• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Законодавство України про структура її Збройних Сил.

Навчальне питання №1

Військової служби

Законодавство України про проходження

Тема № 2

ПРОВЕДЕННЯ ГРУПОВОГО ЗАНЯТТЯ

КОНСПЕКТ

СТАТУТИ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Збройні сили будь-якої держави призначені для збройного захисту її інтересів.

Призначення Збройних Сил України закріплено в її Конституції, Законах України “Про оборону України” і “Про Збройні Сили України”, де визначено основне їх завдання – захист життєво важливих національних інтересів, а також у Воєнній доктрині України.

Воєнна доктрина (ВДУ) – це система керівних поглядів на:

- причини виникнення, сутність і характер сучасних воєнних конфліктів;

- принципи і шляхи запобігання їм;

- підготовку держави до можливого воєнного конфлікту;

- застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, політи-

чної незалежності, територіальної цілісності та недоторканості кордонів

України.

Забезпечити збройний захист інтересів держави призначені Збройні Сили України (ЗСУ).

Загальне керівництво в сфері військової безпеки і оборони здійснює Президент України, як гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України і дотримання Конституції України. Він є Верховний головнокомандувач (ВГК) ЗСУ. В особливий період стратегічне керівництво Президент здійснює через Ставку ВГК, робочим органом якої є Генеральний штаб (ГШ).

Безпосереднє керівництво ЗСУ в мирний і воєнний час здійснює

Головнокомандувач, яким можне бути:

- Міністр оборони, якщо він є військовим;

- Начальник ГШ, якщо Міністр оборони – цивільний.

Міністерство оборони України є центральним органом виконав- чої влади, у підпорядкуванні якого перебувають ЗСУ.

Генеральний штаб ЗСУ є основним органом військового управління.

Відповідно до завдань ЗСУ визначена структура та встановлено раціональне співвідношення між їх видами.

На сьогоднішній день існує видовий принцип побудови Збройних Сил України.

Найбільш чисельний вид, який складає основу ЗСУ – Сухопутні війська.

Для більш ефективного виконання завдань, які стоять перед ЗСУ, з 1998 року запроваджена нова система воєнно-адміністративного розподілу території держави. Замість військових округів було утворено оперативні командування (Західне та Південне) і Територіальне управління „Північ”.

До складу Західного ОК входить Армійський корпус у складі 3-х окремих механізованих бригад, артилерійської бригади та полків: реактивного артилерійського, армійської авіації і окремого аеромобільного.

До складу Південного ОК входить Армійський корпус у складі окремих бригад: 3-х механізованих, танкової, артилерійської та воздушно-десантної; полків: реактивного артилерійського і армійської авіації.

До складу Територіального управління „Північ” входить Армійський корпус у складі окремих бригад: 2-х механізованих, танкової і аеромобільної; артилерійської бригади та полку армійської авіації. До складу частин Центрального підпорядкування входять окремі бригади: ракетна, аеромобільна і охорони, а також Львівська Академія Сухопутних Військ і частини безпосереднього підпорядкування.

На озброєнні Сухопутних військ знаходяться:

- танки БМ „Булат”, БМ „Оплот,Т-82, Т-64,;

- ракетні комплекси РС-30 „Ураган”, „Смерч”, „Град”;

- артилерійські комплекси „Мста-С”, „Мста-Б”, 2С5”Гіацинт”,

МТ-12”Рапіра”;

- вертольоти Мі-8МТ, Мі-24, Мі-26;

- бронетехніка ( БТР та БМП ).

До частин безпосереднього підпорядкування входять частини та підрозділи бойового, технічного та тилового забезпечення (розвідувальні, інженерні, зв’язку, РХБ захисту, РЕБ, топографічні, гідрометеорологічні, медичні тощо).

До СВ входять такі війська:

- механізовані;

- танкові;

- артилерійські;

- ракетні;

- високомобільні десантні війська (ВДВ);

- армійська авіація;

- війська ППО сухопутних військ.

Організаційно Сухопутні Війська в мирний час складаються з армійських корпусів, до складу яких входять окремі бригади та полки, які містять батальйони (дивізіони), роти (батареї), взводи та відділення (або їм рівні підрозділи).

У воєнний час армійські корпуси розгортаються в армії, а деякі бригади — в дивізії, решта підрозділів, частин та з’єднань залишаються незмінними, лише розгортаються до штату воєнного часу.

Повітряні Сили– новий вид ЗСУ, який був створений у 2005 році шляхом об’єднання Військово-Повітряних Сил і Військ ППО.

Структурно Повітряні Сили складаються з трьох Повітряних командувань („Захід”, „Південь” і „Центр”), Харківського університету Повітряних Сил, навчальної авіаційної бригади ( Л-39, Мі-8, Мі-24, АН-26), 3-х бригад транспортної авіації (Ан-24, Ан-26, Ан-30, Ту-134, Іл -76, Мі-8), окремого полку дистанційно-керованих літальних апаратів(БПЛА „Рейс” і „Стриж”), державного науково-випробувального центру, об’єднаного навчального центру та частин безпосереднього підпорядкування.

Повітряні командування містять: сім бригад тактичної авіації (бомбардування, винищувальна, штурмова та розвідувальна авіація, які мають на озброєнні літаки Су-24М, Су-24МР, Су-25, Су-27, Су-27уб, МіГ-29 ), зенітні ракетні бригади та полки (С-200, С-300, «Бук», «Оса» ), радіотехнічні бригади та частини безпосереднього підпорядкування (бойового, тилового та технічного забезпечення).

До складу повітряного командування „Захід” входять дві бригади

тактичної авіації озброєні літаками Су-24М, Су-24МР, Міг-29.

До складу повітряного командування „Центр” входять три бригади

тактичної авіаціїозброєні літаками Су-27, Су-27уб, Міг-29.

До складу повітряного командування „Південь” входять дві бригади

тактичної авіаціїозброєні літаками Су-25, Міг-29.

На озброєнні зенітних ракетних бригад комплекси С-200, С-300, „БУК”.

Військово-Морські Сили призначенні для нанесення ураження об’єктам морського базування противника та сприяння Сухопутним військом у веденні бойових дій на приморських напрямках.

До МВС входять такі війська:

- надводні сили;

- війська берегової оборони;

- берегові ракетно-артилерійські війська;

- морська авіація;

- морська піхота.

Головна база розташована в м. Севастополь.

29грудня 2012 року Рада нац. безпеки і оборони України прийняла

Якщо чисельність ЗСУ на початок 2013 року складала близько 190 тис. осіб,

з яких 144 тис. – військовослужбовці, то до кінця 2017 року чисельність військовослужбовців повинна складати 72 тис., тобто в 2рази менше. Крім того Концепція передбачає перехід від видового принципу побудови ЗСУ до міжвидового.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. А/. Верховна Рада України.
4. Аграрне право та законодавство США, Німеччини, Франції, Великої Британії, Ізраїлю, Польщі, Росії
5. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
6. Аграрні закони України
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. Адміністративне законодавство
10. Адміністративне законодавство
11. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
12. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України

Переглядів: 852