Загальна характеристика і задачі

Нівелювання

Геодезична основа

Загальна характеристика і задачі

План лекції

Тема: Геодезичні роботи на річках і водоймах

ЛЕКЦІЯ 5

Підбиття підсумків – 7хв.

Практична частина

Видача завдання на пр.. заняття

План

Тема

Повідомлення домашнього завдання

Підбиття підсумків заняття

Обговорення навчальних питань семінару

Мотивація та стимулювання навчальної діяльності

Організаційна частина

Структура семінарського заняття

Мета — мобілізувати студентів до навчання; активізувати їхню увагу; створити робочу атмосферу для проведення заняття; містить привітання викладача зі студентами, виявлення відсутніх, перевірку підготовленості до заняття.

Передбачає формування потреби вивчення конкретного навчального матеріалу, повідомлення теми, мети та завдань.

Мотивації сприяє чітке усвідомлення його мети, що полягає у досягненні кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й студентів

Полягає в обговоренні й керуванні процесом розгляду основних питань семінару відповідно до обраного виду і методики його проведення (див. табл. 1). Викладач має подбати про поетапне обговорення, сприймання, розуміння, закріплення і застосування студентами вивченої навчальної інформації.

Діагностика правильності засвоєння студентами знань

Допомагає викладачеві та студентам з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту навчальної інформації, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії.

Здійснюється за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань, тренінгу тощо), з використанням комп'ютерної техніки

Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань заняття (аналіз того, що було розглянуто, мотивацію діяльності групи і окремих студентів, оцінювання їхньої роботи)

Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник__

Резюме по структурі практичного заняття:

Вступ(5хв.)

Роботи починають із збору і вивчення існуючих геодезичних і топографічних матеріалів по річці.

Матеріали досліджень минулих років (картографічні і аерофотознімки) можна одержати в Центральному картографо-геодезичному фонді управління геодезії і картографії, в і обласних відділах Державного геодезичного нагляду, в управліннях і відділах міських архітекторів, у відділах землеустрою, а також в проектних інститутах і організаціях, що ведуть дослідницькі роботи.

При складанні схеми комплексного використання річки необхідні наступні матеріали:

1) подовжні профілі всієї річки і її приток. Прийнято складати докладний, скорочений і схематичний повздовжні профілі. Докладний профіль складають в масштабах: вертикальний 1 : 500 - 1 : 100, горизонтальний 1 : 200 000 - 1:50 000. Скорочений профіль складають в дрібнішому масштабі з розрахунком, щоб він розмістився на одному листі стандартного розміру, що необхідне для зручності огляду. Схематичний подовжній профіль складають в ще дрібнішому масштабі;

2) топографічна карта басейну річки в масштабі 1 : 1 000 000- 1 : 100 000 залежно від розміру басейну;

3) топографічна карта долини річки в масштабі від 1 : 100 000 з перетином рельєфу 10-20 м до 1 : 25000 з перетином рельєфу 2,5-5 м залежно від будови долини і розмірів водосховищ;

4) топографічні карти районів намічених гідровузлів (всіх варіантів їх розташування) в масштабі 1:25 000 - 1 : 10 000 з перетином рельєфу через 2 м. У разі використання топографічних зйомок минулих років необхідно перевіряти їх відповідність сучасним умовам;

5) поперечні профілі річки і її долини в створах намічених гідровузлів.

Для складання технічного проекту комплексного гідровузла необхідні наступні основні топографо-геодезичні матеріали:

1) топографічні карти району проектованого водосховища в масштабі 1 : 25 000 з перетином рельєфу через 2-10 м або 1 : 10 000 з перетином рельєфу через 2-5 м. Ділянки території населених пунктів і промислових підприємств, що частково потрапляють в зону затоплення, повинні бути представлені в крупнішому масштабі;

2) топографічні карти районів розташування гідровузла по всіх варіантах його розміщення у вказаних раніше масштабах (для остаточного вибору створу);

3) поперечний профіль річки і долини по вибраному створу;

4) топографічна карта району розташування гідровузла по вибраному варіанту в масштабі 1 : 2 000 з перетином рельєфу через 0,5-2 м або 1 : 1 000 з перетином рельєфу через 0,5-1 м;

5) профілі по трасах споруд лінійного типа: ліній електропередачі, каналів, захисних гребель і ін.

Для потреб гідрологічних і геологічних досліджень виконують спеціальні геодезичні роботи. Наприклад, для гідрологічних досліджень роблять прив'язки реперів, планове і висотне обґрунтування руслових зйомок, топографічні зйомки і аерофотознімання ділянок річки для вивчення різних гідрологічних явищ - льодоходу, шугоутворення і ін.

На стадії робочих креслень геодезичні роботи пов'язані головним чином з уточненням технічних рішень, прийнятих в технічному проекті. Проводять остаточне розбиття споруд на місцевості. У районі водосховища виконують перенесення на місцевість меж зони затоплення.

Геодезичні роботи продовжують і в період будівництва. В цей час велику увагу приділяють спостереженням за опадами і горизонтальними зсувами споруд. Геодезичні і топографічні роботи виконуються спеціальними геодезичними партіями, що входять до складу комплексних експедицій.

Об'єм топографо-геодезичних робіт для комплексних гідровузлів вельми значний. Наприклад, для складання проекту Братського гідровузла на Ангарі були виконані топографічні зйомки крупного масштабу на площі 120 км², прокладена мережа тріангуляції на ділянці будівництва, винесена в натуру межа затоплення по всьому контуру водосховища (900 км) і інші роботи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Геодезична основа

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.