Поняття злочину.

Кримінальна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, яка встановлюється кримінальним законодавством у вигляді державного примусу публічного характеру, та застосовується виключно судом у формі вироку до особи, яка визнана винною у вчиненні злочину.

Підстава кримінальної відповідальності

Кримінальній відповідальності полягає лише особа, винна у вчиненому злочині. Ніхто не може бути підданий кримінальній відповідальності інакше, як за вироком суду.

Підставою кримінальної відповідальності є наявність в діях особи складу злочину (суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона, об’єктивна сторона). Склад злочину може бути не тільки в завершеному діянні, але й в замаху та готуванні до злочину.

Фактична сторона кримінальної відповідальності – реальне вчинення злочину, юридична – закріплення злочинного діяння у кримінальному законодавстві.

Злочини як соціальне явище існують стільки, скільки існує держава та право. З усвідомлення поняття правильного вчинку людство на противагу йому визначало неправильний вчинок – вчинок який порушує існуючий мир та спокій у суспільстві. В більшості мов людства (так само і в українській) етимологія слова злочин полягає в ганебному, поганому вчинку, який порушує існуючий правопорядок та приносить шкоду.

Поняття злочину існує в кожній державі та залежить від основних ідей та принципів існування кожної держави, основних її цінностей, цілей існування, правлячої верхівки, релігії, рівня розвитку юридичної науки тощо.

В ККУ злочином визначається передбачене ККУ суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездія), вчинене суб’єктом злочину. Не є злочином малозначне діяння - дія або бездія, яка містить усі ознаки злочину але не становить суспільної небезпеки, не завдало та не могло завдати шкоди.

Злочин має наступні ознаки:

1. Суспільно-небезпечність діяння (злочини спрямовані проти найбільших соціальних цінностей - суб’єктивних прав та свобод людини, юридичної особи, суспільства чи держави).

2. Протиправність (Всі злочини виражаються у формі дії чи бездіяльності, але передбачених кримінальним законодавством).

3. Винність (суб’єктивне ставлення до скоєного). Вина в кримінальному праві поділяється на умисел (прямий та непрямий) та необережність (злочинна самовпевненість та злочинна недбалість)

4. Юридична карність (В ККУ встановлюється склад правопорушення та передбачена міра кримінальної відповідальності. Якщо дія не кваліфікована в ККУ як злочин чи за неї непередбачена міра відповідальності, вона злочином вважатися не може)

5. Наявність причинно-наслідкового зв’язку між протиправним діянням та наслідками.

Складом злочину є суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона та об’єктивна сторона.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конституційна організація судової влади в зарубіжних країнах.	\|	Види злочинів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.