МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Сутність праваТЕМА 10: ФІЛОСОФІЯ ПРАВА Теми рефератів 1. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку. 2. Традиції як форми соціального відтворення. 3. Особливості соціальної структури українського суспільства. 4. Нація як соціально-культурний феномен. 5. Самовизначення нації: історія питання та сучасність. 6. Етнос і нація. Перспективи розвитку спільностей і особи. 7. Система природи і суспільства: загальне, особливе, одиничне. 8. Власність і експлуатація: сучасна філософська інтерпретація. Основна література: 1. Бичко І.В., Бойченко І.В., Табачковський В.Г. Філософія. Підручник. – К., 2002. 2.Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. – К., 1996. 3. Захарченко М.В., Погорілий О.І. Історія соціології (від античності до початку XX ст.). – К., 1993. 4. Кемеров В.Е., Керимов Т.Х. Хрестоматия по социальной философии. – М., 2001. – http://www2.usu.ru/philosophy/soc_phil/rus/annotations /chrestomatia.html 5. Контексты современности. Ч. 1: Актуальные проблемы общества и культуры в западной социальной теории /Хрестоматія. – Казань, 2000. // http://ecsocman.edu.ru/ 6. Лазарев Ф.В. Трифонова М.К. Философия. Учебное пособие. – Симферополь, 1999. 7. Пигров К.С. Социальная философия. Учебное пособие. – СПб., 2002 8. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: Підручник. – К., 2007. 9. Салтовський О.І. Основи соціальної екології: курс лекцій. – К., 1997. 10. Философия истории: Учеб. Пособие / Под ред. проф. А.С. Панарина. – М., 1999. Філософський енциклопедичний словник. – К., 2002. Мета:проаналізувати сутнісні аспекти права. Пояснити аспекти взаємодії права та закону. Встановити основні риси правової держави. Розглянути проблему людини як носія правових відносин. З’ясувати сутність та структуру громадянського суспільства. Основні поняття:філософія права, право, закон, правова свідомість, правова держава, правовий закон, права людини, народний суверенітет, державний суверенітет, громадянське суспільство. План лекції: 1. Сутність права. 2. Право і закон. 3. Правова держава. Сутнісними принципами філософії права є формальна правова рівність, рівна міра свободи індивідів та загальної справедливості. Формально право − це лише правоздатність, абстрактна вільна можливість набути своє, індивідуально-визначене право на даний об'єкт. В той же час реально набуті права людей неодмінно будуть нерівними. Право − це лише рівний для різних людей формалізований шлях до набуття прав на різні речі, предмети, блага, а не їх роздавання порівно кожному. Свобода − це загальний правовий принцип, існує в суспільстві у формі правопорядку, відповідальності, дозволів і заборон, правопорушень. Принцип права не суперечить принципу свободи та рівності, а навпаки передбачає їх. Тут діє загальний імператив: люди є вільними настільки, наскільки є рівними, і рівними — наскільки вільні, а також: або свобода у правовій формі, або свавілля, тиранія, насилля, де немає місця принципу права. Вільні індивіди − носії, суть і сенс права. Там, де заперечується вільна особистість, правове значення фізичної особи, там немає і не може бути права, правових індивідуальних, колективних, інституційних суб'єктів права, правових законів і правових відносин як у суспільстві, так і в конкретних сферах суспільно-політичного життя. Справедливість є основним поняттям права. Право завжди справедливе і є носієм справедливості, яка, власне, тому і справедлива, що втілює і виражає загальнозначущу правильність, яка означає загальну правомірність. Справедливість — це самовияв, самосвідомість, самооцінка права, водночас і правова оцінка всього неправового. Іншого принципу, окрім принципу права, справедливість не має.
Читайте також:
|
||||||||
|