МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Роль України в економіці Австро-угорської імперії в кін. XIX - нач. XXУ західно-українських землях під гнітом Австро -Угорщини до початку XX сторіччя перебувало 4600 тис. українців: У Галичині -3850 тис., на Буковині -305 тис., на Закарпаття -505 тис.. приблизно -80-90 % місцевого населення займалося сільським господарством, яке давало близько 70% національного доходу. Аграрні відносини в цьому регіоні характеризувалися наявністю великої кількості кріпосницьких пережитків. Примітивне селянське господарство, що співіснувало з капіталістичними экономивши, переживало глибоку кризу. Сільські подвір'я з ділянками до 2 га становили: у Галичині -42,7 % усієї землі, на Буковині -56%, на Закарпаття -51%. Підсилювалася соціальна диференціація селянства. У Галичині в 1902 році куркулі становили вже 9,7 % загальною чисельністю господарств і володіли 20,7 % усієї землі, на Буковині - відповідно 8 і 23%, на Закарпаття - 9,93 і 23%. Кабальні умови існування й безправ'я підсилили процеси еміграції. В 1909 р.у США проживало вже 470 тис. українців. Значне число західно-українських селян їхало в Канаду, а також Бразилію й Аргентину. В 1905 р. у Галичині й в 1909 р. на Буковині був прийнятий, так званий, закон про "рентовыхрантовых,тентовых,центовых загородах", який сприяв розвитку селянських господарств фермерського типу. На Закарпаття була проведена "верховинська акція": держава орендувала в поміщиків землю й здавало її в суборенду багатим селянам. Ці заходи сприяли розвитку капіталізму в сільськім господарстві. Початок XX сторіччя характеризувалося подальшим розвитком фабрично -заводської промисловості в Східній Галичині. Найбільше швидко розвивалося гірничо-добувне виробництво. ДО 1909 року на всьому Прикарпаття добувалося нафти 2053,2 тис. тонн, причому 4/5 видобутку припадало на Борислав. Нафтова промисловість Прикарпаття практично цілком перебувала в руках іноземного капіталу. Друге місце після нафтовидобутку займала деревообробна промисловість. Певного розвитку досяглася металообробка й машинобудування (виробництво залізничних і трамвайних вагонів, парокотлового й насосного встаткування. Сільськогосподарських машин і ДР) Хімічна промисловість була представлена, в основному, нафтопереробними заводами. З кінця XIX в. цілком успішно стали розвиватися швейна, взуттєва, килимова промисловості, виробництво соди й паперу, однак і вони були представлені, головним чином, дрібними підприємствами ремісничого типу. Промисловість Східної Галичини зробила певний крок уперед, але розвиток її було однобоким. До останніх днів існування Австро-Угорщині Східна Галичина залишалася внутрішньою колонією, ринком збуту й аграрно- сировинним придатком фабричної промисловості центральних провінцій імперії. Перша світова війна принесла нові страждання трудящим. Галичина, Буковина й частина Закарпаття стали центром кривавих битв протиборчих держав, підсилювалася економічна розруха. Революційний рух на західно-українських землях сприяло назріванню революції в Австро -Угорщини, розвалу імперії Габсбургов.
Читайте також:
|
||||||||
|