ЗАКОН МАЛЮСА

Прилад, за допомогою якого розрізняють природний промінь від поляризованого, називається аналізатором. Аналізатором може бути будь-який поляризатор, скляна стопа паралельних пластинок, закріплених під кутом повної поляризації, чорне дзеркало, закріплене під кутом повної поляризації, поляроїди, кристал ісландського шпату, поляризаційні призми Ніколя, Волластона та ін. Звичайно аналізатор розміщують по ходу світлового променя за поляризатором.

Інтенсивність поляризованого світла, що проходить через аналізатор, залежить від взаємної орієнтації площин пропускання світлових коливань поляризатора і аналізатора. Щоб з'ясувати кількісну залежність, припустимо, що на аналізатор перпендикулярно до площини рис. 8.

Рис. 8

падає повністю поляризований промінь з світловими коливаннями в площині РР, а аналізатор пропускає тільки ті коливання, які відбуваються в площині АА. Неважко помітити, що при амплітуді коливань ау поляризованій хвилі, амплітуда коливань у хвилі, що пройде через аналізатор,, тобто дорівнює проекції амплітуди поляризованої хвилі на площину АА. Оскільки енергія коливань пропорційна квадрату амплітуди коливань, то інтенсивність I₀ променя, що падає на аналізатор, та інтенсивність I вихідного променя з аналізатора відповідно дорівнюватимуть

де k— коефіцієнт пропорційності. З порівняння цих рівностей дістаємо

що є математичним виразом закону Малюса.

Закон Малюса стверджує: при попаданні плоскополяризованого світла на аналізатор інтенсивність світла, що проходить через аналізатор, пропорційна квадрату косинуса кута між напрямом коливань, які пропускає аналізатор без послаблення, і напрямом коливань у поляризованому світлі, що падає на аналізатор.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.