Одержання гумових виробів.

Технологічний процес виготовлення гумових виробів.

Технологічний процес виготовлення гумових виробів включає три стадії:

1) підготовку сировини (інгредієнтів);

2) виготовлення гумової суміші;

3) одержання гумових виробів (вулканізацію напівфарикатів).

Склад гум. Основою всякої гуми є натуральний каучук (НК) або синтетичний (СК), який і визначає основні властивості гумового матеріалу. Для поліпшення властивостей до складу вводять різні добавки (інгредієнти);

Вулканізуючі речовини - в якості таких застосовують сірку і селен, для деяких каучуків - перекис. Для гуми електротехнічного призначення замість сірки застосовують органічні сірчисті сполуки - тіурам. Сірка є основним вулканизирующим агентом: 93 % всіх каучуків вулканізуються сіркою. В залежності від кількості сірки виходять вулканізатори з різними властивостями:

• при 1-3,5 % сірки - м'які гуми;

• при 15-20 % сірки - напівтверді;

• при 30-50 % сірки - тверді, названі эбонітами;

Реровини, що запобігають старінню (антиоксиданти) сповільнюють процес старіння гуми, який веде до погіршення її експлуатаційних властивостей. Існують антиоксиданти хімічної та фізичної дії. По-перше вони затримують окислення каучуку в результаті окислення їх самих або за рахунок руйнування утворених перекисів каучуку (застосовуються альдоль, неозон Д та ін). Фізичні антиоксиданти (парафін, віск) утворюють поверхневі захисні плівки, вони застосовуються рідше;

Пом'якшувачі (пластифікатори) полегшують переробку гумової суміші, збільшують еластичні властивості каучуку, підвищують морозостійкість гуми. Як пом'якшувачі вводять парафін, вазелін, стеаринову кислоту, бітулін, дибутилфталеін, рослинні олії. Кількість пом'якшувачів становить 8-30% маси каучуку;

Наповнювачі по впливу на каучук поділяють на активні (підсилюють) і неактивні (інертні). Активні наповнювачі (вуглецева сажа і біла сажа - кремнекислота, оксид Цинку та ін) підвищують механічні властивості гум: міцність, опір стиранню, твердість. Неактивні наповнювачі (крейда, тальк, барит) вводяться для здешевлення вартості гуми;

Барвники мінеральні або органічні вводять для фарбування гум. Деякі барвні речовини (білі, жовті, зелені) поглинають короткохвильову частину сонячного спектру і цим захищають гуму від світлового старіння.

Метод ручного клеєнняполягає в одержанні виробів шляхом склеювання окремих, вирізаних за шаблонами шматків гуми. Як клей використовують той самий каучук, що входить до складу гуми, розчинений у розчиннику.

Метод екструзії(шприцювання, або видавлювання) застосовують для виготовлення медичних трубок, джгутів, зондів тощо.

Метод мочаннязастосовують для одержання таких безшовних виробів, як рукавички хірургічні й анатомічні, напальники, соски та ін. Форму зроблену з дерева, порцеляни, скла або іншого матеріалу, що імітує виріб, опускають у латекс.

Формовий метод придатний для одержання гумових виробів, що мають внутрішню порожнину (грілки, спринцівки, пузирі для льоду, балони, катетери й ін.) або складну різнотовщинну конфігурацію. Для формового методу одержання виробів існують преси або ливарні машини, на яких установлено прес-форми, отже, процес відбувається автоматично.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація гуми	\|	Старіння, зберігання, відновлення гумових виробів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.