Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сельбищна територія

3.1 Архітектурно-планувальну організацію сельбищної території треба здійснювати відповідно до розміру і структури поселень, пов'язуючи з іншими видами територій - виробничою і ландшафтно-рекреаційною. У межах сельбищної території треба передбачати формування взаємозв'язаних зон громадських центрів, житлової забудови, озеленених територій загального користування, нешкідливих місць прикладення праці, а також магістральної та вуличної мережі.

3.2 Для попереднього визначення потреби у сельбищній території приймають укрупнені показники за таблицею 3.1.

Таблиця 3.1

------------------------------------------------------------------

| Середня поверховість забудови | Територія на 1000 люд./га |

|-------------------------------+--------------------------------|

|9 і більше | 7 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|4-8 | 8 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|До 3 без земельних ділянок | 10 |

|-------------------------------+--------------------------------|

|Те саме, із земельними | 20 |

|ділянками | |

|-------------------------------+--------------------------------|

|1-2 у сільських поселеннях | 50 |

------------------------------------------------------------------

3.4 Садибну забудову*) у містах слід розміщувати:

у межах міста переважно на вільних територіях, включаючи ділянки, які раніше вважалися непридатними для будівництва, на територіях реконструйованої забудови, існуючої індивідуальної садибної забудови і тієї, що зберігається, враховуючи необхідність збереження характеру міського середовища, що склалося;

у приміських зонах на резервних територіях, що входять у межу міста, за винятком зелених зон; у нових селищах і тих, що розвиваються, розміщених у межах 30-40-хвилинної транспортної доступності.

3.5 У межах сельбищної території формуються основні структурні елементи:

а) житловий квартал (житловий комплекс) - первісний структурний елемент житлового середовища, обмежений магістральними або житловими вулицями, проїздами, природними межами тощо, площею до 20-50 га з повним комплексом установ і підприємств обслуговування місцевого значення (збільшений квартал, мікрорайон) і до 20 га з неповним комплексом.

Примітка 1. Для міст, що розташовані у районах сейсмічністю 7-9 балів, слід застосовувати одно-, двосекційні житлові будинки заввишки не більше 4-х поверхів, а також малоповерхову забудову з присадибними і приквартирними ділянками. Будівництво житлових будинків вище 4-х поверхів може здійснюватись при належному архітектурно-композиційному і техніко-економічному обґрунтуванні з дозволу відповідних державних органів. Будівництво житлових будинків на територіях з сейсмічністю 9 балів не допускається. Проектування будинків в умовах сейсміки повинне вестись на підставі карт сейсмомікрорайонування. Бальність майданчика будівництва необхідно приймати не менше передбаченої чинними нормами для будинків у сейсмічних районах.

Примітка 4. Величина щільності населення може бути зменшена в умовах складного рельєфу при ухилі понад 20% і експозиції схилів 0 у межах сектора горизонту 310-50 град. - до 10%, якщо схили цієї орієнтації займають понад 50% житлового кварталу, а також в історичних зонах при відповідному обґрунтуванні.

3.12 Відповідно до природно-кліматичних особливостей України (додаток 1.1) при організації забудови треба передбачати захист території житлових груп (дворів) від несприятливих зимових вітрів, пилових бур, а також підвищення аерації влітку, захист від перегрівання, особливо для південних районів держави (розділ 10).

Площу озелененої території житлового кварталу слід приймати не менше 6 кв.м на 1 люд. (без урахування шкіл і дитячих дошкільних установ).

Примітка. До площі окремих ділянок озелененої території житлового кварталу входять майданчики для відпочинку, для дитячих ігор, пішохідні доріжки, якщо вони займають не більше 30% загальної площі ділянки.

3.16 При проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

--------------------------------------------------------------------

| Майданчики | Питомі розміри | Найменші відстані від |

| | майданчиків, | майданчиків до вікон |

| | кв.м на 1 люд. | житлових і громадських |

| | | будинків, м |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Ігрові для дітей | 0,7 | 12 |

|дошкільного й | | |

|молодшого | | |

|шкільного віку | | |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для відпочинку | 0,1 | 10 |

|дорослого | | |

|населення | | |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для занять | 0,2 | 10 - 40 |

|фізкультурою | | |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для господарських | 0,3 | 20 |

|цілей | | |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для вигулювання | 0,3 | 40 |

|собак | | |

|------------------+-----------------+-----------------------------|

|Для стоянки | 0,8 | За табл. 7.5 |

|автомашин | | |

|------------------------------------------------------------------|

Садибна забудова

Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній.

Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

3.21 На ділянках з ухилом 15-20%о слід застосовувати терасну забудову. Кількість ярусів повинна бути не більше 4-5 при даних ухилах і одному підході, а при двох підходах може бути більшою.

3.23 У посадках уздовж вулиць поряд з декоративними деревами і чагарниками доцільно висаджувати плодові. Озеленення вулиць завширшки 12 м і менше слід здійснювати за рахунок палісадників.

При групах будинків треба передбачати озеленені ділянки з дитячими ігровими майданчиками.

3.25а* Відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1.

Таблиця 3.2а*

--------------------------------------------------------------------

| Будівлі та | Відстань, м |

| споруди |-----------------------------------------------------|

| | тварин та | сміттє- |-------------+-------------|

| | птахів | збірник | до 1 |1-3 | до 1 |1-3 |

| | 50 кв.м | | | | | |

|------------+------------+------------+------+------+------+------|

|Житлові | 15 | 15 | 8 | 10 | 5 | 8 |

|------------+------------+------------+---------------------------|

|Питний | 20 | 20 |Згідно з приміткою 3 |

|------------------------------------------------------------------|

| Примітка 1. Господарські будівлі і гаражі сусідніх ділянок|

|допускається об'єднувати. |

| Примітка 2. Господарські приміщення для утримання худоби та|

|птиці площею до 50 кв.м допускається прибудовувати до одно- та|

|двоквартирних житлових будинків (крім будинків, розташованих в|

|IV кліматичному районі) за умови ізоляції від житлових кімнат та|

|кухонь не менше ніж трьома підсобними приміщеннями. |

| Примітка 3. При продуктивності місцевих каналізаційних|

|очисних споруд до 3 куб.м на добу водозабірні споруди місцевого|

|господарсько-питного водопостачання допускається розміщувати на|

|відстані 40-50 м вниз за течією ґрунтових вод, 20-25 м вверх за|

|течією і 25-30 м по перпендикуляру до осі течії потоку ґрунтових|

|вод. Відстані від артсвердловин та колодязів до окремих будівель і|

|споруд та інших джерел забруднення слід приймати 20 м. Місце|

|розташування водозабірних споруд повинне бути вверх за течією|

|ґрунтових вод і вище стосовно до розташування каналізаційних|

|споруд. За неможливості забезпечення цієї відстані в межах ділянки|

|слід влаштовувати свердловини, колодязі або каптажі для групи|

|будинків, які розміщуються вздовж житлових вулиць із відступом від|

|червоної лінії на 2,5-5 м на майданчиках розміром 2,5 м х 3 м із|

|твердим покриттям та ухилом не більше 4-5%0. |

| Примітка 4. Відстані до інших джерел забруднювання|

|встановлюються відповідними нормативними документами за кожним|

|конкретним фактором (шум, вібрація, електромагнітні коливання,|

|радіація, джерела забруднення повітря та інші). Відстані від|

|будинків та споруд до дерев та кущів слід приймати згідно з|

|таблицею 5.2. |

| Примітка 5. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути|

|виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних|

|стоків у ґрунт. |

--------------------------------------------------------------------

3.38* Території дачних і садівницьких товариств і об'єднань в залежності від їх розміщення розділяються на дачні і садівницькі поселення та райони. Дачні і садівницькі поселення розміщуються за межами населених пунктів.

Дачні і садівницькі райони - це переважно існуючі території дачних і садових товариств, що розташовані в межах існуючих населених пунктів або безпосередньо прилягають до них і можуть бути адміністративно приєднані до території існуючого населеного пункту.

3.39* Будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів не допускається.

Дачний будинок - це житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Садовий будинок - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

3.42* Дачні поселення слід розміщувати, як правило, у місцевості, яка має рекреаційні якості, у тому числі біля рік та водоймищ, лісових масивів за умови додержання природноохоронних вимог. Садівницькі поселення - на землях, які придатні для ведення садівництва та городництва.

3.45* Дачні та садівницькі райони (поселення) розділяються на малі - від 30 до 100 ділянок, середні - від 101-300, крупні - більше ніж 300.

Територія дачного чи садівницького поселення (району) розділяється на зони індивідуального (садові чи дачні ділянки) та загального користування (вулично-дорожня мережа та громадські будівлі). Зона індивідуального користування з вулично-дорожньою мережею повинна складати до 90% від загальної території поселення (району).

У разі проведення робіт з осушення (зрошення, влаштування водоймищ, зелених масивів тощо, а також терасування схилів) площа кварталів дачних та садових ділянок та проїздів повинна складати не менше 75%.

3.48* Граничні розміри площі забудови і поверховості садового будинку та господарських будівель на ділянці встановлюється статутом садівницького товариства чи кооперативу за погодженням з місцевими органами архітектури та містобудування (районними чи обласними). Ці розміри встановлюються за умови забезпечення необхідної площі для ведення господарської діяльності на ділянці та дотримання вимог нормативної тривалості інсоляції територій суміжних ділянок.

Загальна площа і поверховість дачного будинку та господарських будівель на ділянці встановлюються архітектурно-планувальним завданням з урахуванням чинних будівельних та інших нормативів щодо відстаней та інсоляції будинків і територій суміжних ділянок, а також місцевих правил забудови.

3.49* Існуючі дачні і садівницькі райони дозволяється реконструювати у райони садибної забудови за умови приведення вулично-дорожньої мережі та інженерного обладнання до нормативів садибної забудови міських поселень, а у разі розміщення цих територій у межах сільських населених пунктів - до нормативів для сільських населених пунктів.

3.50* В існуючих дачних і садівницьких районах використання садових або дачних ділянок їх власниками для створення об'єктів торгівлі, культурно-побутового обслуговування допускається за умови:

а) відповідності площі земельної ділянки показникам, наведеним у таблиці 6.1;

б) організації під'їзду до ділянки та влаштування інженерного обладнання відповідно до санітарних та протипожежних вимог.

3.51* Будівництво нових садибних житлових будинків та реконструкція дачних і садових будинків у садиби для постійного проживання в існуючих районах допускається за умови:

а) додержання нормативних вимог щодо житлового будинку;

б) організації під'їзду до ділянки з влаштуванням розширень проїзної частини односмугового проїзду завширшки 3 м, завдовжки 12 м не менше ніж через кожні 100 м, при цьому радіус заокруглення проїжджої частини проїздів на перехрестях повинен становити не менше ніж 6 м.

У садівницьких та дачних поселеннях - за вищевказаними умовами, а також за умови забезпечення їх послугами зв'язку та медичною допомогою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна організація міських і сільських поселень Функціонально-планувальна структура міських поселень	\|	Промислова територія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.