Бруєнко Людмила

Виконала

Студентка 2Л1 групи

Бруєнко Людмила

Види сигматизму: 1. Міжзубний стигматизм: Цей недолік виражається в тому, що при вимові свистячих або шиплячих звуків кінчик язика просовується між нижніми і верхніми різцями, від чого виходить картавий звук. 2. Губно-зубний сигматизм: При цьому недоліку вимови свистячі або шиплячі звуки вимовляються подібно звуків ф і в, тобто при такому положенні частин артикуляційного апарату, коли нижня губа піднята до верхніх різців, утворюючи звуження, через яке проходить видихуваний струмінь повітря, а язик перебуває в положенні звуку с. 3. Призубний сигматизм: При вимові свистячих звуків кінчик язика впирається в краї верхніх і нижніх різців, утворюючи затвор і заважаючи проходу повітря через зубну щілину, внаслідок чого відсутній характерний для цих звуків свист і замість звуків с, з чуються звуки т і д. Цей недолік можна назвати і парасигматизмом, так як один звук замінюється іншим. 4. Шиплячий сигматизм: При цьому виді сигматизму кінчик язика відтягується від нижніх різців у глиб ротової порожнини, спинка різко вигнута у напрямку до твердого піднебіння, внаслідок чого замість свисту чується пом'якшене ш або ж (собака - «шябака», замок - « жямок »). 5. Бічний сигматизм: При цьому недоліку свистячі або шиплячі звуки можуть вимовлятися двома способами: а) кінчик язика впирається в альвеоли, а весь язик лягає ребром, один з його країв піднімається до внутрішньої сторони корінних зубів, пропускаючи повітря, що видихається по бічних краях язика, внаслідок чого утворюється «хлюпаючий» звук; б) кінчик язика впирається у верхні альвеоли, пропускаючи повітря з боків, як при звуці л. Бічний сигматизм може бути одностороннім і двостороннім. 6. Носовий стигматизм: Корінь язика піднімається і примикає до м'якого піднебіння, яке опускається і утворює прохід для видихуваного повітря через ніс, тому чується звук, схожий на х, але з гугнявим відтінком.

• губи трохи витягнуті вперед;
• зуби злегка розкриті;
• широкий кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, утворюючи з ним щілину;
• бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
• м'яке піднебіння закриває прохід в носову порожнину;
• голосові зв'язки не вібрують.

Вправи для підготовки артикуляційного апарату до постановки звука [ш]

• «Лопатка»

Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

• «Неслухняний язичок»

Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти «пя-пя-пя», неначе похлопувати свій «неслухняний язичок» верхньою губою.

• «Чисті зуби»

Посміхнутися, трохи відкрити рот. Кінчик язика за нижніми зубами виконує рухи праворуч-ліворуч, наче чистить зубки. Повторювати 10-15 раз.

• «Дмухаємо на лопаточку»

Посміхнутися, привідкрити рот, положити широкий край язика на нижню губу і подути на язик.

Постановка звука [Ш]

1.За наслідуванням:

Корисними будуть вправи на звуконаслідування:

- шумить ліс (ш-ш-ш)

- створюємо тишу (ш-ш-ш)

2.Від опорних звуків

- Відкривши рот, вимовляти звук [т] з придихом, ударяючи кінчиком язика в альвеоли за верхніми зубами; поступово видовжувати струмінь повітря, не вдаряючи в альвеоли, а тільки піднімати до них кінчик язика.

- Довго без голосу вимовляти звук [р] і кінчиком шпателя, піднесеним до під'язикової вуздечки, зупинити вібрацію передньої частини язика — чути шипіння.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.