Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Оцінка діяльності центрів інвестицій

Оцінка діяльності центрів прибутку

Оцінка діяльності центрів витрат

Центром витрат вважають такий підрозділ, керівник якого контролює лише витрати на його діяльність і не може контролювати доходи.

Оцінка діяльності центрів витрат здійснюється на підставі звітів про виконання бюджетів шляхом аналізу відхилень від стандартних витрат або по методу “тариф-година-машина”, методика яких розглянута раніше.

Центр прибутку – це такий підрозділ, керівник якого контролює витрати і доходи підрозділу, але не має права розподілу та контролю використання прибутку.

Оцінку діяльності центрів прибутку здійснюють на підставі звітів про прибутки і збитки, які включають (для внутрішнього користування) не лише загальні показники доходів та витрат, а й їх деталізацію за підрозділами та відхиленнями від нормативів.

Для об’єктивної оцінки кожного центру прибутків необхідно усі витрати (прямі та накладні) поділити на змінні і постійні, визначити по кожному підрозділу маржинальний дохід, виключити з нього постійні витрати підрозділу та розрахувати внесок кожного підрозділу у покриття загальних постійних витрат підприємства і створення операційного прибутку (табл. 8.2).

Для цього необхідно окремо обліковувати постійні витрати підрозділу або ж визначити розрахунково ті постійні витрати, які можуть бути прямо віднесені до певного центру відповідальності та вибрати найбільш релевантну базу для розподілу інших (загальних) постійних витрат підрозділів (наприклад, витрат на рекламу, на закупівлі товарів та ін.).

При аналізі відхилення рівня прибутку використовують ті ж методи, що й при аналізі доходів та витрат (рис. 8.8).

Таблиця 8.2

Звіт про прибутки у розрізі центрів відповідальності

(торгове підприємство)

Показник	Магазин № 1	Магазин № 2	Разом
Продажі (виручка)
Змінні витрати:
– собівартість реалізованих товарів
– прямі витрати на закупку
– прямі витрати на доставку товарів покупцям	–
Разом змінні витрати
Маржинальний дохід
Прямі постійні витрати:
– зарплата
– реклама
– адміністративні витрати
Разом прямі постійні витрати
Внесок у покриття постійних непрямих витрат
Непрямі витрати
Операційний прибуток
Податок на прибуток
Чистий прибуток

Центром інвестицій називають такий підрозділ, керівник якого контролює як витрати та доходи, так і розподіл та використання прибутку. Це можуть бути підрозділи на самостійному балансі, філії, дочірні підприємства і т. ін.

Оцінку діяльності таких підрозділів здійснюють, головним чином, за показниками прибутковості інвестицій (відношення прибутку до величини інвестованого капіталу). З цією метою визначають та аналізують фінансові коефіцієнти.

1. Рентабельність інвестованого капіталу =

Орієнтовне значення цього показника для оцінки роботи підприємства:

0 – 10% погано

10 – 15% задовільно

15 – 20% середньо

20 – 25% добре

25 – 30% відмінно

більше 30% чудово

2. Рентабельність продаж =

Рисунок 8.8. Аналіз відхилень фактичних витрат і доходів від планових (нормативних)

3. Оборотність активів =

Взаємозв’язок коефіцієнтів:

Рентабельність продаж × Оборотність активів = Рентабельність інвестованого капіталу

4. Коефіцієнт виручки (маржинального доходу) =

5. Точка беззбитковості =

6. Операційний важіль =

7. Доля оборотного капіталу у виручці =

8. Оборотність основних засобів =

9. Термін оборотності дебіторської заборгованості =

10. Термін оборотності кредиторської заборгованості =

11. Термін оборотності запасів =

12. Цикл оборотності грошових коштів = Термін оборотності запасів + Термін оборотності дебіторської заборгованості – Термін оборотності кредиторської заборгованості

13. Загальний коефіцієнт покриття =

14. Терміновий коефіцієнт покриття =

15. Співвідношення позичкового і власного капіталу =

16. Коефіцієнт покриття відсотків =

Мінімальне значення цього показника дорівнює 3.

17. Позичкові можливості =

Чистий грошовий дохід = Нерозподілений прибуток звітного року + Амортизація

18. Працюючий власний капітал = Оборотні активи – Поточні зобов’язання =

= Власний капітал + Довгострокові зобов’язання – Необоротні активи

19. Фінансова стійкість = Загальний коефіцієнт покриття + Терміновий коефіцієнт покриття – (Короткострокові зобов’язання : Акціонерний капітал) – (Довгострокові зобов’язання : Акціонерний капітал)

Оціночні значення цього показника:

>1 відмінно

від 1 до –2 добре

від –2 до –5 у межах розумного

< – 5 дуже погано

Взаємозв’язок деяких з цих показників наведено на рисунку 8.9.

Рисунок 8.9. Взаємозв’язок коефіцієнтів (“Піраміда Дюпона”)

В той же час, показники прибутковості інвестицій не завжди об’єктивно характеризують діяльність центру інвестицій, особливо у тих випадках, коли протягом звітного періоду були проведені нові інвестиції з меншою ефективністю, але необхідні для підприємства в цілому, або ж такі, що забезпечують зростання прибутку в майбутньому. У таких випадках для оцінки діяльності центру інвестицій доцільно розраховувати показник залишкового прибутку, як різницю між сумою фактично одержаного прибутку та мінімально необхідним прибутком для виплати інвесторам за вкладений капітал (у вигляді дивідендів, відсотків за кредитами або за облігаціями і т. ін.):

Залишковий прибуток = Фактичний прибуток – Плата за капітал,

Плата за капітал = Інвестований капітал × Середня вартість капіталу (%).

Залишковий прибуток орієнтує менеджера на максимізацію загальної суми прибутку, але він не враховує впливу розмірів підрозділу.

При розрахунку показників прибутковості інвестицій та залишкового прибутку необхідно враховувати капітал і прибуток, що контролюються менеджером. Капітал бажано брати в середньому за звітний період. Оцінка капіталу може бути за первісною або залишковою (балансовою) вартістю. Кожна має свої переваги і недоліки. Перша включає вплив методів нарахування амортизації на кінцевий показник і стимулює менеджера до оновлення основних засобів, а друга більш адекватно характеризує ефективність використання засобів у різних підрозділах (при їх порівнянні). Вибір методу оцінки засобів залежить від цілей аналізу та проблем управління.

Для оцінки перспектив діяльності центрів інвестицій важливого значення набуває своєчасне виявлення та попередження загрози банкрутства. Для цього використовують різні методи: Z-рахунки (Е.Альтмана, Р.Ліса та ін.), А-рахунки (табл. 8.3), тест-методи (табл. 8.4) тощо.

Використання Z-рахунків для оцінки ризику банкрутства

1.	Едвард Альтман (1968 р.) Z = 1,2x₁ + 1,4x₂ +3,3x₃ + 0,6x₄ + x₅, де x₁ – обіговий капітал / сума активів; x₂ – нерозподілений прибуток / сума активів; x₃ – операційний прибуток / сума активів; x₄ – ринкова вартість акцій / заборгованість; x₅ – виручка / сума активів.	Якщо Z < 1,81 – компанія відчуває деякі труднощі, якщо Z ≥ 2,7 – незначна ймовірність банкрутства
2.	Едвард Альтман (1983р.) Z = 0,717x₁ + 0,847x₂ +3,107x₃ + 0,42x₄ + 0,995x₅, (у цій формулі: х₄ – не ринкова, а балансова вартість акцій)	“Пограничне” значення Z для цієї формули – 1,23
3.	Роман Ліс (1972 р.) Z = 0,063x₁ + 0,092x₂ +0,057x₃ + 0,001x₄, де x₁ – оборотний капітал / сума активів; x₂ – операційний прибуток / сума активів; x₃ – нерозподілений прибуток / сума активів; x₄ – власний капітал / позичковий капітал.	Граничне значення Z = 0,037
4.	Таффлер (1977 р.) Z = 0,53x₁ + 0,13x₂ +0,18x₃ + 0,16x₄, де x₁ – операційний прибуток / короткострокові зобов’язання; x₂ – оборотні активи / сума зобов’язань; x₃ – короткострокові зобов’язання / сума активів; x₄ – виручка / сума активів.	Якщо Z > 0,3 – у фірми непогані довгострокові перспективи, якщо Z < 0,2 – банкрутство більш ніж вірогідне
P.S. Оборотний капітал = Оборотні активи – Короткострокові зобов’язання

Таблиця 8.3

Метод А-рахунка для передбачення банкрутства

(розроблений Джоном Аргенті)

Стадії банкрутства	Бали за Аргенті	Ваша оцінка
1. Недоліки
Директор-автократ
Голова ради директорів є одночасно директором
Пасивність ради директорів
Внутрішні протиріччя у раді директорів (через відмінності у знаннях, досвіді, навиках)
Слабий фінансовий директор
Незабезпеченість професійними менеджерами середньої та нижньої ланки (поза радою директорів)
Недоліки системи обліку:
відсутність бюджетного контролю
відсутність прогнозу грошових потоків
відсутність системи управлінського обліку витрат
Недостатня (слабка) реакція на зміни (появу нових продуктів, технологій, ринків, методів організації праці і т. ін.)
Разом (максимально можлива сума балів)
“Прохідний бал” (якщо сума більше 10, недоліки в управлінні можуть привести до серйозних помилок)
2. Помилки
Дуже висока питома вага позичкового капіталу
Недостача обігових коштів внаслідок надмірно швидкого зростання обсягів бізнесу
Наявність крупного проекту (провал такого проекту може зумовити для фірми серйозну небезпеку)
Разом (максимально можлива сума балів)
“Прохідний бал” (якщо сума балів більше 15, компанія наражається на ризик)
3. Симптоми
Погіршення фінансових показників
Використання “творчого” бух обліку
Не фінансові ознаки неблагополуччя (погіршення якості, зниження “бойового духу”) співробітників, зниження долі ринку
Кінцеві (заключні) симптоми кризи (судові позови, скандали, відставки)
Разом (максимально можлива сума балів)
Максимально можливий А-рахунок
“Прохідний бал”
Для більшості успішних компаній	5 – 18
Для компаній, що переживають серйозні труднощі	35 – 70
Якщо сума балів більше 25, компанія може збанкрутувати протягом найближчих 5 років. Чим більший А-рахунок, тим скоріше це може статися

Таблиця 8.4

Тест-метод Тоні Скоуна для передбачення банкрутства

	Питання тесту	Варіанти відповідей
так	ні
1.	Компанії менше 5 років?
2.	Компанія працює у циклічній галузі?
3.	Короткострокові зобов’язання більші оборотних активів?
4.	Співвідношення позичкових і власних засобів більше 100%?
5.	За останні 4 роки виручка зросла більш ніж на 50%?
6.	Резерви негативні і за абсолютним розміром перевищують вартість власного капіталу (статутного)?
7.	Компанія переїжджає або збирається переїхати?
8.	Чи використовує компанія “творчий” бух облік?
9.	Чи не занадто зросло співвідношення позичкових і власних засобів за минулий рік?
10.	Чи не міняла компанія останнім часом банк, аудиторів, директорів?
11.	Чи не є голова ради директорів також виконавчим директором?
12.	Чи не перевищує сума короткострокового капіталу розміри довгострокового капіталу?
13.	Чи не є облік та звітність надміру детальними або поданими у нестандартному форматі?

Якщо більше ніж на 5 з цих питань відповідь – “так”, будьте обережними! Якщо відповіді більш ніж на 8 питань позитивні, вважайте, що вас попередили!

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Оцінка діяльності центрів доходу	\|	Поняття про трансфертне ціноутворення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.