Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Приклад

План

Лекція 18: Облік власного капіталу

1. Визначення власного капіталу бюджетної установи, його структура та призначення.

2. Облік фонду в необоротних активах.

3. Облік результатів виконання кошторису за загальним та спеціальним фондами.

4. Облік результатів переоцінок.

Література:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XIV.

2. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

3. П.Й.Атамас Основи обліку у бюджетних організаціях: Навч. посібник. – Центр навчальної літератури, 2003.

1. Під власним капіталомв бюджетних установах розуміють частину активів що забезпечують функціонування та нормальний ритм роботи із здійснення основних функцій. Власний капітал виступає гарантією організації діяльності бюджетної установи.

Він є основою для початку і провадження фінансово-господарської діяльності.

Рахунки бухгалтерського обліку класу 4 "Власний капітал" Плану рахунків бюджетної установи застосовуються для обліку фондів та визначення результатів виконання кошторисів установи, бюджетів сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) за поточний рік, а також результатів переоцінки.

Він поділяється на такі рахунки:

- 40 - фонд у необоротних активах;

- 41 - фонд у малоцінних і швидкозношуваних предметах;

- 42 - результати виконання бюджетів;

- 43 - результати виконання кошторисів;

- 44 - результати переоцінок.

2.Субрахунок 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами" є яскравим представником зв'язку з окремими субрахунками, на якому обліковуються вкладення у фонд основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів (з урахуванням зносу).

Вартість придбаних необоротних активів супроводжується записом за дебетом субрахунку класу 1 "Необоротні активи" та кредитом субрахунків 3 класу : "Кошти, розрахунки та інші активи" та класу 6 "Поточні зобов'язання". Водночас проводиться другий запис за кредитом субрахунку 401 та дебетом відповідного субрахунку класу 8 "Витрати".

При безоплатному отриманні необоротних активів проводиться запис у кредит субрахунків 401 і відповідного субрахунку рахунку 13 "Знос необоротних активів" і в дебет відповідних субрахунків класу 1 "Необоротні активи".

При вибутті, ліквідації і безоплатній передачі необоротних активів дебетуються субрахунок 401 і відповідний субрахунок 13 "Знос необоротних активів" (на суму зносу) і кредитуються відповідні субрахунки класу 1 "Необоротні активи".

З метою законного утворення власного капіталу необхідно врахувати і вимоги наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію та її запровадження". Даним наказом регламентовано джерела придбання необоротних активів, тобто виділення бюджетних асигнувань на відповідні коди економічної класифікації (КЕКВ).

Переважно для утворення необоротних активів використовують КЕКВ 2000 "Капітальні видатки", а точніше КЕКВ 2100, на який виділяються призначення на виконання вищевказаних цілей.

Під капітальними видаткамирозуміють платежі з метою придбання капітальних активів, стратегічних і надзвичайних запасів товарів землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам з метою придбання ними подібних активів, компенсації витрат, пов'язаних з руйнуванням чи пошкодженням основних фондів.

Придбання основного капіталу (КЕКВ 2100) передбачає витрати на нові або існуючі товари тривалого користування, які купують або створюють власними силами. До основних засобів належать необоротні активи, що мають матеріальну форму і вартість яких становить понад 1000 гривень за одиницю, та інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, вартість за одиницю не перевищує 500 гривень (телефони, обчислювальна техніка, пральні машини, холодильники тощо). Сюди належать такі види товарів тривалого користування, як нерухомі основні фонди, в тому числі житлові споруди, меблі, обладнання, прилади, а також рухомі основні фонди, такі як транспортні засоби, устаткування. Ця категорія охоплює також платежі, направлені на модернізацію, продовження термінів служби основного капіталу, підвищення його продуктивності, покращення віддачі основних фондів.

3.Рахунок 43 "Результати виконання кошторисів" передбачений для визначення результату діяльності установи від надання державних послуг, реалізації продукції, надання інших послуг відповідно до кошторису установи, як за загальним, так і за спеціальним фондами, за результатами року.

Рахунок розподіляється на субрахунки:

- 431 " Результат виконання кошторису за загальним фондом";

- 432 " Результат виконання кошторису за спеціальним фондом".

Починаючи з 1 січня 2000 року, всі установи й організації України, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, здійснюють виведення фінансового результату виконання кошторису доходів і видатків установи за бюджетний рік, який відображається у формі № 1 "Баланс".

Виведення фінансового результату це розрахункова сума за порядком закриття рахунків обліку доходів на суму рахунків обліку витрат. Саме виведення фінансового результату надає прозорості фінансовій звітності про виконання кошторису. Тобто, маючи фінансовий результат у балансі установи, можна дуже легко зробити аналіз ефективності діяльності бюджетної установи з надання державних послуг, а також дати оцінку ефективності роботи безпосередньо розпорядника бюджетних коштів у керівництві установи.

Механізм виведення фінансового результату виконання кошторису доходів і видатків установи доцільно розподілити на два етапи:

1. Визначення переліку субрахунків бухгалтерського обліку, які підлягають закриттю оборотами після закінчення року, а саме залишки більшості субрахунків бух обліку класу 7 "Доходи" (701 "Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи", 702 "Асигнування з місцевого бюджету на видатки установи та інші заходи", 711 "Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги", 712 "Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ", 713 "Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду", 714 "Кошти батьків за надані послуги", 721 "Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень", 722 "Реалізація продукції підсобних (навчальних) сільських господарств", 723 "Реалізація науково-дослідних робіт за договорами", 741 "Інші доходи бюджетних установ"), класу 8 "Витрати". Заключні обороти проводяться за допомогою субрахунків класу 4 "Власний капітал" (431 та 432). При закритті рахунків заключними оборотами бухгалтер водночас здійснює документальну інвентаризацію сум, віднесених на ці субрахунки протягом року. Вирішення деяких питань, що можуть виникнути під час закриття певних рахунків.

2. Відображення фінансового результату в річному балансі установи. Відповідно до вимог нормативних документів, фінансовий результат бюджетна установа відображає в розділі І Пасиву річного балансу в спеціальних рядках 380 "Результат виконання кошторису за загальним фондом", 390 " Результат виконання кошторису за спеціальним фондом" із застосуванням рядка 400 "Результат переоцінки". Звірка та аналіз цього показника з даними інших форм звітності.

Домашнє завдання:Законспектувати самостійні питання 4 з підручника П.Й.Атамас Основи обліку у бюджетних організаціях: Навч. посібник. – Центр навчальної літератури, 2003 або Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001.

Цей приклад є демонстраційним. Він показує, як можна зберегти і відновити список об'єктів. Список в даному випадку будується за допомогою класу ArrayList.

Крім того, на цьому прикладі ми розглянемо один із спеціальних прийомів, використовуваних при відновленні значень transient -полів.

Застосування SerializableDemo оперує об'єктами класу DemoObject і складається з двох файлів: SerializableDemo.java і DemoObject.java.

Файл SerializableDemo.java:

import java.util.*;import java.io.*; public class SerializableDemo { public static void main(String args[]){ //--- 1. Створимо ArrayList з 20 елементів DemoObject ArrayList list = new ArrayList(); Random r = new Random(); for ( int i = 0; i < 20; i++ ){DemoObject obj = new DemoObject(r.nextInt()%1000); list.add(obj); }//--- 2. Додамо ще один елемент в 10-у позицію списку list.add(10, new DemoObject(1111));//--- 3. Роздрукуємо результат print("Початковий список", list);//--- 4. Збережемо це у файлі ObjectOutputStream out = null; try {out = new ObjectOutputStream(new BufferedOutputStream( new FileOutputStream("Demo.ser"))); out.writeObject(list); } catch ( IOException ex ){ ex.printStackTrace(); } finally { if ( out != null ) try { out.close(); } catch ( IOException ex ){ ex.printStackTrace(); } }//--- 5. Відновимо усе з файлу DemoObject.dropCounter(); // скидання лічильника об'єктів ObjectInputStream in = null; try { in = new ObjectInputStream(new BufferedInputStream(new FileInputStream("Demo.ser"))); list = (ArrayList) in.readObject(); } catch ( IOException ex ){ ex.printStackTrace(); } catch ( Exception ex ){ ex.printStackTrace(); } finally { if ( in != null ) try { in.close(); } catch ( IOException ex ){ ex.printStackTrace(); } }//--- 6. Віддрукуємо результат print("Відновлений список", list); } static void print(String title, List list){ System.out.println(title); Iterator iter = list.iterator(); for ( int i = 0; iter.hasNext(); i++ ){ System.out.println("N "+i+"="+iter.next()); } }}

Файл DemoObject.java:

import java.io.*; public class DemoObject implements Serializable { private static int counter = 0; private transient int cnt = 0; private String number; public DemoObject(int numb){ cnt = counter++; number = String.valueOf(numb); } public DemoObject() { number = null; } public String toString() { return " "+cnt+": "+number; } public static void dropCounter() { counter = 0; } private void readObject(ObjectInputStream in) throws IOException, ClassNotFoundException { in.defaultReadObject(); cnt = counter++; }}

Дії програми описані в коментарях у файлі SerializableDemo.java. Вимагає пояснення тільки реалізація класу DemoObject.

Але спочатку звернемо увагу на основні моменти головної програми.

Найголовніше тут те, що увесь список зберігається одним оператором -

out.writeObject(list);

і відновлюється також одним оператором -

list = (ArrayList) in.readObject();

Розглянемо тепер сам сериализуемый об'єкт (клас DemoObject).

У нім три поля.

· Статичне поле counter для лічильника об’єктів. Оскільки воно статичне, то в процесі серіалізації/десеріалізації не бере участь.

· Тимчасове (transient) поле cnt - зберігає порядковий номер об'єкту (об'єкти нумеруються в порядку їх створення в програмі). Оскільки воно описане як transient, то воно теж не серіалізується.

· Поле number, яке демонструє вміст об'єкту.

Для роботи з полем counter в класі створений метод dropCounter(), який застосовується в основній програмі тоді, коли треба скинути лічильник породжених об'єктів класу DemoObject.

Для установки значення поля cnt в класі DemoObject зроблені спеціальні зусилля. Для цього визначений метод

private void readObject(ObjectInputStream in) throws IOException, ClassNotFoundException;

Наявність такого методу в класі, що серіалізується, гарантує, що він буде викликаний при десеріалізації об'єкту. При цьому в такому методі власне прочитування об'єкту з потоку слід виконувати за допомогою спеціального методу класу ObjectInputStream - defaultReadObject(). тобто метод readObject(..) повинен складатися з виклику методу defaultReadObject() і якогось додаткового коду. Цей код, зокрема, може містити установку значень transient -полей, що і продемонстроване на цьому прикладі.

Слід зазначити, що метод defaultReadObject() може бути викликаний тільки з методу readObject(..), інакше виникає NotActiveException.

Відтранслюємо і запустимо програму.

Результати її роботи показують, що сам список об'єктів відновлений правильно, він складається з тих же об'єктів, розташованих в тому ж порядку. Але поля cnt в цих двох списках відрізняються, як це і повинно бути по сенсу цього поля.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.