Види цивільних правовідносин

Зміст цивільного правовідношення.

Об'єкти цивільних правовідносин.

Об'єктом цивільного правовідношення є ті матеріальні чи нематеріальні блага, із приводу яких це правовідношення виникає.

Як правило, під об'єктом цивільного правовідношення розуміють поведінку його учасників.

Тому можна сказати об'єкт -це вказівка на ті блага, що становлять інтерес для суб'єктів цивільного права, що вступають заради цих благ у визначені відносини.

Об'єктами цивільних правовідносин можуть бути речі, дії (у тому числі послуги), результати дій, результати духовної й інтелектуальної творчості, комерційна таємниця, особисті немайнові блага.

Юридичний зміст цивільного правовідношення - це суб'єктивні права й обов'язки його учасників.

Вони називаються суб'єктивними, тому що належать учасникам (суб'єктам) конкретних цивільних правовідносин. Цим суб'єктивні цивільні права відрізняються від поняття цивільного права в об'єктивному змісті.

Суб'єктивне цивільне право це міра можливого поводження управомоченої особи, якій відповідає міра належного поводження зобов'язаної особи.

Володіння суб'єктивним правом означає для управомоченої особи:

1) можливість поводитися певним чином;

2) можливість вимагати визначеного поводження від інших осіб;

3) можливість звернутися в необхідних випадках до державних органів (суду і т.п.) за захистом порушеного права.

Структура змісту цивільних правовідносин може бути простою чи складною.

При простій структурі має місце одне право й один обов'язок. Наприклад, за звичайним договором позики позикодавець має право вимагати повернення боргу, а позичальник зобов'язаний його повернути.

При складній структурі змісту правовідношень, у його учасників існує кілька прав і обов'язків. Наприклад, у тім же договорі позики може бути передбачене його забезпечення за допомогою неустойки, поручительства, застави. У таких випадках, крім основного зобов'язання (правовідносин) з договору позики виникають додаткові (акцесорні) зобов'язання чи правовідносини, зв'язані з вимогами щодо забезпечення виконання основного зобов'язання.

Класифікація можлива по різних підставах.

1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.

Майнові правовідносини мають економічний зміст. Їхнім об'єктом є майно (матеріальні блага).

Немайнові правовідносини не мають безпосередньо такого змісту.

Вони можуть бути підрозділені назв'язані з майновими (право авторства) іне зв'язані з майновими правовідносинами (особисті немайнові права - право на життя, честь і ін.).

2) За юридичним змістом цивільні правовідносини підрозділяються на абсолютні і відносні.

В абсолютних правовідносинах носію абсолютного права протистоїть невизначена кількість зобов'язаних осіб. Прикладом, можуть бути правовідносини власності, де праву власника відповідає обов'язок всіх і кожного не перешкоджати йому в здійсненні його правомочий.

У відносних правовідносинах управомоченому суб'єкту протистоїть одна чи декілька конкретно визначених зобов'язаних осіб. Наприклад, у договорі позики управомоченою особою є позикодавець, що може вимагати повернення боргу від зобов'язаної особи - позичальника.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Подолання прогалин.	\|	Обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.