Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Джерела трудового права.

Загальна характеристика трудового права.

Тема 14. Трудове право .

Лекція – 2 год.

План

1. Загальна характеристика трудового права.

2. Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.

3. Особливості прийому на роботу неповнолітніх.

4. Поняття і види робочого часу.

5. Час відпочинку та його види.

Самостійна робота: 1 год.

План

1. Припинення трудового договору: поняття, підстави.

2. Трудова дисципліна і обов’язки працівника.

3. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарні стягнення.

4. Матеріальна відповідальність та її види.

Основні поняття: трудове право України, трудові відносини, трудовий договір, контракт, колективний договір, робочий час, надурочний робочий час, час відпочинку, трудова дисципліна, дисциплінарні стягнення, матеріальна відповідальність.

Трудове право України - це самостійна галузь права, яка регулює трудові й тісно пов'язані з ними суспільні відносини.

Трудові відносини - це відносини між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, згідно з якими працівник зобов'язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник або уповноважений ним орган зобов'язаний оплачувати його працю, створювати належні умови для праці.

Трудове право також регулює інші суспільні відносини, які тісно пов'язані з трудовими:

1) відносини працевлаштування, зокрема, якщо працівника звільняють з роботи, то він може звернутися за допомогою в орган працевлаштування або працевлаштовується самостійно. Орган працевлаштування пропонує працівнику роботу в тій же чи іншій місцевості за його професією, спеціальністю, кваліфікацією, а при її відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. При необхідності працівника може бути направлено за його згодою на навчання новій професії (спеціальності) з подальшим наданням йому роботи;

2) відносини з виробничого навчання;

3) підвищення кваліфікації;

4) відшкодування збитків, заподіяних працівником підприємству, установі, організації або навпаки.

Трудові та інші відносини регулюються Конституцією України та більш ніж 250 нормативно-правовими актами (ЗУ «Про колективні договори та угоди», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про пенсійне забезпечення» та інші).

Найважливішу роль у регулюванні трудових відносин відіграє Кодекс законів про працю України (далі КЗпП), який був прийнятий у 1971 році та набув чинності з 1 червня 1972 року. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального та культурного життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Структура Кодексу законів про працю. Кодекс складається з 18 глав та 265 статей:

Глава І. Загальні положення.

Глава II. Колективний договір.

Глава III. Трудовий договір.

Глава ІІІ-А. Забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників.

Глава IV. Робочий час.

Глава V. Час відпочинку.

Глава VI. Нормування праці.

Глава VII. Заробітна плата.

Глава VIII. Гарантії і компенсації.

Глава IX. Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.

Глава X. Трудова дисципліна.

Глава XI. Охорона праці.

Глава XII. Праця жінок.

Глава XIII. Праця молоді.

Глава XIV. Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

Глава XV. Індивідуальні трудові спори.

Глава XVI. Професійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємствами, установами, організаціями.

Глава ХVІ-А. Трудовий колектив.

Глава XVII. Державне соціальне страхування.

Глава XVIII. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

2. Трудовий договір: поняття, зміст, форма, строк, порядок укладення.

Трудовий договір - це угода між працівником, з однієї сторони, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, з іншої.

За цією угодою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Зміст трудового договору складають його умови, що визначають права й обов'язки сторін. Розрізняють два види умов трудового договору залежно від порядку їх встановлення: 1) додаткові, що встановлюються за згодою сторін (наприклад, тривалість робочого часу) й 2) обов'язкові - це ті умови, без погодження яких договір вважається не укладеним. У трудовому договорі передбачаються найбільш важливі умови, зокрема, трудова функція працівника, місце роботи і посада, розмір заробітної плати та інше.

Закон дозволяє працівникові укладати трудовий договір на одному або одночасно на декількох підприємствах, установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим договором або угодою сторін.

Трудовий договір може бути:

а) безстроковим - укладається на невизначений строк;

б) строковий, що укладається:

· на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

· таким що укладається на час виконання певної роботи.

У тих випадках, коли в трудовому договорі строк його дії не обумовлюється, вважається, що він укладений на невизначений строк. Строковий трудовий договір перетворюється в безстроковий, якщо після закінчення раніше обумовленого строку трудові відносини продовжуються і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не проявили ініціативи для їх припинення.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організація праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Контракт— це особливий вид строкового трудового договору, що укладається в письмовій формі. Контракт є підставою для видання наказу або розпорядження про зарахування на роботу; інших документів, наприклад заяви, не потрібно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Користування землею: поняття, суб'єкти, види.	\|	Особливості прийому на роботу неповнолітніх.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.