахунка «Збитки внаслідок крадіжок» 292 000

Кредит рахунка «Запаси» 292 000

12. Проаналізуйте господарські операції підприємства Джона Лівер-
ті, складіть бухгалтерські записи, відобразіть їх на рахунках. Складіть
Баланс на 30 квітня та Звіт про прибутки та збитки за квітень.

Джон Ліверті має намір відкрити власну майстерню з ремонту авто­мобілів. Для цього він використовує власні кошти, а також позику, яку бере у свого приятеля Філа Маккензі.

Операція 1. 1 квітня Д. Ліверті інвестує $4000 своїх власних коштів на відкриття майстерні.

Операція 2. 1 квітня Ліверті бере позику у Маккензі в сумі $2000 за умови погашення по $100 на місяць плюс проценти з розрахунку 12 % на рік. Перша виплата — 30 квітня.

Операція 3. 1 квітня Ліверті склав договір оренди приміщення під май­стерню. Орендна плата — $500 на місяць повинна вноситися наперед.

Джон Ліверті найняв помічника за $300 на місяць. За умовою угоди заробітна плата виплачується у кінці місяця.

Операція 4. 2 квітня Ліверті придбав обладнання на $2000 за готів­ку. Термін експлуатації обладнання — 5 років.

Операція 5.З квітня Ліверті придбав запасні частини для автомобі­лів на $2500, з яких $1500 виплатив готівкою, решту заборгованості по­винен виплатити протягом 60 днів.

Операція 6. За першу половину квітня доходи від ремонту автомо­білів становили $1000. З цієї суми $800 було одержано готівкою, реш­ту — пізніше.

Операція 7. 20 квітня Д. Ліверті сплачує постачальнику частину бо­ргу за запасні частини, одержані 3 квітня — $800.

Операція 8. 23 квітня надійшов платіж від дебіторів — $150.

Операція 9. Дохід (виторг) за другу половину квітня становив S1300 готівкою.

Господарські операції взяті із Матеріалів сертифікації членів Федерації професій-бухгалтерів і аудиторів України (І рівень).



 

Тести для поточного контролю знань

Вказати номери правильних відповідей у наведених тестах.

1. Передумовами створення МСБО є:

а) науково-технічний прогрес;

б) економічна інтеграція;

в) тяжіння України до Європейського Союзу;

г) створення Організації Об'єднаних Націй.

2. Що визначає правила та процедури бухгалтерського обліку
і складання звітності?

а) принципи бухгалтерського обліку; б)закон;

в) метод бухгалтерського обліку;

г) форма бухгалтерського обліку.

3. Базові концепції, що закладаються в основу відображення в
обліку та звітності господарської діяльності підприємства, йо­
го активів, доходів, витрат, фінансових результатів.

а) нормативні документи;

б) рахунки бухгалтерського обліку;
в)принципи;

г) нормативи.

4. Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського об­
ліку створений в:

а) 1973; 6)1969;

в) 1971;

г) 1975 році.

5. Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського об­
ліку фінансується:

а) Міжнародною федерацією бухгалтерів;

б) бухгалтерськими організаціями, що входять до складу його
правління;

в) Міжнародним валютним фондом;

г) Європейським банком реконструкції і розвитку.


6. Перші П(С)БО в Україні були затверджені:

а) 31 березня 1999 р.;

б) 28 травня 1999 р.;

в) 16 червня 1999 р.;

г) в 16 липня 1999 р.

7. Вкажіть кількість МСБО, що діють на даний момент:
а) 41;

6)39; в) 31;

г)27.

8. Вкажіть кількість МСБО, випущених за період діяльності
КМСБО:

а) 41; 6)39; в) 33;

г)27.

9. Допущення про безперервність діяльності передбачає, що
компанія:

а) буде ліквідована в найближчому майбутньому;

б) буде придбана іншою компанією;

в) є підприємством, що динамічно розвивається;

г) діє і діятиме в досяжному майбутньому, не буде ліквідована
і масштаби її діяльності не будуть істотно скорочені.

10. Припущення про безперервність діяльності не зберігаєть­
ся, якщо:

а) компанія тільки починає свою діяльність;

б) передбачається ліквідація компанії;

в) справедлива вартість перевищує собівартість;

г) не можна розрахувати можливу чисту ціну продажів.

11. Відповідно до припущення періодичності:

а) операція може впливати тільки на один період часу;

б) розрахунки не повинні проводитися, якщо операція впливає
на більш ніж один період часу;

в) рахунки підприємства можуть бути скориговані тільки в
тому періоді, в якому підприємство припиняє свою діяльність;

г) господарська діяльність підприємства може бути розподіле­
на на певні періоди часу.


12. Відповідно до принципу визнання доходів відображення
доходів повинно проводитися:

а) при отриманні грошових коштів;

б) коли доходи зароблені;

в) в кінці місяця;

г) протягом періоду, коли був сплачений податок на прибуток.

13. Згідно з принципом відповідності необхідно забезпечувати
відповідність:

а) клієнтів і підприємств;

б) витрат і доходів;

в) активів і зобов'язань;

г) кредиторів і підприємств;

14. Принцип відповідності показує співвідношення витрат з
доходами. Іншими словами, даний принцип передбачає відповід­
ність:

а) активів і зобов'язань;

б) докладених зусиль і досягнутих результатів;

в) дивідендів та інвестицій акціонерів;

г) грошових виплат і грошових надходжень.


РОЗДІЛ 2


ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

2.1. Призначення і зміст фінансової звітності.

2.2. Зміст, структура та методика складання Балансу.

2.3. Звіт про прибутки та збитки, його зміст і мето­дика складання.

2.4. Призначення і методика складання Звіту про рух грошових коштів.

2.5. Характеристика Звіту про зміни у власному капі­талі та Приміток до фінансової звітності.


Метою вивчення даного розділу є отримання теоре­тичних знань стосовно призначення, змісту, складу фінансової звітності зарубіжних підприємств, її нормативного забезпечен­ня, структури, змісту та інтерпретації основних її форм, а та­кож набуття практичних навичок складання Балансу, Звіту про прибутки та збитки, Звіту про зміни у власному капіталі, Звіту про рух грошових коштів та інших форм фінансової звітності і використання її інформації для прийняття управлінських рі­шень.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ, ВИ ПОВИННІ ВМІТИ:

• розкрити призначення та зміст фінансової звітності;

• порівняти склад, порядок підготовки і подання фінансової звітності за Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і фінансової звітності та національними Положеннями (стандарта­ми) бухгалтерського обліку;

• виявити відмінності у побудові Балансу в різних країнах;

• порівняти зміст, структуру Звіту про прибутки та збитки і опанувати методику його складання в різних країнах;

• ознайомитися з особливостями побудови та складання Звіту про рух грошових коштів;

• розкрити зміст та методику складання Звіту про зміни у вла­сному капіталі і Приміток до фінансової звітності;

• навчитися використовувати показники фінансової звітності для оцінки фінансового стану підприємства та прийняття опти­мальних економічних рішень.


2.1. Призначення та зміст фінансової звітності

В умовах інтернаціоналізації економіки, важливим призначенням якої є сприяння підвищенню ефективності та кон­курентоспроможності, а також привабливості для інвесторів, фі­нансова звітність є основним засобом комунікації, важливим елементом інформаційного забезпечення прийняття виважених економічних рішень. З огляду на це, не випадково концепція складання та оприлюднення звітності лежить в основі системи національних стандартів бухгалтерського обліку в більшості еко­номічно розвинутих країн світу. Обумовлено це тим, що будь-яке підприємство тією чи іншою мірою потребує додаткових джере­лах формування фінансових ресурсів для фінансування своєї дія­льності. Поповнення фінансових ресурсів на ринку капіталів мо­жливе шляхом залучення потенційних інвесторів і кредиторів, у тому числі зарубіжних, за умови надання їм об'єктивної інфор­мації про фінансово-господарську діяльність підприємства, осно­вним джерелом якої є фінансова звітність. При цьому наскільки привабливими будуть оприлюднені у звітності показники, що ха­рактеризують поточний і перспективний фінансово-майновий стан ділового партнера та фінансові результати його діяльності, настільки високою буде вірогідність отримання додаткових дже­рел фінансування.

Підготовка фінансової звітності, яка є основним джерелом ін­формації про напрямки, результати та перспективи діяльності підприємства, є завершальним етапом ведення бухгалтерського обліку. Фінансова звітність — це система показників, які харак­теризують майновий та фінансовий стан підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності та рух грошо­вих потоків за звітний період. Вона є невід'ємним елементом всі­єї системи бухгалтерського обліку. В умовах ринкової економіки фінансова звітність базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка єднає підприємство з сус­пільством і діловими партнерами — користувачами інформації про діяльність підприємства та перспективи його розвитку. Зок­рема, вона забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо оцінки майнового стану підприємства, джерел фінансування його діяльності, фінансової сталості, ліквідності, платоспроможності, ділової активності та конкурентоспроможності; визначення стра­тегії і тактики розвитку підприємства, а також знаходження резе­рвів зміцнення його фінансового стану та підвищення ефектив­ності функціонування.


Надання користувачам повної, об'єктивної інформації про фі­нансовий стан та фінансові результати діяльності підприємства для прийняття ними виважених управлінських рішень є метою скла­дання фінансової звітності. Зважаючи на це, інформація, в якій за­цікавлені всі користувачі, повинна давати можливість оцінити спроможність підприємства стабільно функціонувати, відтворюва­ти грошові кошти та інші активи, генерувати прибуток, а також по­рівнювати інформацію за різні звітні періоди з метою визначення тенденцій у змінах окремих показників, що цікавлять користувачів, та фінансового стану в цілому. Найбільш повна реалізація цих за­вдань можлива за умови формування інформації у фінансовій звіт­ності з дотриманням таких основних вимог (рис. 2.1).

Фінансову звітність складають підприємства, які є юридични­ми особами, незалежно від форм власності, включаючи підпри­ємства з іноземними інвестиціями. Суб'єкти господарювання, які мають дочірні підприємства, складають і подають, крім власного фінансового звіту, також консолідовану звітність. Підприємства складають фінансову звітність за місяць, квартал і рік наростаю­чим підсумком з початку року. При цьому місячна і квартальна звітність є проміжною. Річні звіти готуються за результатами фі­нансового року. Як правило, він закінчується 31 грудня, але не обов'язково фінансовий рік має збігатися з календарним. Фінан­совий рік містить 12 послідовних місяців, або 52 тижні, або три­надцять 4-тижневих періодів. Так, фінансовий рік компанії може починатися 1 квітня і закінчуватися 31 березня.

Фінансова звітність є відкритою для оприлюднення та доступа­ною для ознайомлення зацікавленим користувачам. Річні звіти ви­даються, як правило, у вигляді гарно оформлених брошур', в яких компанії розкривають напрямки, результати та перспективи діяль­ності і знайомлять зацікавлених осіб зі станом своїх справ. Акціо­нерні компанії відкритого типу розповсюджують свої звіти серед громадськості з метою залучення інвесторів. Компанії закритого типу більш стримані в цьому, але примірник звіту, зареєстрований певним чином, завжди може бути наданий для ознайомлення будь-якому кредитору або представникові громадськості. Звіти публі­куються лише за наявності висновки аудиторської фірми про до­стовірність наведеної інформації. Перед розсилкою акціонерам рі­чні звіти реєструються в спеціальних установах. У США, наприклад, в Бюро реєстрації корпорацій.

Практика публікації основної інформації про компанії та надання акціонерам фі­нансових звітів до проведення річних зборів зародилася ще в 1900 році.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Загальні вимоги до фінансової звітності
       
  Достовірність і повнота   Фінансова звітність повинна містити інформа­цію, необхідну для формування достовірної і повної уяви про фінансовий стан підприємства та його зміни, а також фінансові результати дія­льності
 
     
     
  Нейтральність   При формуванні фінансової звітності підприєм­ства має бути забезпечена нейтральність інфор­мації, шо міститься в ній, тобто неможливе од­нобоке задоволення потреб одних груп користувачів звітності перед іншими
 
     
     
  Сутгєвість   Показники у розрізі окремих активів, зо­бов'язань, доходів, витрат, а також складових капіталу повинні подаватися у фінансовій звіт­ності лише за умови їх суттєвості. Показник вважається суттєвим, якщо його нерозкриття може вплинути на економічні рішення зацікав­лених користувачів, що приймаються на основі звітної інформації. Суттєвою вважається сума, відношення якої до загального підсумку відпо­відних даних за звітний період складає не менше п'яти відсотків
   
     
     
  Послідовність   По кожному показнику бухгалтерської фінансо­вої звітності мають бути наведені дані мінімум за два роки — звітний і попередній
   
     
     
  Зіставлення   У фінансовій звітності повинно бути забезпече­но зіставлення звітних даних з показниками по­передніх звітних періодів
   
     
     
  Оформлення   Фінансова звітність має бути складена згідно з вимогами положень по бухгалтерському обліку та інших нормативних документів з бухгалтер­ського обліку
   
     

Рис. 2.1. Вимоги до фінансової звітності

Загальні вимоги до фінансових звітів щодо їх складу, структу­ри та змісту основних форм викладені в Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО): 1 «Подання фінансових звітів», 7 «Звіт про рух грошових коштів», 8 «Облікова політика, зміни в


облікових оцінках та помилки», 14 «Звітність за сегментами», 27 «Консолідовані та окремі фінансові звіти», 29 «Фінансова зві­тність в умовах гіперінфляції», ЗО «Розкриття інформації у фі­нансових звітах банків та подібних фінансових установ», 34 «Проміжна фінансова звітність», в Першій та Четвертій Директи­вах ЄС. Згідно з цими нормативними документами річні звіти, належним чином затверджені і завірені аудиторами, мають бути опубліковані. Виняток надається невеликим та середнім компані­ям, для яких не обов'язковим є аудиторський висновок, а Баланс і Звіт про прибутки та збитки можуть складатися за скороченою формою.

Річний звіт складається здвох частин. Перша — адміністра­тивно-управлінський огляд— це звіт (або звернення) президе­нта компанії чи голови Ради директорів. Друга — безпосередньо фінансовий звіт.

Зміст першої частини жорстко не регламентується. В ній міс­титься управлінський огляд та аналіз результатів роботи компа­нії. Оскільки адміністрація краще обізнана у справах підприємст­ва, ніж зовнішні користувачі фінансової інформації, її погляд на господарські операції, події та обставини, пояснення їх впливу на фінансовий стан підприємства сприяє кращому розумінню фі­нансового звіту. Тут можуть розглядатися:

1) події нефінансового характеру, які мали місце у звітному році і вплинули на діяльність компанії;

2) стан та перспективи розвитку економіки, галузі і роль у них компанії;

 

2) план розвитку діяльності компанії;

3) очікуваний ефект.

В цій частині, як правило, висвітлюються технологічні та еко­номічні досягнення компанії, зусилля керівництва, спрямовані на їх здійснення; ринкова кон'юнктура та її вплив на діяльність під­приємства, даються прогнози на майбутнє та оцінюються перспе­ктиви.

Хоча адміністрація має схильність висловлювати лише опти­містичні очікування, перевага таких оглядів полягає в тому, що в них акцентується увага на проблемах, які керівництво вважає ос­новними.

Друга частина річного звіту — фінансовий звіт— включає:

Баланс;

Звіт про прибутки та збитки;

Звіт про зміни увласному капіталі;

Звіт про рухгрошових коштів.


До фінансових звітів надаються Пояснювальні примітки,в яких розкривається:

— облікова політика підприємства;

— інформація, не наведена у формах фінансової звітності, але якої вимагають відповідні стандарти;

— інформація, що містить додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

З метою забезпечення належного розуміння фінансової звіт­ності користувачами, вона повинна розкривати всю суттєву ін­формацію. У відповідності з Міжнародним стандартом бухгал­терського обліку 1 «Подання фінансових звітів» у звітах має вказуватися:

— назва підприємства;

— країна знаходження;

— дата звітності та звітний період;

— короткий опис характеру діяльності підприємства і його юридичної форми;

— валюта звітності та одиниця її виміру.

У разі необхідності грошові суми і класифікація статей мають бути доповнені іншою інформацією, яка пояснює їх зміст. Важ­ливі статті рекомендується виділяти окремо, а не у складі інших. Фінансові звіти повинні містити відповідні дані за попередній період.

Заголовки, назви розділів, найменування статей річної звітно­сті не регламентуються Міжнародними стандартами бухгалтер­ського обліку, тому правильний їх підбір повинен полегшити чи­тання звітів і сприяти їх кращому розумінню.

Склад річної фінансової звітності підприємств окремих країн має свої особливості і регламентується законодавчими і нормати­вними актами кожної з них. Так, наприклад, склад фінансової зві­тності підприємств Російської Федерації (крім бюджетних уста­нов) наведений на рис. 2.2.

Мета фінансових звітів полягає в забезпеченні інформацією про діяльність підприємства, його фінансовий стан та зміни в ньому широкого кола користувачів. Фінансові звіти відобража­ють результати господарської діяльності підприємства, ефектив­ність використання його ресурсів.

Користувачі фінансових звітів зацікавлені в інформації про минулий та поточний стан підприємства. На підставі цієї інфор­мації вони намагаються спрогнозувати діяльність підприємства в майбутньому.


 



Рис. 2.2. Склад фінансової звітності підприємств Російської Федерації

Види діяльності, обсяги реалізації, доля ринку, дохід, прибу­ток від інвестицій, рух грошових коштів свідчать про минулі ус­піхи підприємства. Ці показники характеризують конкурентосп­роможність, вміння підприємства пристосуватися до змін навколишнього середовища, досягнуту успішність господарю­вання та ефективність управління.

Поточний стан підприємства характеризується типами ак­тивів, які знаходяться у його власності, станом грошових коштів, заборгованості підприємства, товарно-матеріальних запасів. Ко­ристувачі намагаються оцінити здатність підприємства генерува­ти грошові кошти та своєчасно виконувати свої фінансові зо­бов'язання, ліквідність та платоспроможність підприємства. їх цікавить наявність прибутку, яка його величина отримана від ін­вестицій, спрямована на розвиток підприємства, припадає на од­ну акцію, яке відношення заборгованості до власного капіталу підприємства.

Відповіді на ці та інші економічні питання допомагають оці­нити минулі успіхи і невдачі, забезпечують користувачів необ­хідною інформацією для прийняття стратегічних рішень.

Так, інформаційні потреби акціонерів зводяться до прогнозу­вання майбутнього прибутку, як джерела майбутніх дивідендів і розширення підприємства — фактора зростання ринкової вартос­ті акцій. На підставі цього вони приймають рішення щодо участі


у капіталі компанії, придбання, продажу та володіння її цінними паперами.

Постачальники, фінансові організації та інші кредитори тур­буються про:

— прибутковий потенціал підприємства (як гарантію вико­нання ним своїх кредитних зобов'язань);

— спроможність підприємства генерувати грошові кошти проведенням операцій, що ставить його у більш вигідні позиції для сплати боргів;

— фінансовий стан підприємства, оскільки активи виступають загальною гарантією по його заборгованості.

Річний звіт повинен містити достовірну інформацію про ді­яльність компанії та її стан. Він також має вказувати на будь-які важливі події, що виникли з кінця минулого фінансового року; наміри відносно майбутнього компанії, діяльність в сфе­рі є та розвитку; інформацію, яка стосується придбання влас­них акцій.

Таким чином, фінансові звіти, підготовлені за загально­прийнятими стандартами, надають типовий перелік інформації про компанію, відповідають запитам більшості користувачів і надають останнім певні можливості для аналізу і побудови прогнозів.

2.2. Зміст, структура та методика складання




Переглядів: 1167

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.031 сек.